85

3.5. Дiєслово

Неозначена форма дiєслова. Дiєприкметники, їх творення і вживання. Безособові форми дієслова на -но, -то. Дiєприслiвники, їх творення і вживання.

Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах Труднощі перекладу процесових понять.

Ключові слова: дiєслово, неозначена форма дiєслова, категорії часу, виду, способу, дiєприкметник, дієприслівник.

Дієслово – частина мови, яка означає дію, стан істоти чи предмета.

Дієсловам властиві категорії виду, стану, часу, числа. Окремі форми дієслів мають категорії роду і відмінка (наприклад, дієприкметник).

Неозначена форма дієслова (інфінітив)

Форма інфінітива на -ти стилістично нейтральна, тому саме вона часто вживається в офіційно-діловому стилі: здійснити,

зобов’язати.

Неозначена форма дієслова вживається в таких ділових паперах, як акт, наказ, розпорядження, службовий лист, інструкція, доручення та ін.

Нормативною є форма на -ти, а не -ть:

86

У ділових паперах потрібно розрізняти правопис слів немає

та не має. Наприклад, Комітет не має повноважень... На засіданні немає (тобто відсутній) заступника голови правління.

На жаль, можна почути: дякую Вас – замість правильного

дякую Вам.

Дієприкметники, їх творення і вживання

Дієприкметник – це особлива форма дієслова, яка називає ознаку предмета за дією

У діловій українській мові назви посад – субстантивовані дієприкметники замінено українськими відповідниками-імен- никами:

завідуючий (чим) – завідувач (чого); командуючий (чим) – командувач (чого); виконуючий обов’язки – виконувач обов’язків.

Про інші відповідники калькованих форм активних дієприкметників теперішнього часу див. Додаток 3.

Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові вживаються обмежено, на відміну від російської мови. Ці форми утворюються від основи 3-ої особи множини теперішнього часу перехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч- (-юч-) (від дієслів І дієвідміни), -ач- (яч-) (від дієслів ІІ дієвідміни): ведучий (телепрограми). Відповідниками російських активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові є підрядні частини складнопідрядних речень або іменники чи прикметники: проживающий – мешка-

87

нець; той, хто(який) мешкає; заведующий – завідувач; той,

хто (який) завідує.

Активні дієприкметники минулого часу доконаного виду

творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: дозрі(ти) – дозрілий, змарні(ти) –

змарнілий, мерз(ти) – мерзлий, опа(сти) – опалий, спочи(ти) – спочилий. Суфікс -ну- випадає: засохну(ти) – засохлий,

промокну(ти) – промоклий.

Активні дієприкметники минулого часу з суфіксом -ш-(-вш-)

в українській мові не вживаються, а передаються описово. Особливі труднощі становить пошук відповідників ро-

сійським дієприкметникам. Прикро, що забуваються українські слова, а вживаються кальковані форми, тому пропонуємо переклади окремих дієприкметників:

колеблющийся коливний сходящийся збіжний меняющийся мінливий исследованный досліджений

исследуемый досліджуваний

употребляемый в(у)живаний

Пасивні дієприкметники мають форму минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-: завершений, зроблений. Дієслова з основами на -ну- і на -о- можуть утворювати паралельні форми дієприкметників: висунути –

висунутий, висунений, повернути – повернутий, повернений.

У пасивних дієприкметниках -н- не подвоюється: зроблений,

намальований, зав’язаний, натхнений та ін.

88

Переклад з російської мови на українську

в следующий раз наступного разу на следующий день на другий, другого дня, наступного дня

следующим выступает далі виступає вызываются следующие лица викликаються такі особи

следующим образом так, таким чином, у такий спосіб

прошлый минулий

Безособова форма на -но, -то

Безособова форма на -но, -то є незмінюваною формою дієслова, що твориться від пасивних дієприкметників шляхом заміни закінчення на суфікс -о: написаний – написано, забитий

–забито, зроблений – зроблено, розглянутий – розглянуто.

Уділовому мовленні вживаються незмінні дієслівні форми на -но, -то замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці: виконано, запропоновано,

реорганізовано, досягнуто, набуто.

Ця форма вживається в ролі головного члена в односкладних безособових реченнях: Постанову прийнято одноголосно. При ній не буває підмета, але є прямий додаток, виражений З. (чи Р.)

відмінком без прийменника: рішення прийнято, звіт заслухано,

усі плани розглянуто, помилок не помічено.

Безособова форма виражає дію, минулу недавно: Останнє заняття закінчено, посібники здано. Якщо ж ідеться про давно закінчену або майбутню дію, то додається допоміжне дієслово

було або буде: Минулого року було опубліковано посібник.

Незабаром буде опубліковано новий посібник.

Дієприслівники, їх творення і вживання

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка вказує на додаткову дію.

Дієприслівник вживається лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії.

89

Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допо-

могою суфіксів -учи- (-ючи-) і -ачи-(-ячи): пишучи, читаючи;

доконаного – за допомогою суфікса -вши- (-ши-): написавши,

прочитавши.

Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах

1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їхні фор-

ми: активізувати, дезінформувати, деномінувати, доміну-

вати, дрейфуючи, регламентувати, символізувати, формулюючи тощо.

3. Форми дієслів наказового способу слід уживати, враховуючи конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовленнєвого етикету.

4. У документах поширеною є форма дієслів 3-ї особи однини:

5. Надається перевага активним конструкціям над пасивними або ж використовується безособова конструкція з дієслівними формами на -но, -то:

90

91

10. Широко використовувати дієприкметники і дієприслівники, але уникати ненормативних форм (тобто розмовних варіантів) або заміняти їх іменниками, іменниками з прийменниками (описова конструкція), дієсловами:

Однак окремі форми активних дієприкметників теперішнього часу з суфіксами -уч (-юч), -ач (-яч) почали використовувати, але у функції означення, а не головного компонента дієприкметникового звороту. Наприклад:

Це ж стосується й активних дієприкметників минулого часу з суфіксом -л-:

92

Сфера використання активних дієприкметників – в основно-

му термінологічна лексика: діючий вулкан, лімітуючий режим.

11. Іноді у діловій сфері необґрунтовано використовується форма давайте у наказовому способі. Уникнути цього можна, вживаючи форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини, або додаткові слова.

Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли ця форма заохоти поєднується з іменником, що означає певні предмети: Давайте Ваші посвідчення; звіти і

додатки давайте мені.

Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою несловесних засобів (жесту) можна спонукати до дії: Ваші по-

свідчення, будь ласка; прошу звіти і додатки.

12. Часто зустрічається в усному мовленні неправильне використання: “Я вибачаюсь” замість правильного: “Вибачте”. Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі постфікс -ся (-сь) – колишній займенник ся, що був формою від себе - я, для порів-

няння: збираюся (я збираю себе), вмиваюся (я вмиваю себе).

93

Труднощі перекладу процесових понять

При перекладі термінозворотів з дієприкметниковим компонентом у діловому мовленні перевага надається українським зворотам дієприкметникового типу над розгорнутими синтаксичними конструкціями. Наприклад: выдерживаемый процесс – витримуванийпроцес(замість“процес, що(який) витримується”).

Дієслова принимать, составлять считать, являться

залежно від контексту перекладаються з російської мови на українську так:

принимать меры вживати заходів

принимать участие брати участь

принимать резолюцию ухвалювати резолюцію принимать вид набирати вигляд, прибирати вигляд

принимать значение набувати значення составлять план складати план

составлять исключение становити виняток, бути винятком составлять коллекцию збирати (складати колекцію) считать по порядку лічити (рахувати) по порядку