- •Передмова
- •Розділ 2. Лексичні норми ділової мови
- •3.1. Іменник
- •3.2. Прикметник
- •3.3. Числівник
- •3.4. Займенник
- •3.5. Дiєслово
- •3.6. Прислівник
- •4.1. Прийменник
- •4.2. Сполучник
- •4.3. Частка
- •Розділ 5. Синтаксичнi структури діловодства
- •Розділ 6. Усне дiлове мовлення
- •Розділ 7. Писемне дiлове мовлення
- •7.1. Організаційні документи
- •7.2. Розпорядчі документи
- •7.5. Облiково-фiнансовi документи
- •Практичні завдання
- •Додатки
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Додаток 3
- •Додаток 4
- •Додаток 5
- •Список використаної та рекомендованої літератури
|
|
97 |
Російський |
Суржиковий |
Український |
варіант |
варіант |
варіант |
высказали |
висказали |
висловили |
настаиваем |
настоюємо |
наполягаємо |
настроиться |
настроїться |
налаштуватися |
осознаём |
усвідомлюєм |
усвідомлюємо |
посмотрим |
подивимся |
подивимося |
стать |
стать |
стати |
принимать |
приймати активну |
брати активну |
активное участие |
участь |
участь |
3.6. Прислівник
Прислівник. Правопис прислівників.
Орфограми в прислівниках.
Ключові слова: прислівник, орфограми в прислівниках.
Прислівник – це повнозначна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану чи ознаку якості або предмета
Прислівник у реченні пов’язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії: наприклад, “Державний службовець повинен:
-сумлінно виконувати свої службові обов’язки;
-шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;
-не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби або негативно вплинути на репутацію державного службовця” (Закон України про державну службу // Відом. Верховної Ради. – 1993. – № 5. – Ст. 5. – Розд. 1).
Прислівник може також пов’язуватися з прикметником, дієприкметником або іншим прислівником, слугуючи для вираження ознаки якості у ролі обставини міри, ступеня:
Наприклад, “Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя” (Конституція України. – Ст. 27).
98
Рідше прислівник входить у зв’язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення. Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні.
Правопис прислівників
Спосіб |
|
Правила |
Приклади |
написа |
|
||
н-ня |
|
|
|
Разом |
Разом пишуться прислівники: |
ввечері, востаннє, |
|
|
1) |
утворені від іменника, |
|
|
числівника, займенника, |
втроє, внічию |
|
|
прислівника у поєднанні з |
|
|
|
прийменником |
зараз, заміж, набік, униз |
|
|
2) |
утворені за допомогою |
|
|
префіксів прийменникового |
|
|
|
походження |
знизу, вгорі, напевно, |
|
|
3) |
мають префікси прийменни- |
|
|
кового походження і суфікси |
втретє, насправжки, |
|
|
-о, -е(-є); -и, -ки; -у(-ю), -а, -я; |
безвісти, |
|
|
-і |
|
мимохідь, горілиць, |
|
4) |
утворені за допомогою |
|
|
злиття основ |
босоніж, мимоволі, |
|
|
|
|
насамперед, повсякчас |
|
5) |
утворені сполученням |
абиколи, деколи, чимало |
|
часток аби, ані, де, чи, що, як |
|
|
|
із будь-якою частиною мови |
|
|
Через |
Дефіс пишеться у таких |
|
|
дефіс |
випадках: |
|
|
|
1)після префікса по- у |
по-українськи, по- |
|
|
прислівниках з суфіксами -е, |
товариському |
|
|
-и, -ому, -ему(-єму) |
|
|
|
2) |
утворені з префікса по- і |
по-перше, по-четверте |
|
порядкового числівника на -е |
|
|
|
3) |
після префіксів будь-, |
будь-як, казна-де, |
