V Міжнародну асоціацію професійних організаторів конгресів;

S» Всесвітню асоціацію з професійної освіті в туризмі;

• Міжнародний туристський альянс;

• Всесвітню федерацію асоціацій туристських агентств (ФУААВ);

)*■ Міжнародну федерацію молодіжних туристських гуртожитків (МФМО);

• „тоакти на оренду літака або частини його місць (блок-чартер), що спричинило

  здешевлення турів.

  Туризм у другій половині XX ст. у розвинених країнах став масовим і анізованим. У більшості країн поширені дві форми туризму: стихійна і авізована. Асортимент видів туризму з кожним роком збільшувався і ієнтувався на широкий спектр попиту рЬних категорій населення. І хоча потягом XX ст., в цілому, першість була за культурно-пізнавальними видами оизму, в другій половині XX ст. помітно збільшився попит на комфортабельні круїзи, пригодницькі тури та екологічний туризм.

  Особливим і дуже цікавим явишем туристичного бізнесу другої половини

  XX ст. Став таймшер.

  Принцип таймшеру полягає у тому, що ті, хто бажає |>егулярно відпочивати в розкішних умовах, можуть придбати право перебування у дорогих апартаментах протягом 1-3 тижнів на рік. Це вигідніше, ніж придбати у повну власність будинок біля моря. Власник таймшеру може не турбуватися про ремонт, охорону та комунальні платежі; крім тато, ті, хто сплатив за таймшер, отримують можливість обмінюватися такими будинками (квартирами), відпочивати кожний сезон в іншому будинку. Таким чином, власники таймшеру стають членами своєрідного

  великого клубу.

  Перша таймшерна система була створена в 1974 р. у США - це RCI. Вона, не володіючи жодним курортом, контролювала, обмін відпочивальників та певні послуги. Наприкінці XX. ст. в її базі даних налічувалося близько 300 курортів у 81 країні світу; до системи RC1 входили авторитетні клуби: Revelry Hills Ciub, Hollywood Mirage, The Santa Barbara Club (Канареькі острови), The Allen House

  Club (Великобританія) тощо.

  В 1990-i pp. з таймшером було пов'язано багато гучних скандалів, надійшло безліч скарг про недобросовісність роботи фірм, які продавали таймшери. Шляхом психологічного тиску під час презентацій, підробки документів та підкупу посадових осіб численні шахраї обманювали довірливих представників заможної частини населення. Особливо поширеними такі шахрайства були в Росії в середині 1990-х, а в останні роки XX ст. вони набули розповсюдження й в Україні.

  Тим не менш, таймшер до кінця XX ст. залишався однією з популярних форм проведеним дозвілля представниками "середнього класу" країн Європи та Америки. * 1999 р. кількість родин-власників таймшеру сягнула 3,5 млн. Найбільша кількість таймшерних курортів (понад 40% від загальносвітової кількості) і кількість власників (1,4 млн осіб) у 1999 р. була зафіксована у США.

  У другій половині XX ст. будувалися 8-палубкі круїзні гіганти, які можуть °Дночасно приймати де» 6200 туристів. Наприкінці XX ст. на ринку круїзів ^д°М!нувалк грецькі, італійські, норвезькі, датські та британські компанії. Географія 'ФУйних турів постійно розширюється. Розроблено круїзні тури акваторіями всіх ^Океанів і великих морів, не кажучи про навколосвітні круїзи. Щоб утриматись на Ринку круїзів, компанії повитії бути інтернаціональними і мати матеріальну базу в

  Міжнародну федерацію молодіжних туристських організацій (ФПТО);

• Міжнародну академію з туризму і багато інші.

Разом і цими міжнародними організаціями існують і численні національні та | регіональні організації, найважливішим завданням діяльності яких є сприяння |

розвитку міжнародного туризму.

Таким чином, міжнародні туристичні організація розрізняються за статусом, цілями, завданнями і формами організації. Всі вони направляють свої зусилля ка захист інтересів туристських компаній, запобігання і ліквідацію конфліктних ситуацій, на вироблення єдиних позицій у відносинах з урядовими установами з туризму, з готельними, транспортники, страховими і іншими компаніями та об'єднаннями. Але найважливіше місце в їх інтересах займають пигання розвитку міжнародного туризму і залучення в нього населення різних країн.

