
- •І.Вступ
- •Історичні відомості
- •Іі. Теоретична частина
- •2.1 Особливості формування і засвоєння основних понять теорії комплексних чисел.
- •Основні поняття теорії комплексних чисел:
- •2.2. Поняття розширення числа.
- •2.3. Розширення множини дійсних чисел. Поняття комплексного числа.
- •2.4 Дії над комплексними числами в алгебраїчній формі
- •2.4.1. Додавання комплексних чисел.
- •2.4.2. Віднімання комплексних чисел.
- •2.4.3. Множення комплексних чисел.
- •2.4.4. Ділення комплексних чисел.
- •2.4.5. Піднесення до степеня уявної одиниці.
- •2.4.6. Квадратний корінь з комплексного числа.
- •2.4.7. Властивості спряжених комплексних чисел.
- •2.5 Теорія комплексних чисел як упорядкованих пар дійсних чисел.
- •2.6 Геометрична інтерпретація комплексних чисел.
- •2.6.1. Зображення комплексних чисел точками на площині
- •2.6.2. Векторна інтерпретація операцій з комплексними числами
- •2.7. Тригонометрична форма комплексного числа. Модуль і аргумент комплексного числа
- •2.7.1. Полярні координати точки і її радіус-вектора
- •2.7.2. Модуль комплексного числа.
2.4 Дії над комплексними числами в алгебраїчній формі
2.4.1. Додавання комплексних чисел.
Сумою двох або кількох комплексних чисел називається комплексне число, дійсна частина якого дорівнює сумі дійсних частин доданків, а коефіцієнт уявної частини дорівнює сумі коефіцієнтів уявних частин доданків.
Наприклад:
В області дійсних чисел є число "нуль", додавання якого до будь – якого іншого дійсного числа не змінює його.
В
області комплексних чисел аналогічну
роль відіграє число
.
Справді, яким би не було комплексне
число
,
.
З
курсу математики ми знаємо, що сума двох
дійсних чисел а і –а дорівнює нулю і
вони називаються протилежними. Аналогічно
з цим, комплексні числа
і
також називаються протилежними:
Наприклад:
.
Додавання
комплексних чисел підлягає асоціативному
і комутативному законам:
комутативність:
.
.
асоціативність
.
2.4.2. Віднімання комплексних чисел.
Різницею комплексних чисел є комплексне число, дійсна частина якого дорівнює різниці дійсних частин зменшуваного і від’ємника, а коефіцієнт уявної частини дорівнює різниці коефіцієнтів уявних частин зменшуваного і від’ємника.
Наприклад:
.
Тобто від кожного комплексного числа можна відняти будь – яке інше комплексне число. Віднімання – це дія обернена додавання. Можливість такого віднімання і його однозначність потребує доведення.
Доведення.
а
різницю цих чисел позначимо
.
Доведемо, що для будь – яких комплексних
чисел
і
різниця
визначена і притому однозначно.
Фактично
нам потрібно довести, що існує, і при
тому тільки єдине, комплексне число
,
яке в сумі з
дає
:
(3)
За означенням суми комплексних чисел:
.
Тому рівняння (3) можна переписати у вигляді
Два комплексних числа рівні тоді і тільки тоді, коли рівні їх дійсні частини і коефіцієнти при уявних частинах. Тому
Ця система рівнянь завжди має розв’язок і притому єдиний:
Таким
чином, існує і при тому єдина пара дійсних
чисел (х;у), що задовольняє рівняння (3).
Отже, ми довели, що
Щоб від одного комплексного числа відняти друге, досить це віднімання виконати окремо для дійсних частин цих чисел і коефіцієнтів при уявних частинах.
Наприклад:
2.4.3. Множення комплексних чисел.
Два
комплексних числа перемножуються за
допомогою правил множення многочленів
в алгебрі, слід тільки пам’ятати, що
Таким чином
Але
тому
і отже,
(4)
Цю формулу (4) й покладено в основу означення добутку двох комплексних чисел.
Добутком
двох комплексних чисел
і
називається таке комплексне число:
Наприклад:
Висновок:
.
Властивості множення комплексних чисел:
комутативність
асоціативність
2.4.4. Ділення комплексних чисел.
Часткою
від ділення комплексного числа
на комплексне число
називається таке число
,
яке при множені на
дає
.
Доведемо,
що частка
визначена і при чому однозначно для
всіх комплексних чисел
і
,
якщо
.
Нам потрібно довести, що існує і при чому єдина пара дійсних чисел (х;у), що задовольняє рівнянню:
.
(5)
По правилу множення комплексних чисел:
Тому рівняння (5) можна переписати у вигляді:
А з умови рівності двох комплексних чисел маємо:
Таким чином,
.
Ця
формула має зміст, якщо
.
Отже ділення комплексних чисел можливе,
якщо дільник не дорівнює нулю.
Легко перевірити, що правило ділення комплексних чисел можна одержати, якщо помножити ділене і дільник на число, спряжене з дільником:
Наприклад: