Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кузишин Історія туризму частина 2.rtf
Скачиваний:
28
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
4.27 Mб
Скачать

0Плюіс)Чими описами визначних пам'яток й корисними порадами. Особливу

Роль в забезпеченні туриста путівниками відіграв німецький видавець й

книгопродавець Карп Бедекер, який з 1827 р. заснував фірму для видання

путівників за англійському зразком. Сам Бедекер був затятим мандрівником, який

сто зупинявся в готелях інкогніто, підмічав різноманітні дрібниці, накопичував

велику інформацію про місця розміщення. Крім того, Бедекер на відміну від своїх попередників, залучав до роботи над путівником не одного автора, а цілую групу учених й літераторів. З 1846 р. його видавництво починає продукувати путівники на різних європейські мови, що стали дуже популярними. Ім'я їіедекера стадо асоціюватись з туристськими путівниками.

Починшочи з 1862 p., з'являються й перші каталоги туристичнах поїздок, що відобразило процес розширення туристичного попиту. У 18:54 р. в Англії видаепься перший довідник готелями, адресований мандрівникам й туристам. У ньому було, вказане 8 тис. готелів.

Розвиток туристичної діяльності і» інших країнах Євіропи та Америки. Діяльність туристської фірми Кука дістала широкий резонанс не тільки в Англії, але й у всій Європі. Дещо пізніше з'являються туристські фірми й агентства в Німеччині, Франції, Італії, Швейцарії, Росії й інших країнах. Зокрема, ще в 1854 р. в Берліні Карл Різель відкриває перше бюро подорожей, пізніше в 1863 р. в Бреслау виникає 'Райзебюро Штанген", яке активно займається морськими круїзами.

Фірма "Райзебюро Штанген"' мала тісні контакти з пароплавними компаніями й спочатку рекламувала й продавала круїзні відпочинкові поїздки, які спочатку били досить дорогі. Потім вона ссала створювати й впроваджувати серед чиновників й службовців відносно недорогий літній відпочинок на дачах. Ці поїздки були доступними для людей з незначними статками і через це такі виїзди стають популярними у середніх прошарків суспільства.

Найстарішим туристичним агентством США вважається компанія Ask Mr. Foser ("Запитайте містера Фостера"), яка почала діяте з 1888 p., коли У. Фостер відкрив у м, Сан-Августін (штат Флорида) заклад, який він на:івав 'офіс з надання інформації, пов'язаної з поїздками". У 1890-х pp. відділення агентства з'явились в інших містах Флорида, а потім у Нью-Йорку та інших великих містах США. Компанія існує до сьогоднішнього дня і має до 800 відділень у 46 країнах світу.

Починають освоюватися нові види туристської діяльності Так, за організацію перших індивідуальних турів узявся англієць Томас Беннет, який, будучи секретарем у британського консула в Норвегії, з 1850 р. став формувати театральні тури в цю країну. При цьому Беннет розробляє індивідуальні маршрути, узгоджуючи з туристами все питання забезпечення поїздки від харчування й розміщення до культурної програми.

Як і раніше великою популярністю користувалися курорти. Ще з XVI-XVI1 ст. розглядалося питання будівництва, обладнання й порядку ексялуатації курортних закладів - бальнеологічних курортів й грязелікарень, удосконалювалась система лікування. Власне слово "курорт" в перекладі з німецької означає "місце лікування". У Карлсбаді вперше був встановлений порядок проведення лікувальних заходів й введений податок, що знімався з пацієнті}. На початку XVII ст. у Франції вже діяла курортна інспектура, яка наглядала за сганом курортів й їх екегшуатацією. Тільки в XVII-X1Xст. у зв'язку з розвитком промисловості, торгівлі й іранспорту починається інтенсивний розвиток європейських курортів

і перестають бути привілеєм знаті. Це приводить до розширення кола їх ідвідувачів зії рахунок представників буржуазії, крупного чиновництва, інтелігенції-

У другій половині XIX в. набуває популярність новий вид туризму - гірський т,ризм. Як відомо, ще в 1786 р. з рекламною метою була проведена масова екскурсі на гору Монблан в Альпах, після чого учасники всіх наступних сходжень на гори стали називати себе альпіністами. У середині 50-роки XIX ст. четверо британців, що здійснили сходження на альпійські вершини, організували ^„пінський клуб в Англії. За організацію гірського туризму беруться в Швейцарії. Швейцарський Альпійський клуб починає займатися активною спортивною й дослідницькою діяльністю, крім того, на членські внески його учасників починають будуватися гірські притулки на шляху проходження альпіністів, здійснюється підготовка інструкторів,, провідників гірських походів й рятувальників.

