- •Вуж звичайний - це велика і сильна змія, проте він не є небезпечним для людини. Зазвичай вуж зустрічається по берегах ставків, озер і струмків.
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Спостереження за вужем
- •[Ред.] Розповсюдження
- •[Ред.] Будова
- •[Ред.] Спосіб життя
- •[Ред.] Розмноження
- •[Ред.] Значення
- •[Ред.] Ареал розповсюдження
- •[Ред.] Поширення в Україні
- •[Ред.] Місця проживання та чисельність
- •[Ред.] Зовнішній вигляд
- •[Ред.] Особливості біології [ред.] Поведінка
- •[Ред.] Живлення
- •[Ред.] Розмноження
- •[Ред.] Пуголовки
- •[Ред.] Хижаки
- •[Ред.] Охорона
- •[Ред.] Література
- •Ропуха звичайна
- •Інша назва:
- •Ареал розповсюдження:
- •Чисельність:
- •Зовнішній вигляд:
- •Генетика:
- •Життя у природі:
- •Горобець хатній
- •[Ред.] Зовнішній вигляд
- •[Ред.] Ареал
- •[Ред.] Спосіб життя
- •[Ред.] Живлення
- •[Ред.] Розмноження
- •Горобець хатній (Passer domesticus)
- •Сизий голуб
- •[Ред.] Опис [ред.] Зовнішній вигляд
- •[Ред.] Голос
- •[Ред.] Органи чуття
- •[Ред.] Рух
- •[Ред.] Доглядання за собою
- •[Ред.] Розповсюдження [ред.] Ареал
- •[Ред.] Місця проживання
- •[Ред.] Розмноження
- •[Ред.] Харчування
- •[Ред.] Природні вороги
- •[Ред.] Голуб і людина [ред.] Одомашнення
- •[Ред.] Поштові голуби
- •[Ред.] Голуби в культурі
- •[Ред.] Дія на людину і її місце існування
- •[Ред.] Класифікація [ред.] Зовнішня класифікація
- •[Ред.] Дикі підвиди
- •[Ред.] Породи домашніх голубів
- •[Ред.] Примітки та джерела
- •Миша хатня
- •[Ред.] Особливості біології
- •[Ред.] Харчування
- •[Ред.] Декоративна миша
- •[Ред.] дослідження миші хатньої
- •[Ред.] Експерименти з мишами
- •[Ред.] Класифікація (підвиди і аловиди)
- •[Ред.] Миші, як об'єкти творчості
- •[Ред.] Усна народна творчість, у якій згадуються миші
- •[Ред.] Таксономія
- •[Ред.] Поширення
- •[Ред.] Морфологія та екологія
- •[Ред.] Цікаве про їжаків
- •[Ред.] в мистецтві
- •[Ред.] Утримання в неволі
- •[Ред.] Література
- •[Ред.] Різноманіття кажанів
- •[Ред.] Деякі факти про кажанів
- •[Ред.] Експерименти з підковиками
- •[Ред.] Таксономія
- •[Ред.] Цікаві факти
- •[Ред.] Література в інтернеті
- •[Ред.] Джерела в інтернеті
- •Український центр охорони кажанів
[Ред.] Харчування
Сизий голуб харчується переважно рослинними кормами: насінням, ягодами, плодами фруктових дерев. У місцях мешкання людини легко пристосовується до вживання в їжу харчових покидьків і негодящого зерна (пшениці, ячменю, кукурудзи та ін.)[21]. Зрідка вживає в їжу комах. У цілому, в порівнянні з іншими видами, він достатньо невибагливий у виборі джерела прожитку — орнітологи виявили у нього лише 37 типів смакових бруньок (рецепторів смаку), тоді як у людини їх біля 10 тис.[5]. Конкретні переваги залежать від доступності корму на даній території — так, одне дослідження, проведене в сільській місцевості в США показало, що раціон птахів на 92 % складалося з кукурудзяних зерен, 3,2 % вівса, 3,7 % черешні, а також невеликої кількості насіння горця (Polygonum), в'язу, ячменю і сумаху[35][40].
