[Ред.] Дія на людину і її місце існування
На Трафальгарській площі у Лондоні можуть одночасно знаходиться до 35 тис. сизих голубів[56]
Близьке сусідство голубів і людини має як свої позитивні, так і негативні сторони. Певною мірою вони пожвавили міський пейзаж — наприклад, зграї голубів відвіку стали прикрасою і визначною пам'яткою Трафальгарської площі в Лондоні і площі Сан-Марко у Венеції. Додатково, голуби виконують роль сміттярів, поїдаючи кинуті залишки їжі і тим самим перешкоджаючи розповсюдженню хвороботворних організмів[57].
З іншого боку, великі скупчення птахів приносять масу клопоту комунальним службам, забруднюючи послідом будівлі, скульптури і зелені насадження. Крім того, фахівці прийшли до висновку, що сизі голуби поступово руйнують пам'ятники архітектури, викльовуючи занесене вітром насіння з мікроскопічних тріщин і тим самим збільшуючи їхні розміри[58]. У результаті в деяких мегаполісах світу введені правила, направлені на обмеження популяції птахів, такі як заборона на годування під загрозою грошового штрафу. Крім того, птахам підкидають зерно з протизаплідними хімікатами і використовують хижих птахів — природних ворогів сизих голубів[59].
Деякі вважають голубів «брудними» птахами, що розповсюджують небезпечні захворювання[57]. Дійсно, в птахах і їхньому посліді може бути виявлено до 60-и різних збудників хвороб[60], таких як гістоплазмоз, торулоз, орнітоз та інші[61]. Проте спосіб передачі інфекції від птаха до людини важкоздійснимий, а випадки отримання захворювання таким чином або одиничні, або не зареєстровані зовсім[62]. Згідно з офіційною заявою американської Асоціації голубиних ветеринарів (Association of Pigeon Veterinarians), зробленою у 1986 році, «розведення, утримання і дресирування голубів представляє не більший ризик для здоров'я, чим утримання інших суспільних або домашніх тварин»[57].
[Ред.] Класифікація [ред.] Зовнішня класифікація
Сизий голуб відноситься до роду голубів (Columba), родини голубових (Columbidae). Його найближчим родичем вважається кам'яний голуб (Columba rupestris), а після нього білогрудий (Columba leuconota), крапчастий (Columba guinea) і ефіопський (Columba albitorques) голуби[10]. Згідно з викопними знахідками, утворення виду відбулося 40—50 млн. років тому, в кінці еоцену — на початку олігоцену[63].
Вперше цей птах був науково описаний німецьким лікарем, ботаніком і хіміком Йоганном Ф. Ґмеліном у 1789 році в 13-му виданні його «Системи природи» (Systema Naturae)[64]. Наукова родова назва Columba походить від давньогрецього слова «κόλυμβος» (читається як «колумбос»), що буквально означає «нирець» (похідне від «κολυμβάω» — «упірнати, занурюватися, плавати»)[65]. Давньогрецький драматург Арістофан у комедії «Птахи» при позначенні голуба використовував слово «κολυμβίς» (колумбіс — «нирець»), оскільки його політ нагадував йому плавальні рухи в повітрі. Видова назва livia походить від латинського слова «livor» («синій»)[66].
[Ред.] Дикі підвиди
Довідник «Путівник по голубах світу» Девіда Гіббса наводить список з 12-и підвидів сизого голуба, деякі з яких могли успадкувати свої характеристики від міських і сільських птахів[10]:
Columba livia livia Gmelin, 1789 — номінативний підвид. Область розповсюдження — Західна і Південна Європа, Північна Африка, Азія до західних областей Казахстану, Північного Кавказу, Грузії, Кіпру, Туреччини та Іраку.
Columba livia atlantis Bannerman, 1931. Область розповсюдження — Мадейра, Азорські острови і Острови Зеленого мису. З великою ймовірністю нащадок здичавілих голубів. Морфологічні особливості варіюють, виділяючись мінливим забарвленням верхньої частини тіла з помітними чорними смугами на надкриллях.
Columba livia canariensis Bannerman, 1914. Область розповсюдження — Канарські острови. У порівнянні з номінативним підвидом — дрібніший і в середньому темніший.
Columba livia gymnocyclus Gray, 1856. Область розповсюдження — Західна Африка від Сенегалу і Гвінеї до Гани і Нігерії. Менший і набагато темніший за C. l. livia. Голова майже чорна, поясниця і підхвостя білі.
Columba livia targia Geyr von Schweppenburg, 1916. Область розповсюдження — височини Сахари на схід до Судану. Схожий на номінативний підвид, але дещо менший за нього і має монотонне забарвлення спини.
Columba livia dakhlae Meinertzhagen, 1928. Ареал обмежений двома оазисами в центральному Єгипті. Менший за номінативний підвид і набагато світліший.
Columba livia schimperi Bonaparte, 1854. Область розповсюдження — долина Нілу в Судані. За забарвленням близький до підвиду C. l. targia, але має помітно світлішу мантію.
Columba livia palaestinae Zedlitz, 1912. Область розповсюдження — Близький Схід від Сирії до Синайського і Аравійського півостровів. Злегка більший за підвид C. l. schimperi і в цілому темніший.
Columba livia gaddi (Zarodney & Looudoni, 1906). Область розповсюдження — Центральна Азія від Азербайджану і Ірану до Узбекистану. У порівнянні з підвидом C. l. palaestinae, більший і світліший. На заході зустрічаються проміжні форми з C. l. palaestinae, на сході з підвидом C. l. neglecta.
Columba livia neglecta Hume, 1873 або туркестанський сизий голуб. Область розповсюдження — гірські райони Центральної Азії. За розмірами схожий з номінативним підвидом, проте темніший і має яскравіший металевий блиск на шиї. На півдні схрещується з підвидом C. l. intermedia.
Columba livia intermedia Strickland, 1844. Область розповсюдження — Індія на південь від Гімалайських гір, Шрі-Ланка. Схожий на попередній підвид, але дещо темніший і має менш контрастне забарвлення спини.
Columba livia nigricans Buturlin, 1908. Область розповсюдження — Монголія і Північний Китай. Швидше за все, нащадок домашніх голубів.