Тенденції розвитку міжнародного туризму иа сучасному етапі. Після Другої світової війни швидко розвивалася потужна індустрія туризму із своїми інститутами, масовим виробництвом туристичних послуг, різноманітними

методами організації та управління.

Продовжувався розвиток та вдосконалення світово" транспортної системи. В кінці XX ст. найбільш розповсюдженим видом туристичного транспорту був автотранспорт (80%). Популярним залишався, особливо а Західній Європі, залізничний транспорт. До 1940 р. подорожі на інші континенти здійснювалися, здебільшого, водним транспортом, де пасажирам І і II класів пропонувалась вишукана кухня і різноманітні розважальні програми. У другій половині XX ст. для подорожей на далекі відстані використовувався, найчастіше, повітряний транспорт. Попит на авіатранспорт був і залишається, порівняно з іншими регіонами, найбільш високим у Північній Америці, Європі та Японії, а також в окремих регіонах Азії. Міжнародний авіазв'язок між цими регіонами складає 75 % всесвітніх авіаперевезень. При аеропортах сконцентровано більшість представництв фірм з прокату автомобілів; як правило, вони належать до відомих у цій сфері, найбільшою з яких є фірма Hertz. Загалом у світі наприкінці XX ст. компаній з прокату авто налічувалось більше п'яти тисяч

Регулювання міжнародних авіаперевезень здійснювали дві організації. І Міжнародна організація цивільної авіації була створена в 1944 р. в Чикаго, у зв'язку з підписанням 52 країнами Конвенції з міжнародної цивільної авіації. В наш час до цієї організації входить більше 180 країн, а її діяльність координується

ООН.

З 1943 р. на міжнародній арені діє Всесвітня асоціація повітряного

транспорту, яка виникла ще в 1919 р, для регулювання міжнародною комерційного зв'язку та впроваджений єдиних правил і процедур :іапровадження узгоджених тарифів на міжнародні пасажирські авіаперевезення.

В авіаперевезеннях в міжнародному туризмі в другій половині XX ст. активно став використовуватись чартер, згідно якого туристичні фірми стали укладати

багатьох регіонах. Наприклад, круїзні туроператори Р&О і Royal Carribian. Останній з цих двох компаній навіть належить острів у Карибському морі, який використовується для зупинок під час круїзу. На межі ХХ-ХХї ст. стали будувати вже 14-палубні круїзні лайнери.

В останні десятиліття XX ст, поширилися круїзи на підвсдних човнах. Наприкінці минулого століття в експлуатації знаходилося близько 50 підводних човнів. Про їх популярність свідчить такий факт: тільки в 1996 р подорожі на підводних човнах здійснили більше 2 млн пасажирів, а прибуток від цього виду подорожі склав близько 150млндол. СІЛА. У зв'язку зі збільшенням уваги громадськості до збереження природного середовища, у другій половині XX ст. стали більш популярними всі підвиди екологічного туризму.

Святкування 2000-річчя Різдва Христового привернуло велику кількість туристів до релігійних центрів християнства - Єрусалима, Віфлеєма, Риму та інших.

Наприкінці XX ст. більшість туристичних компаній розвинених країн світу працювали за принципом: "Ми можемо вам запропонувати все, що ви побажаєте". Першим космічним туристом став у 2001 р. американець Деніс Тіпю, він заплати]! за цей тур 20 млн дол. США.

Новинкою для туристів у другій половині XX ст- стали тематичні парки. Перший такий великий парк - Діснейленд - був побудований у 1954 р. в Анахаймі (Каліфорнія, США). У 1971 р. Діснейленд відвідали 100 млн. туристів, для яких у Каліфорнії було побудовано 26 готелів. В цьому ж році був побудований ще один Діснейленд - в Орландо (Флоріда, США), потім у 1983 р. а Токіо і в 1992 р. під Парижем. Власником усіх названих парків є супергігант шоу-індустрії компанія Walt Disney Co.

