[Ред.] Породи домашніх голубів

Голубник у Чехії

За довгу історію розведення людині вдалося вивести велику кількість різновидів голубів, що значно відрізняються один від одного статурою, розмірами, мастю і льотними здібностями, але проте мають єдиного предка — дикого сизого голуба^[42]. У наш час^[Коли?] відомо більше 800 порід, які за практичним застосуванням розділяють на три основні групи: спортивні, м'ясні і декоративні^[20].

• Спортивні голуби (раніше поштові) — породи, основними характеристиками яких є здатність за короткий проміжок часу долати значні відстані і неодмінно повертатися в рідний голубник. Свою сучасну назву отримали завдяки змаганням, що проводилися за участю цих птахів. Сучасний розвиток спортивні голуби отримали в Бельгії, де в 1818 році були проведені перші змагання і була виведені «Voyageurs» («Мандрівники») — порода голубів, що поклала початок високошвидкісним породам нашого часу^[67][68]. На шляху додому голуби здатні долати тисячі кілометрів, у змаганнях окремі особини досягають швидкості до 145 км/год^[67].

• М'ясні голуби — породи, що розводяться для подальшого вживання в їжу. Як правило, характеризуються значною (до 900 г^[20]) вагою і високою швидкістю розмноження. Приклади — породи карно, кінг і деякі різновиди монденів.

• Декоративні, або літні голубі — найбільш численна і різноманітна група домашніх сизих голубів. Ці птахи часто беруть участь у міжнародних виставках. Серед них можна виділити такі групи:

  • Азіатські голуби — пава з віялоподібним хвостом, кучерявий голуб із завитим пір'ям, крижаний голуб з блакитним (крижаним) оперенням, якобін з оперенням голови у вигляді перуки, лахорський голуб з чорно-білим оперенням і кудлатими ногами, і строкаті сурмачі-барабанщики з незвичайним голосом.

  • Кольорові породи, в більшості виведені в Німеччині — архангельський голуб, данський сьюбіан, саксонський польовий голуб, шпаковий голуб, саксонська чарівна ластівка і тюрінгській польовий голуб.

  • Бородавчасті породи з манишкою на шиї і коротким дзьобом — аахенська чайка, африканська сова, китайська, італійська і старонімецька чайки, східні кучеряві голуби і турбіт.

  • Поштові породи (деякі використовуються як спортивні) — американський виставковий голуб гону, драгун, англійський каррієр і німецький чудовий гомер.

  • Курячі породи, що контурами тіла нагадують домашню курку — моденській курячий голуб.

  • Дутиші, що роздувають зоб у вигляді кулі, — дутиш, англійський, брненскі, норвичські, вурбургский, карликовий дутиши, дутиш Гадітано і дутиш Холу.

  • Виставкові турмани — будапештський короткодзьобий, англійський довгодзьобий голоногий і англійський короткодзьобий турмани, голуб-шолом, сорочий голуб і голуб-монашка.

Розведення і утримання голубів відоме як голубівництво та проводиться в спеціалізованих розплідниках, так званих голубниках. Для спаровування і отримання потомства голубники обладнані паровочними або гніздовими ящиками^[69].

Розрізняють чистопорідне розведення і схрещування — у першому випадку злучаються птахи однієї і тієї ж породи з метою збереження цінних якостей, у другому — проводиться селекція між різними породами для отримання нових або покращуваних якостей^[70].