В Росії туризм розвивається після реформ Петра І у XVIII ст. Ці традиції були продовжені Катериною II (у 1772 р. вона відвідала відомий водоспад Іматра у Фінляндії, яка у той час входила в склад Російський імперії, що привело до зростання інтересу петербурзької заможної публіки до містечка, яке незабаром стало модним курортом).

Історичні віхи російського туризму мас декілька дат. Вважається, що початком організованого туризму в Росії є поява перших бюро подорожей в другій половині XIX ст. Інші вчені за початок відліку беруть 1777 р. - рік видання в "Додатку до "Московських, новин" "Плану подорожі, що робиться, о чужі краї, складеного на вимогу деяких персон власником благородного пансіону Вешаміном 1 етием". В. Генш більше 20 років займапся розвитком молоді, розумів й цінував [юль освітніх мгндрівок. Віл вважав, що дитячий розум слід розвивати не тільки за допомогою наук, але: і з допомогою корисних подорожей. Сам він здійснював багато поїздок до Німеччини, Швейцарії, Італії, Франції, Англії й Голландії. План подорожей Генша передбачав освітні мандрівки невеликих груп молодих дворян в ясій-небудь з німецьких, італійських або французьких університетів, з метою "родовження вивчення мов та різних наук. Після відвідин університетів Геттінгена, Лейпціга, Туріну або Страсбурга, передбачалась поїздка до Швейцарії, Ітапії й Франції з метою вивчання культури й "фабричної справи".

Завдання освіти обумовлювали розвиток системи музеїв в Росії, яка починає свою історію з Кунсткамери, створеної за вказівкою Петра І. В 1872 р в Москві вкривається Політе:шічнкй музей, в 1873 р. - Історичний. Поява музгїв сприяє Оновленню й розвитку музейного туризму, однієї з найважливіших функцій якого «освітня робота.

В другій половині XVIII ст. з'являються перші відомості про шкільні Кс*урсії. Одним з перших організаторів екскурсійної справи з дітьми часто 'ззивають декабриста І.Д. Якушкіна. який перебуваючи на засланні в Тюменській ії, практикував літні походи й екскурсії з метою вивчення тваринного й

рослинного світу. Розуміючи важливість цього виду навчальної й виховної робота, державні органи активно пропагують досвід проведення таких екскурсій g розробляють рекомендації щодо проведенню учбових екскурсій, які з 1736 р. бу.іщ в "Статуті народних училищ". Регулярні екскурсії проводяться з учнями Олександрівської школи в Тифлісі, починаючи з 1870 р. У Москві при Педагогічному товаристві з кінця XIX ст. працює комісія з організації громадських екскурсій для учнів, яка координувала діяльність Ценгральної екскурсійної комісії при Московському учбовому окрузі.

У 1877 р. в Тифлісе при Кавказькому товаристві природознавства створюється перший російський Альпійській клуб. В той же час в Ялті В.Й. Дмітрієв, лікар за професією, організовує "Гурток любителів природи, гірського спорту й Кримських гір", який був базою для Кримського гірського клубу, що організаційно оформився в 1890 р. Діяльність цього клуб)' була досить різноманітної. Його членів залучали до наукового дослідження Кримських, або, як тоді говорили, Таврійських гір. Займалися вони підтримкою місцевих галузей сільського господарства, охороною рідкісних гірських видів рослин й тварин. Але головною, звичайно, була спортивна і екскурсійна діяльність. Клуб нараховував немало учасників й май філіали в багатьох містах Росії. З 1891 р. протягом подальших 25 років стали видавагися "Записки Кримського гірського клубу". Завдяки діяльності цих організацій були сформовані основні гірські туристичні маршрути, які були досить добре облаштовані. Створювали притулки дня мандрівників гірськими стежками, перший з яких був Чатирдаський притулок в Криму. Діяльність цих громадських організацій грунтувалась не на комерційних принципах. Так, адміністрація Ялтинського відділяння клубу, про що писалося в "Записках...", цілком задовольнялася багаточисельними прихильними відзивами, які давала вдячна молодь, оцінюючи надані ним туристські послуги.

