7.2.1. Рішення про спеціальне замовлення

Рішення про спеціальне замовлення (Special Order Decision) – рішення, пов'язане з розглядом отриманої пропозиції на разовий продаж продукції або надання послуг за ціною, нижчою за звичайну ціну або навіть нижчою за собівартість.

Коли підприємство отримує пропозицію продати товари чи надати послуги за ціною, нижчою за звичайну (або нижчою за собівартість), прийняття такої пропозиції доцільне лише тоді, коли додатковий дохід перевищує додаткові витрати і відсутня загроза деформації ринку.

Тому аналіз для прийняття такого рішення передбачає:

- маржинальний підхід;

- диференціальний аналіз релевантних витрат і доходів;

- врахування альтернативних витрат за відсутності вільної потужності;

- врахування можливих довгострокових наслідків прийняття спеціального замовлення.

Приклад 7.7.

Підприємство реалізує один вид продукції за ціною 10 грн за од. Собівартість одиниці продукції містить, грн:

–	Прямі матеріали - 8
–	Прямі зарплати - 6
–	Змінні загальновиробничі витрати - 2
–	Змінні витрати на збут (зокрема комісійні, які становлять 10% продажу) - 5
–	Постійні витрати - 5
Усього - 26

Підприємство використовує лише 80% потужності. Недавно підприємство отримало замовлення на виготовлення 2 000 виробів за ціною 20 грн. На перший погляд, така пропозиція невигідна підприємству.

Проте диференціальний аналіз свідчить, що додаткові доходи перевищують додаткові витрати:

Дохід (2 000 х 20 грн.)		40 000
Витрати:
–	Матеріали (2 000 х 8)	16 000
–	Пряма зарплата (2 000 х 6)	12 000
–	Змінні загальновиробничі витрати (2 000 х 2)	4 000
–	Змінні витрати на збут (2 000 х (5 – 4)	2 000
Додатковий прибуток		6 000

Отже, якщо це замовлення не зашкодить звичайній діяльності та стратегічним цілям підприємства, його потрібно прийняти.

7.2.2. Рішення про розширення або скорочення сегмента

Розширення або скорочення сегмента (Add or Drop Segment) – рішення про розширення або скорочення послуг, виробів, підрозділів та інших сегментів на підставі аналізу їхньої прибутковості.

Аналіз інформації для прийняття таких рішень базується на калькулюванні змінних витрат, визначенні прямих і загальних постійних витрат, зіставленні маржинального доходу.

Для ілюстрації аналізу для прийняття рішення про розширення або скорочення сегмента розглянемо такий приклад.

Приклад 7.8.

У табл. 7.1 є дані про діяльність торговельного підприємства за минулий рік у розрізі його сегментів, тис. грн.

Таблиця 7.1

Дані про діяльність підприємства

Показник	Сегменти				Усього
	А	Б	В	Г
Дохід від продажу	200	400	160	500	1 260
Собівартість реалізованих товарів	120	200	80	280	680
Постійні витрати на збут	48	20	30	30	128
Постійні адміністративні витрати	45	80	40	90	255
Прибуток (збиток)	(13)	100	10	100	197

Керівництво підприємства розглядає можливість ліквідації збиткового сегмента А та сегмента В, прибутковість якого є занадто низькою.

Для прийняття рішення потрібно врахувати, що у складі постійних витрат є витрати, які прямо належать до відповідних сегментів (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Розподіл прямих витрат по сегментах діяльності

Сегмент	Прямі постійні витрати, тис. грн.
А	30
Б	10
В	10
Г	20

Виходячи з цього, результати діяльності сегментів подано у табл. 7.3.

Таблиця 7.3

Результати діяльності сегментів, тис. грн.

Показник	Сегменти				Разом
	А	Б	В	Г
Дохід від продажу	200	400	160	500	1 260
Собівартість реалізованих товарів	120	200	80	280	680
Прямі постійні витрати	30	10	10	20	70
Сегментний прибуток	50	190	70	200	510
Загальні постійні витрати	х	х	х	х	313
Прибуток	х	х	х	х	197

Як бачимо, в дійсності всі сегменти прибуткові, а ліквідація сегментів А і В призведе до скорочення прибутку підприємства на 120 тис. грн (50 + 70).