7.1.1. Аналіз беззбитковості
Аналіз беззбитковості побудований на основі розподілу витрат на змінні та постійні, а також обчислення точки беззбитковості, що визначає критичний обсяг продажу.
Точка беззбитковості (Break-Even Point) – обсяг продажу (діяльності), за якого доходи підприємства дорівнюють його витратам або маржинальний дохід дорівнює загальним постійним витратам.
Точку беззбитковості можна виразити в натуральних (кількість продукції), грошових (виручка) одиницях або у відсотках до нормальної потужності.
|
Точка беззбитковості в натуральних одиницях |
= |
Постійні витрати |
|
| ||
|
Маржинальний дохід на одиницю |
|
Точка беззбитковості в грошових одиницях |
= |
Постійні витрати |
|
| ||
|
Коефіцієнт маржинального доходу |
Приклад 7.1.
Підприємство реалізує один вид продукції за ціною 100 грн за одиницю, а змінні витрати дорівнюють 60 грн.
Постійні витрати на наступний квартал заплановано у сумі 40 000 грн.
Звідси точка беззбитковості підприємства дорівнює:
|
40 000 |
= |
1 000 одиниць |
|
| ||
|
100 – 60 |
або
|
40 000 |
= |
100 000 грн |
|
| ||
|
(100 – 60) / 100 |
7.1.2. Аналіз прибутковості продажу
Обчислення точки беззбитковості є важливим елементом аналізу, але на практиці менеджера більше цікавить обсяг і ціна реалізації, що забезпечать отримання бажаного прибутку. Обсяг продажу у грошових одиницях, необхідний для отримання бажаного прибутку, можна обчислити за формулою:
|
Продаж |
= |
Постійні витрати + Операційний прибуток |
|
| ||
|
Коефіцієнт маржинального доходу |
Відповідно обсяг продажу в натуральних одиницях можна обчислити за формулою:
|
Обсяг продажу в натуральних одиницях |
= |
Постійні витрати + Операційний прибуток |
|
| ||
|
Маржинальний дохід на одиницю |
Приклад 7.2.
Підприємство реалізує один вид продукції за ціною 100 грн. за одиницю, а змінні витрати дорівнюють 60 грн.
Постійні витрати на наступний квартал заплановано у сумі 40 000 грн.
Припустімо, підприємство планує отримати операційний прибуток у сумі 80 000 грн.
Тоді обсяг продажу має становити:
у грошовому вимірі
|
40 000 + 80 000 |
= |
120 000 грн |
|
| ||
|
(100 – 60) / 100 |
у натуральних одиницях
|
40 000 + 80 000 |
= |
1 200 одиниць |
|
| ||
|
100 – 60 |
7.1.3. Аналіз чутливості прибутку
Аналіз чутливості прибутку (Sensitivity Analysis) – визначення впливу на прибуток зміни витрат, ціни, обсягу та структури продажу.
Для визначення впливу на прибуток зміни обсягу продажу, зокрема, можна використати такі показники:
- коефіцієнт маржинального доходу;
- запас міцності;
- операційний важіль.
Коефіцієнт маржинального доходу (Contribution Margin Ratio) – співвідношення маржинального доходу та чистого доходу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
|
Коефіцієнт маржинального доходу |
= |
Маржинальний дохід |
|
| ||
|
Продаж |
|
Коефіцієнт маржинального доходу |
= |
Маржинальний дохід на одиницю |
|
| ||
|
Ціна за одиницю |
Коефіцієнт маржинального доходу використовують, зокрема, для визначення точки беззбитковості та прогнозування прибутку підприємства.
Приклад 7.3. Є такі дані про діяльність двох підприємств, тис. грн:
|
Показники |
Підприємство | |
|
А |
Б | |
|
Дохід від продажу |
500 |
500 |
|
Змінні витрати |
200 |
100 |
|
Маржинальний дохід |
300 |
400 |
|
Постійні витрати |
240 |
200 |
|
Прибуток |
60 |
200 |
Виходячи з наведених даних, коефіцієнт маржинального доходу дорівнює:
Підприємство А: 300 ÷ 500 = 0,6 або 60%.
Підприємство Б: 400 ÷ 500 = 0,8 або 80%.
Припустімо, в обох підприємств обсяг продажу збільшився на 20%, тобто на 100 тис. грн. Тоді з допомогою маржинального доходу визначимо зростання прибутку, тис. грн:
Підприємство А: 100 х 0,6 = 60.
Підприємство Б: 100 х 0,8 = 80.
Запас міцності (Margin of Safety) – величина, на яку фактичний (або запланований) обсяг продажу перевищує безготівковий обсяг продажу
Запас міцності = Дохід – Точка беззбитковості
або
Запас міцності = Обсяг продажу – Беззбитковий обсяг продажу
Запас міцності відображає граничну величину зниження обсягу продажу без ризику зазнати збитків.
Приклад 7.4.
Підприємство планує продати 1 000 одиниць продукції за ціною 20 грн. за одиницю, а точка беззбитковості становить 800 одиниць.
Це означає, що підприємство може знижувати обсяг продажу в межах 200 одиниць (1000 – 800) або 4 000 грн. [(1 000 х 20) – (800 х 20)] без ризику зазнати збитків.
Поряд з абсолютним значенням показника запасу міцності використовують коефіцієнт запасу міцності.
Коефіцієнт запасу міцності (Margin of Safety Ratio) – співвідношення запасу міцності та фактичного (або запланованого) обсягу продажу:
|
Коефіцієнт запасу міцності |
= |
Запас міцності |
|
| ||
|
Дохід |
або
|
Коефіцієнт запасу міцності |
= |
Обсяг запасу міцності |
|
| ||
|
Обсяг продажу |
У нашому прикладі коефіцієнт запасу міцності дорівнює:
200 ÷ 1 000 = 0,2
Що більше значення має цей коефіцієнт, то менше ймовірність того, що компанія зазнає збитків у разі зменшення обсягу продажу.
Операційний важіль (Operating Leverage) – співвідношення постійних і змінних витрат, що забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу продажу.
Операційний важіль більший у підприємств, що мають більшу питому вагу постійних витрат і, як результат, більший коефіцієнт маржинального доходу.
Кількісним показником операційного важеля є його фактор, обчислюваний за формулою:
|
Фактор операційного важеля |
= |
Прибуток |
|
| ||
|
Маржинальний дохід |
Приклад 7.5.
Є такі дані про діяльність двох підприємств, тис. грн:
|
Показники |
Підприємство | |
|
А |
Б | |
|
Дохід від продажу |
500 |
500 |
|
Змінні витрати |
200 |
100 |
|
Маржинальний дохід |
300 |
400 |
|
Постійні витрати |
240 |
200 |
|
Прибуток |
60 |
200 |
Виходячи з наведених даних, фактор операційного важеля дорівнює:
Підприємство А: 300 ÷ 60 = 5.
Підприємство Б: 400 ÷ 200 = 2.
Припустімо, в обох підприємствах обсяг продажу зріс на 20%. Тоді прибуток зросте відповідно у підприємства:
Підприємство А: 20% х 5 = 100%.
Підприємство Б: 20% х 2 = 40%.
Отже, більша питома вага постійних витрат у структурі витрат підприємства забезпечує більший вплив на прибуток за зміни обсягу продажу.