Поява нових видів туризму супроводжується розвитком різноманітних організаційних форм, що підтримують туристську діяльність населення. Це, перш за все, підприємництво у сфері туризму, а також громадська діяльність, що знайшла організаційне відображення в різних товариствах, клубах любителів подорожей.

У 1906 р. виходить в світ книга Р. Лещінгера "Декілька слів про учнівські екскурсії", які проводились у всіх учбових округу й 640 учбових закладах Росії. Через рік Лейцінгер, який керував/ "Кавказьким гірським товариством" в Пятигорську, відкриває в своїй садибі "Учнівський притулок", який приймав до 250 учнів, причому за проживання в притулку грошей не брали, більш того, екскурсантам активно допомагали одягом й спорядженням, закріплюючи за групою досвідченого гіда.

Признаним лідером серед спеціалізованих видань був журнал "Російський екскурсант", який виходив в Ярославлі і в якому була зроблена в 1916 р. одна з перших спроб класифікації екскурсій для учнів на вісім груп:

і історчко-археояогічпі екскурсії. Вони підрозділялися на ознайомлюють і

'яницькі. /.Тля учнів найбільш важливим вважався другий вид екскурсій.

■ У.Ш в них участь, школярі досліджували географічні особливості місцевості,

, ткИ старовини, старовинні книги, журнали, рукописи, гравюри, ікони,

ламм . ,. .

псували перекази., розповіді і пісні місцевих жителів, описували обряди і т.д.

ч"оаяі матеріали призначалися для поповнення колекцій шкільного музею,

2. Іапорико-літературні. Учасники цих екскурсій відвідували місця, в'язані з життям видатних письменників, поетів, вчених, художників, державних

і громадських діячів. Важливе значення при проведенні даного типа екскурсій давалося зустрічам з тогочасними відомими людьми.

  1. Природничо-історичні. Дані екскурсії мали на меті познайомити •лколярів з природою тієї місцевості, в якій вони живуть. Особлива увага в них чверталася на збір різноманітних колекцій: ботанічних, зоологічних і геологічних.

  2. Екскурсії на фабрики і заводи найчастіше проводилися для старшокласників. Мета їх була визначена як профорієнтація.

  3. Художньо-географічні і етнографічні екскурсії об'єднали три різні види екскурсій: художні, географічні і етнографічні. Кожен вид окремо вважався малодоступним для школярів, тому при розробці класифікації їх об'єднали в один тип.

  4. Екскурсії трудової допомоги виникли в період Першої світової війни і були поїздкою груп учнів в село для допомоги в сільськогосподарських роботах тим селянським сім'ям, які із-за, війни залишилися без робочих рук.

  5. Виділення загальноосвітніх і побутових екскурсій було пов'язано з тим, що міські школлрі абсолютно не знали село, сільським так же мало відомо було про місто. Це і визначило появу самостійних екскурсій направлених на знайомство з життям села міських школярів і міста - сільських. Городянам показували поля, селянську працю і побут, природу, сільським літам - вокзали, потяги, вулиці з трамваями, громадські будівлі, заводи, фабрики і т.д. Протягом навчального року побували на екскурсії' доручалося зробити доповіді про побачене.

  6. Екскурсії відпочинку і розваг були формою колективного відпочинку класу або всієї школи на прароді.

Розвивається в Росії лікувально-оздоровчий туризм. Перші заходи з метою

визчення місць з мінеральними водами проводилися за особистою ініціативою

Петра І, який ознайомившись з європейськими курортами, вирішив відкрити такі ж

" *ос>ї. У 17171!, ним видасться указ "Про приискания вРоссииминеральньїх вод".

-коро поблизу Петрозаводська, де будується палац для царської сім'ї, створюється

шгний бювет, галер гя над джерелом й готель для приїжджих. Це був перший

°фіційно затверджений курорт в Росії. Фактичне відкриття Кавказьких

неральних вод відбулося лише в 1803 p., коли в фортеці поблизу джерела "кислої

-їй - Нарзаиу, виникли перші помешкання, й фортецю одержаїа назва

ловодської. Пізніше були відкриті єсентуківські та желізноводські мінеральні

джерела. На протязі майже 200 рокіеі утворюється цілий ряд лікувальних курорті^ ж багато з яких згодом набули світової популярності.