Голуби п'ють воду в досить примітивний спосіб — вони втягують її в себе, як з соломинки, тоді як переважна більшість птахів захоплюють дзьобом декілька крапель і потім закидають голову, даючи рідини скотитися в горло[40].
Годуються ці птахи поодинці або групами, як правило вранці й у другій половині дня, іноді здійснюючи дальні перельоти у 10-50 км від нічлігу до місць годування[20]. У дикій природі вони знаходять собі прожиток у чагарниках. Охоче відвідують людні місця, залізничні насипи, звалища, елеватори, тваринницькі ферми[8].
[Ред.] Природні вороги
Сапсан — природний ворог голубів
Найбільш звичайними природними ворогами сизого голуба є хижі птахи — сапсан, кречет, беркут, звичайний і американський боривітри, малий яструб, грак, вухата сова, віргінський пугач і деякі інші. На землі голубів можуть підстерігати кішки, опосуми, єноти і лисиці.
[Ред.] Голуб і людина [ред.] Одомашнення
Взаємовідношення людини і цього птаха має дуже стародавню історію — багато учених припускають, що сизий голуб є першим птахом, прирученим людиною[20][41]. У наш час[Коли?] добре відомо, що численні породи з самими різними характеристиками мають єдиного предка — дикого або скелястого голуба. Проте до другої половини 19 століття усталеною була теорія про постійність і незмінність видів, згідно з якою кожна порода була унікальна. У 1868 році вийшла в світ робота Чарльза Дарвіна «Зміна тварин і рослин під впливом одомашнення», в якій домашні голуби зайняли одне з центральних місць. Вивчаючи різні породи птахів і провівши досліди з їхнього схрещування, учений прийшов до висновку, що їхнє різноманіття є результатом селекції, а загальним предком є дикий сизий або скелястий голуб[42].
Точне місце, коли почалася історія приручення цих птахів, невідоме; за різними оцінками це могло відбутися від 5 до 10 тис. років тому[43]. Існують три основні теорії із цього приводу. Одна з них свідчить, що це могло відбутися на Близькому Сході в районі Родючого півмісяця біля 8 тис. років до нашої ери, коли почало розвиватися землеробство — люди навчилися вирощувати пшеницю і ячмінь[43]. Привернуті негодящим зерном, птахи самі стали селитися біля людини, а люди стали вживати їх в їжу. Інше припущення полягає в тому, що в давнину храми будувалися на скелястому узбережжі, де мешкали голуби, і птахи використовували ці споруди для облаштування гнізд. Нарешті, третя гіпотеза свідчить, що люди збирали яйця птахів для подальшого вживання в їжу, а потім для полегшення завдання стали містити птахів у себе в печерах, де ті стали розмножуватися[21][43].
Найбільш ранні зображення сизого голуба, що дійшли до наших днів, у вигляді тераккотових фігурок, мозаїки і карбування на монетах, почали з'являтися в Месопотамії (територія нинішнього Іраку) близько 4500 року до н. е[44]. Пізнішим свідоцтвом знайомства людини з сизим голубом можна назвати вапнякову плиту з вирізаним зображенням декількох птахів, що сидять поряд, яку археологи знайшли на горбі Аль-Убайд на місці стародавнього храму (близько 3000 року до н. е.)[45]. Відомо, що мешканці цього регіону вживали голубів у їжу[46]. У Стародавньому Єгипті зображення сизих голубів були вже на найбільш стародавніх іерогліфах, що збереглися до наших днів, що відносяться до 3100 року до н. е[47]. Єгипетський фараон Джосер (2600—2550 до н. е.), що побудував першу ступінчасту піраміду, використовував поштових голубів для передачі повідомлень про напад ворогів на кордони держави[21].