113

Розділ 5. Синтаксичнi структури діловодства

Оформлення бібліографії.

Правила оформлення цитат і прямої мови. Вставнi слова, словосполучення і речення. Особливості узгодження географічних назв з означувальним словом.

Складні випадки керування. Вiдокремлені члени речення. Прості i складні речення.

Ключові слова: синтаксис, узгодження, керування, вставнi слова, вставлені конструкції, просте речення, складне речення.

Оформлення бібліографії

При оформленні бібліографії керуються такими нормативними документами: ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа; ГОСТ 7.1.2-9-3. Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила; ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі.

Описуючи книгу, вказують: автора (або авторів), назву, місце, видавництво і рік видання, кількість сторінок (або номер відсилкової сторінки). Наприклад: Антоненко-Давидович Б.Д. Як

миговоримо/ Уклад. Я.Б.Тимошенко. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.

Причому якщо авторів більше від чотирьох, їх вказують після назви видання, наприклад: Порадник ділової людини. Рос.-укр.

слов.-довід. / Уклад. О.М.Хоренга, Ю.С.Комков та ін. – К., 1995.

Описуючи періодичне видання (журнал, газету) вказують: автора, назву статті, назву періодичного видання, рік видання, номер (або місяць і число для газети), відсилкові сторінки (для

114

журналу). Наприклад: Леліков Г. Організаційно-правове вдоско-

налення державної служби // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 4. – С. 13-19.

Під час опису застосовують спеціальні умовні розділові знаки:

// . – , . , ; .

Більш детальну інформацію про правила бібліографічного опису видань можна знайти в спеціальній літературі.

Правила оформлення цитат і прямої мови

Р о з д і л о в і з н а к и п р и ц и т а т а х і д і а л о з і

Цитати виділяються лапками. Якщо цитата супроводжується словами автора, то вона оформляється як пряма мова.

Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск познача-

ється крапками: ”Влада має велику кількість інструментів,

якими регулюються різні сфери суспільної життєдіяль-

ності...”, – читаємо в посібнику “Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні: Навч.посіб. / Кол. авт.; За заг. ред. В.А.Ребкала, В.В.Тертички. – К.: Вид-во УАДУ, 2000”.

Коли мова діалогічна, то замість лапок уживається тире.

Р о з д і л о в і з н а к и п р и п р я м і й м о в і

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки. А: ”П”.

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться кома, знак оклику, знак питання, крапки чи тире; слова автора пишуться з малої літери. “П(!) (?) “ – а; “П”, – а.

Якщо слова автора розривають пряму мову, то перед ними ставиться кома, крапки чи тире, а після них – кома й тире, якщо перша частина прямої мови не є закінченим реченням. “П, (...) –

а, – п”.

Якщо слова автора розривають пряму мову, то перед ними ставиться кома, знак оклику, знак питання, багатокрапка чи тире,

115

а після них – крапка й тире; продовження прямої мови – з великої літери, якщо перша частина прямої мови – закінчене речення. “П (!) (?) (...) – а, – П”.

Якщо слова автора всередині прямої мови розпадаються на дві частини, одна з яких стосується першої частини прямої мови, а друга – другої частини прямої мови, то перед другою частиною ставиться двокрапка й тире, а перше слово прямої мови пишеться з великої літери, наприклад: “П, – а. А: – П”.

Вставні слова, словосполучення і речення

Вставними завжди є слова: мабуть, крім того, по-перше,

по-друге, а втім, отже, однак, одначе, між іншим, власне.

Залежно від контексту є вставними: звичайно, здається,

нарешті, взагалі, безперечно, видно, правда, навпаки.

Вставні слова, словосполучення та речення висловлюють ставлення мовця до висловлюваної думки або характеризують спосіб її оформлення. Ці мовні одиниці можуть передавати різні значення:

116

117

Особливості узгодження географічних назв

зозначувальним словом

Вофіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:

Це правило поширюється також на назви планет, комет,

астероїдів: поверхня планети Меркурій; спостереження за кометою Галлея.

118

Не узгоджується також перша частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм, у яких:

Не узгоджується друга частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких обидві частини є іменниками, а друга вказує на місце розташування населеного пункту: Франкфурт-на-Майні, але

Франкфуртський-на-Майні.

Складні випадки керування

У діловому мовленні певні труднощі становлять сполучення слів з підрядним зв’язком – керування.

Керування – це один із способів поєднання слів у словосполучення, при якому головне слово вимагає конкретної відмінкової форми залежного слова, тобто керує формою іншого слова.

119

120

Відокремлені члени речення

Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами: крім, окрім, за винятком,

зокрема, особливо, наприклад, на відміну від.

Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.

Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?). Такі дієприслівники звичайно виражають основну дію в реченні.

Відокремлюються означення, якщо вони стосуються осо-

бового займенника я, ти, він та ін. Іноді займенник може бути пропущений.

Відокремлюються поширені узгоджені означення (діє-

прикметникові або прикметникові), якщо вони стоять після означуваного слова.

Відокремлюються обов’язково два або більше непоши-

рених означення після означуваного іменника лише тоді, коли перед цим словом є вже узгоджене означення.

Відокремлюються означення, відділені від означуваного слова іншими членами речення.

121

Прості і складні речення

Речення – це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й інтонаційно оформлене як відносно закінчена цілість.

Наприклад: “Місцеве самоврядування у місті Києві здій-

снюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи” (Закон України “Про столицю України – місто

– герой Київ”).

Просте речення – це речення, що має один синтаксичний центр.

Складне речення – це речення з двох або кількох предикативних частин, об’єднаних змістом, інтонацією і граматично.

Складні речення поділяються на:

Наприклад: Київська міська та районні в місті ради мають

власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам (Закон України “Про столицю України – місто-герой Київ”).

Складносурядне речення – це речення, що складається з двох або кількох предикативних частин, рівноправних за змістом і зв’язаних сполучниками сурядності.

122

Складнопідрядне речення – це речення, в яких одна з предикативних частин за змістом підпорядкована іншій і по- в’язана з нею сполучником підрядності або сполучниковим словом.

Безсполучникове речення – це речення, в яких окремі предикативні частини об’єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише інтонацією.

124

Безсполучникові складні речення з однорідними частинами