Першою туристською фірмою в Росії вважається "Акціонерне moeapucmejm "Іматрі", статут якої був схвалений імператором Олександром II ІН лютощі 1871 р. і сенатом Великого князівства Фінляндського (що входило тоді до складу Російської імперії). У 1885 р. в Санкт-Петербурзі була опублікована невелица книжка "Перше в Росії підприємство для товариських подорожей його світлосщ Леопольда Ліпсона", яка фактично показувала концепцію роботи туристської фірми. Відсутність подібної розробки в Росії, як писав автор у вступі, спонукало його запропонувати подібний проект. Ліпсоном була сформульована мета діяльності туристської фірми. У книжці був повний перелік послу]', якими організатор подорожі пропонував своїм клієнтам, в числі яких проїзд й провезеній багажу, розміщення і проживання в кращих готелях, наймання провідників, що знають місцевість, екскурсії по визначних місцях з участю гіда. У книжці були обумовлені все витрати на поїздки, які належало сплатити клієнту. "Добросовісне виконання обіцяного" розглядалося як девіз туристського підприємства.

Тут же Ліпсон пропонував чотири програми подорожей: 40-денна поїздка по Італії, літні подорожі на італійські озера терміном на 43 днів, а також літній відпочинок у Фінляндії й Швеції (20 днів) і, великий тур на «хід, Дунаєм: з відвідинами Палестини, Єгипту й з заїздом до Італії й Парижу, тривалістю 120 днів. Вартість останньої подорожі була близько двох з половиною трсяч рублів.

Особливістю російського туризму можна вважати появу великого числа громадських організацій, які приділяли велику увагу різним видам туризму. Серед них були різноманітні товариства любителів природи, які сприяли розповсюдженню й пропаганді туризму як здорового способу життя й формі пізнання оточуючого світу. На початку XX ст. в Петербургу було створено Російське гірське товариство, засновниками якого були географ Д.М. Анучін й Й.У. Мушкетое, автор вчення про біосферу В.І. Вернадський, П.П. Семеиое-Тянь-Шанськіп й ін. Товариство стало займатися, розвитком гірського туризму в Росії. Його організатори вважали, що подорожі в горах є ідеальним засобом відпочинку й зміцнення організму. Вони мають не тільки оздоровче, але й виховне значення. Підсумком роботи товариства можна розглядати першу всеросійську відставку альпінізму, яка була організована в 1909 р. в приміщенні Московського університету. Подібні організації виникли також на Кавказі! в містах Владикавказ й Пятигорськ. Діяльність цих товариств привела до зростання популярності Кавказу серед туристів. Окремі підприємці стали організовувати туристські маршрути Кавказом. Так, не дивлячись на певну дорожнечу дім того часу, популярністю серед відпочиваючих П'ятигорська й Кисловодська користувався автомобільний маршрут, організований Григорієм Москеічом з району кавказьких Мінеральних вод до селища Казбек.

туристських подорожей Товариство любителів

Організацією та проведенням різноманітних -.малися також Російське географічне товариство,

юдознавства. Петербурзьке товариство народних університетів й ін. ^Найбільш значну роль в розвитку туризму відіграли власне туристські її зокрема, Товариство туристів-вело-мотоцикяістів. З кінця XIX ст. осипед із забави заможних людей перетворюється в зручний засіб швидкого пересування на великі відстані. У Англії й інших країнах Європи ще в 60-80-го pp. XIX ст. розповсюдження велосипеда привело до створення багато чисельних клубів й п/ртків. Літом 1882 р. відбулося перша велика подорож - група з семи велосипедистів здійснила поїздку до водопаду Іматра, за 270 верст від Петербурга.

Популяризацією велотуризму займався спеціальний журнал "Велосипед". Саме в ньому з'явився заклик створити Всеросійське товариство велосипедистів. Воно було створене в 1895 р. в Петербурзі. Товариство мало філіали в 135 містах, серед «их Харків, Тобольськ, Рига, Москва, Благовєщенськ. Існували представництва за межами імперії - у Брюсселі, Парижі, Відні, Лондоні, Женеві, Мілані, Мюнхені. З 1899 р. Товариство вепосипедистів-туристів стало видавати перший в країні туристичний журнал "Російський турист", який зіграв значну роль в розвитку туризму. Журнал був присвячений описам різноманітних маршрутів. Товариств* велосипедистів-туристів стало ініціатором укладення перших договорів з власниками готелів про пільгове обслуговування членів цього товариства. Ці готелі отримували право іменуватися "Готелями Товариства велосипедистів-туристів".