[Ред.] Декоративна миша

Мишей часто тримають в обмеженій кількості як домашніх тварин. Їхнє часто яскраво-руде забарвлення та тихий тоненький голос, що деколи може співати трелями, подобається людям. Для того, щоб миша не переносила інфекції, їй роблять щеплення при народженні.

[Ред.] дослідження миші хатньої

Звичайно дослідження проводять на лінійних мишах — чистокровних породах, виведених в лабораторних умовах упродовж не менше 20 поколінь шляхом штучного добору та близькородинного схрещування (інбридингу).

[Ред.] Експерименти з мишами

Миші — одні з небагатьох тварин, з якими проводять експерименти. Найбільше експериментів проводять з домашньою мишою, тому що вона найлегше приручається. Один експеримент подано нижче.

Біологи встановили, що зниження температури тіла на 0,3 — 0,5 градуса призводить до збільшення тривалості життя самців мишей на 12%, а самок — на 20%.

Щеплення новонароджених мишенят

Ідея провести такий експеримент виникла в Скриппсівському інституті (США) через те, що на сьогоднішній день найнадійнішим способом продовження життя в лабораторних тварин є напівголодна дієта.

Дослідники припускали, що довголіття тварин, які сидять на голодному пайку, пов'язане з тим, що через нестачу калорій температура їх тіла занижена.

Для того, щоб перевірити це, генні інженери створили породу мишей зі зниженою температурою тіла. У цих тварин у тому відділі мозку, що контролює температуру тіла (у гіпоталамусі), активований ген, відповідальний за вироблення тепла. У результаті «центральний термометр» організму перегрівається, помилково приймає це за сигнал про перегрів усього організму, і посилає тканинам команду «охолонути».

Штучно створені холодні миші не відрізняються від контрольних апетитом і їдять стільки ж (їх не обмежували в їжі), але живуть при цьому значно довше. Це підтверджує гіпотезу про те, що позитивний ефект обмеженого харчування пов'язаний із загальним уповільненням обміну речовин і зниженням температури тіла

Мишей, які мають деякі ознаками обсессивно-компульсивного розладу, вивели генетики з дослідницького колективу Гоупіна Фена (Guoping Feng), професора університету Дюка (Duke University). Головне, що для формування цієї патології учені позбавили мишей усього одного гена.

Обсессивно-компульсивний розлад (ОКР) у людей полягає в тому, що людина постійно знаходиться під дією неприємних власних думок (це називається обсессія), через які вона змушена періодично повторювати будь-які дії (компульсія). Характерний приклад такого розладу — вимотуюче миття рук.

Проводячи експерименти з мишами, дослідники видалили у них ген, відомий як Sapap3. Виявилося, що у таких тварин розвивалася невротична поведінка, характерна для ОКР. Ці тварини виявляли постійний неспокій про власну чистоту, безперервно чистили себе, що призводило навіть до пошкодження їх хутра і шкіри.

Учені повністю упевнені в тому, що ця поведінка пов'язана саме із згаданим розладом, а не, наприклад, із порушенням чутливості шкіри. Це підтверджує те, що ознаки невротичної поведінки у мишей зменшувалися після отримання препаратів, аналогічних тим, що дають людям при ОКР.

У багатьох попередніх дослідженнях було виявлено, що основними речовинами, дисбаланс яких впливає на розвиток ДКР, є серотонін і дофамін. Проте внаслідок роботи Фена і його співробітників з'ясувалося, що велику роль відіграє також глютамін. Сприйняття цієї речовини нервовою системою залежить від білка SAPAP3, який і виробляється під час експресії гена Sapap3.

Також з'ясувалося, що у мишей з недоліком Sapap3 спостерігаються дефекти в стріатумі — частині мозку, що контролює низку вегетативних функцій і моторику. А це якимсь чином і викликає деякі порушення, подібні до ОКР у людини.