15-09-2015_13-06-10 / 44-45

АРХЕТИПИ І КОЛЕКТИВНЕ НЕСВІДОМЕ

рriori настроїв, реакцій, імпульсів і всіх інших можли­вих психічних спонтанностей. Вона є живим як таким, тим, що творить наше життя: життям поза свідомістю, яке остання неспроможна цілком інтегрувати, а радше навпаки — походить із нього. Адже, врешті, психічне життя в основному є несвідомим, оточуючи свідомість з усіх боків: ця думка стане для нас беззаперечно яс­ною, якщо ми хоча б раз складемо собі звіт з того, яке несвідоме приготування потрібне для того, щоби ми, наприклад, розпізнали чуттєве сприйняття.

Хоча й може видатися, наче аніма є сукупністю не­свідомого душевного життя, втім, вона є лише одним із архетипів з-посеред багатьох інших. Вона навіть не є цілком характерною для несвідомого, а лише — од­ним із його аспектів. Це виявляється вже у факті її жі­ночості. Те, що не є Я, а саме чоловічим Я, те є, найімо­вірніше, жіночим, а оскільки Не-Я сприймається як щось неналежне до Я, а отож, чимось поза ним, то об­раз аніми, як правило, проектується на жінок. У кож­ній статі до певної міри присутня протилежна стать, як і біологічно лише один із великого числа чоловічих генів є вирішальним для чоловічості. Решта жіночих генів, як виглядає, утворює в ньому також жіночий характер, утім він залишається несвідомим внаслідок своєї підлеглості.

З архетипом аніми ми входимо у царство богів, у царину, яку зарезервувала за собою метафізика. Все, чого торкається аніма, стає нумінозним, тобто без­умовним, небезпечним, табуйованим, магічним. Вона є змієм у Раю безневинної людини, носія добрих прин­ципів і намірів. Вона надає переконливі підстави про­ти роботи з несвідомим, яке руйнує моральні пере­шкоди і звільняє такі сили, які краще було б залишити

ПРО АРХЕТИПИ КОЛЕКТИВНОГО НЕСВІДОМОГО 4!5

у несвідомому. Як завжди, у цьому є доля істини, адже життя саме по собі не є лише добрим: воно є також злим. А оскільки аніма прагне життя, то вона прагне і доброго, і злого. В ельфійській життєвій сфері ці кате­горії відсутні. Як тілесне, так і психічне життя мають нескромність значно краще уживатися без звичної мо­ралі, залишаючись здоровішими.

Аніма вірить у καλον καγαθον³³, що є примітивним поняттям, давнішим за усю пізніше винайдену проти­лежність між естетикою і мораллю. Було потрібне дов­готривале християнське диференціювання для того, щоби чітко показати, що добре не завжди є красивим, а красиве не обов'язково є добрим. Парадоксальність подружжя цих понять турбувала античну людину на­стільки ж мало, як і первісну. Аніма є консервативною і драстично тримається за давніше людство. Тому-то вона радо з'являється в історичному вбранні, надаю­чи особливу перевагу Греції та Єгипту. Для цього вар­то порівняти хоча б «класиків» — Райдера Гаґґарда і П'єра Бенуа. Ренесансне сновидіння «Гіпнеротомахія Поліфіла»³⁴ і «Фауст» Ґете також глибоко черпали з Античності, щоби знайти «le vrai mot de la situation»*. Один закликав на допомогу володарку Венеру, а інший — троянську Єлену. Живий образ аніми у світі бідер-маєру і романтизму змалювала Аніеля Яффе³⁵. Але не будемо збільшувати число незаперечних головних свідків, навіть якщо вони й надають нам достатньо матеріалу і невигаданої, автентичної символіки, щоби щедро запліднити наші розмисли. Якщо ж хтось таки

³³ Зі старогр.: красиве і добре.

³⁴ Порівн. Linda Fierz-David, der Liebestraum des poliphilo. [Щодо Rider Haggard і Benoit див. бібліографію].

³⁵ Bilder und Symbole aus E.T.A, Hoffmanns Märchen «Der goldenen Topf».

60