|
казна-, хтозна- |
хтозна-куди, |
|
|
4) |
перед суфіксами -небудь, - |
як-небудь, де-таки, як- |
|
таки, -то, -от |
от, десь-то |
|
|
5) |
при складанні слів |
пліч-о-пліч, віч-на-віч, |
|
однакових, близьких або |
зроду-віку, |
|
|
протилежних за змістом |
мало-помалу, давним- |
99
|
(синонімічних чи |
давно, часто-густо, |
||
|
антонімічних прислівників) |
ледве-ледве, зроду-звіку |
||
|
5) в яких повторювані основи, |
всього-на-всього |
||
|
розділені прийменниками, що |
|
|
|
|
перейшли в суфікси, і |
|
|
|
|
частками |
|
|
|
Окремо |
Окремо пишуться |
|
|
|
|
прислівникові сполучення |
|
|
|
|
(вони виконують у реченні |
|
|
|
|
роль обставин), які |
|
|
|
|
складаються з прийменника та |
без сліду, без упину, під |
||
|
іменника, що не втратили |
|||
|
повністю ознак, властивих їм |
силу, з переляку, з |
||
|
як частинам мови (іменник |
радості, в затишку, в |
||
|
зберігає лексичне значення і |
нагороду, на зло, на |
||
|
граматичну форму, прислівник |
льоту, на чолі, до |
||
|
– граматичне значення): |
вподоби, до пари, по |
||
|
1) утворені від іменника з |
змозі |
||
|
прийменниками без, в, до, з, |
|
|
|
|
на, під, по; |
раз у раз, з року в рік |
||
|
2) в яких повторюються |
|||
|
основи, розділені |
|
|
|
|
прийменниками; |
кінець кінцем, одним |
||
|
3) утворені поєднанням |
|||
|
іменника в називному відмінку |
одна |
||
|
з іменником в орудному |
|
|
|
|
відмінку. |
|
|
|
|
|
Орфограми в прислівниках |
||
Назви |
|
Правила |
|
Приклади |
орфограм |
|
|||
|
|
давній – давно, |
||
Одна буква |
У прислівниках пишеться |
|
||
н і дві |
|
стільки н, скільки їх було у |
|
розкішний – розкішно, |
букви нн у |
прикметниках і |
|
синій – синьо, |
|
прислів- |
|
дієприкметниках, від яких |
|
старанний – старанно, |
никах |
|
вони утворені. |
|
натхненний – |
|
|
|
|
натхненно |
Не з |
|
Не з прислівниками на -о, -е |
|
|
прислів- |
|
пишеться разом: |
|
|
никами |
|
1)якщо не є префіксом, за |
|
байдуже – небайдуже, |
100
|
допомогою якого |
|
утворюється нове слово з |
|
протилежним лексичним |
|
значенням; |
|
2)якщо прислівник без не не |
|
вживається (не з частиною |
|
кореня). |
|
Не є часткою і пишеться з |
|
прислівниками на -о,-е |
|
окремо: |
|
1) коли не заперечує |
|
лексичне значення слова, що |
|
протиставляється в реченні |
|
іншому слову; |
|
2) коли прислівник виступає |
|
в реченні присудком. |
Ні з |
Ні у прислівниках, як |
прислів- |
правило, є префіксом і тому |
никами |
пишеться разом. |
|
У ролі частки ні виступає у |
|
фразеологічних зворотах. |
Букви и, і в |
Буква и пишеться в кінці |
кінці |
прислівників після букв, що |
прислів- |
позначають тверді |
ників |
приголосні, а буква і – після |
|
букв, що позначають м’які |
|
або пом’якшені приголосні. |
|
Завжди пишемо и: |
|
а) у кінці прислівників після |
|
г, к, х; |
|
б) у кінці прислівників з |
|
префіксом по-. |
далеко – недалеко, вдоволено – невдоволено
невгамовно, невилазно, невпізнанно, невпинно
не бездарно, а талановито, не глибоко, а мілко
нітрохи, нізвідки, нізащо
ні туди ні сюди, ні так ні сяк
почасти, догори, восени в цілості, вгорі, іззовні
навкруги, навтіки, верхи по-китайськи
Російський |
Суржиковий |
Український |
варіант |
варіант |
варіант |
в дальнейшем |
в дальнішому |
надалі |