80

3.4. Займенник

Відмінювання займенників. Займенники у ділових паперах. Увічлива форма займенника.

Ключові слова: займенник, увічлива форма займенника.

Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на

предмети, ознаки і кількість, але не називає їх.

Інше визначення займенника

Займенник – це частина мови, яка узагальнено вказує на

предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх.

У процесі мовлення значення займенників конкретизується через контекст.

Адміністративна система залишається в цілому малорезультативною, вона еклектично поєднує як інститути, що дісталися у спадок від минулої доби, так і нові інститути, що сформувалися у незалежній Україні.

Внаслідок цього адміністративний апарат є структурно недосконалим, громіздким і відірваним від людей, їх життєвих потреб і інтересів.

Займенники я, ти, хто узагальнено вказують на особу мовця (я), на того, до кого звертається мовець (ти), на особу, про яку запитують (хто), а конкретне значення виражається іменниками , що є назвами осіб.

81

Відмінювання займенників

1. Відмінювання особових займенників: я, ти, ми, ви.

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність (Конституція України. – Ст. 35).

82

5. Відмінювання присвійних займенників

6. Відмінювання означальних займенників

Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах

(Конституція України. – Ст. 21).

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування (Там само. – Ст. 49).

Кожна людина має невід’ємне право на життя.

Кожен має право на повагу його гідності (Там само. – Ст. 27, 28).

83

8. Заперечні і неозначені займенники змінюються за типами відмінювання питально-відносних займенників: ніхто – як хто,

нічий – як чий тощо.

У відмінкових формах заперечних займенників з прийменником усі складові частини його пишуться окремо, наприклад:

ніхто, нікого, але ні до кого; ніким, але ні з ким; ні на кому; ніякий, ніякого, але ні з якого; ніяким, але ні з яким, ні на кому.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (Там само. – Ст. 28).

Увічлива форма займенника

В офіційно-діловому стилі займенники використовуються не так активно, як в інших стилях. Окремі займенники треба вживати залежно від значення: кожний – усі по одному; всякий – різноманітний, різний; будь-який – який завгодно на вибір,

наприклад: Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом ( Конституція України. – Ст. 52).

В офіційно-діловому мовленні у складнопідрядних реченнях, в головній частині яких іде мова про предмет або особу, використовуються сполучні слова що, який, а не котрий: Київська

міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам; брати участь в укладанні міжнародних договорів, що стосуються міста.

Сполучне слово що, зазвичай, уживається, якщо йдеться про предмети, а який – про істот.

84

Уділовому мовленні перевага віддається формі множини особових займенників. За українською мовною традицією займенник, який вказує на дійову особу, у реченні вживається в називному відмінку: ми підписали.

Улистах, запрошеннях тощо використовується в усіх відмінках увічлива форма займенників Ви, Ваш, Ваша, Ваше. Ваші, коли звертаються до однієї посадової особи.

Переклад деяких займенників з російської мови на українську