Міжнародні туристичні прибуття в 2004 р. досягли 763 млн осіб. У відносних показниках величина росту у порівнянні з 2003 р. склав 11 % і був самим високим та єдиним двозначним показником з 1980 р. Ріст прибуттів спостерігався всюди, але особливо сильно в Азіатсько-Тихоокєанському регіоні (+28 %) та Близькому Сході (+18%). В Африці (+8%) та Європі (+5%) ці показники є нижчими середньосвітових, але були вищими від попередніх років.

Серед головних причин такого високого рівня внутрішньореґіональиого туризму були існування великої кількості країн і державних кордонів на відносно невеликій площі та першокласна мережа комунікацій. Рекреаційно-туристичнї потоки в європейському макрореґіоні спрямовувалися, в основному, до центрів відпочинку Західної та Південної Європи (64,5 % усіх прибуттів до Європи). Такі особливості концентрації туристично-рекреацїйних потоків були спричинені звичкою європейців проводити літні канікули та відпустки на середземноморських та атлантичних пляжах. Найбільшими туристично-рекреаційними центрами (за кількістю людей, які до них приїжджали) були Франція (понад 75 млн туристів у 2005 p.), Іспанія (близько 54 млн), США (понад 46 млн), а також Китай, Італія, Велика Британія, Мексика, Німеччина та Австрія.

В абсолютному вимірі величина міжнародних туристичних по б в в 2004 р. зросла на 72 млн. Майже половина таких прибуттів (33 млн) припала на дзіатсько-Тихоокеанський регіон.

В 2004 р. більшість міжнародних туристичних прибуттів відноситься до мандрівок з мегою дозвілля, відпочинку і проведення відпусток - 52 % або 395 млн осіб. На бізнесові поїздки припадало 1.6% (120 млн осіб) загальної кількості дрибуттів.

Приблизно половина міжнародних поїздок в 2004 р. була здійснена наземним автомобільним транспортом (45 %). Повітряним транспортом перевезено 43 % туристів.

В 2004 р. доходи від міжнародного туризму виросли на 9 % і досягли 623 млрд дол. США. Основні доходи припадали на Європу (52 %) і американський регіон (21%).

Доходи від одного прибуття були найвищими в Американському регіоні загалом (840 дол США), а найнижчі - в Африканському (440 дол. США). Якщо розглядати субрегіони, то найбіліші доходи були від одного прибуття в Океанії (1760 дол. США), а найнижчі - в Східній Європі (280 дол. США).

Основні тенденції розвитку туризму в другій поповим XX століття,

1) Орієнтація на задоволення потреб окремої особистості через посередництво туризму, спеціалізація та індивідуалізація попиту в туризмі.

2)Розширення географи туристичних подорожей. У цьому відношенні позитивну роль відіграють процеси спрощення прикордонного контролю та відміна візових режимів для громадян певних країн. Прикладом цього може бути Шенгенська угода 1985 р. про поступову відміну контролю на спільних кордонах королівства Бельгія, ФРН, Франції, Великого Герцогства Люксембург і Королівства Нідерланди. У 1990р. вищеназваними країнами була підписана Конвенція, згідно якої запроваджувались єдина віза для цих країн, єдичий візовий режим для третіх країн, скасовувались перевірки на внутрішніх кордонах Шенгенськоїзони, почалося обговорювання Шенгенської інформаційної системи.

3)1нтена\фікація відпочинку (активний відпочинок, саиореалізація особистості під час туристичної подорожі).

4. Поділ відпустки на кілька періодів.

5. Екологізація мислення, яку споживачів, так і виробників туристичних послуг.

6. Експансія виїзного туризму.

7. Глобалізація міжнародного туризму.

На межі ХХ-ХХІ ст. у світі продовжується зростання кількості туристичних подорожей. За прогнозом ВТО, до 2010 р. загальна кількість туристичних подорожей сягне 937 млн, а прибутки від туризму зростуть до 1,1 трлн. дол США. * зв'язку з чим зросте й зайнятість у туристичній індустрії. На зламі XX і XXI ст. ксжна 15-та людина на Землі прямо чи опосередковано була пов'язана з індустрією Призму.

Згідно прогнозам ВТО, основними чинниками розвитку туризму в XXI ст. будуть:

• науково-технічний прогрес, підвищення якості життя; У збільшення тривалості вільного часу;

• стан оточуючого середовища.