
- •Вуж звичайний - це велика і сильна змія, проте він не є небезпечним для людини. Зазвичай вуж зустрічається по берегах ставків, озер і струмків.
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Спостереження за вужем
- •[Ред.] Розповсюдження
- •[Ред.] Будова
- •[Ред.] Спосіб життя
- •[Ред.] Розмноження
- •[Ред.] Значення
- •[Ред.] Ареал розповсюдження
- •[Ред.] Поширення в Україні
- •[Ред.] Місця проживання та чисельність
- •[Ред.] Зовнішній вигляд
- •[Ред.] Особливості біології [ред.] Поведінка
- •[Ред.] Живлення
- •[Ред.] Розмноження
- •[Ред.] Пуголовки
- •[Ред.] Хижаки
- •[Ред.] Охорона
- •[Ред.] Література
- •Ропуха звичайна
- •Інша назва:
- •Ареал розповсюдження:
- •Чисельність:
- •Зовнішній вигляд:
- •Генетика:
- •Життя у природі:
- •Горобець хатній
- •[Ред.] Зовнішній вигляд
- •[Ред.] Ареал
- •[Ред.] Спосіб життя
- •[Ред.] Живлення
- •[Ред.] Розмноження
- •Горобець хатній (Passer domesticus)
- •Сизий голуб
- •[Ред.] Опис [ред.] Зовнішній вигляд
- •[Ред.] Голос
- •[Ред.] Органи чуття
- •[Ред.] Рух
- •[Ред.] Доглядання за собою
- •[Ред.] Розповсюдження [ред.] Ареал
- •[Ред.] Місця проживання
- •[Ред.] Розмноження
- •[Ред.] Харчування
- •[Ред.] Природні вороги
- •[Ред.] Голуб і людина [ред.] Одомашнення
- •[Ред.] Поштові голуби
- •[Ред.] Голуби в культурі
- •[Ред.] Дія на людину і її місце існування
- •[Ред.] Класифікація [ред.] Зовнішня класифікація
- •[Ред.] Дикі підвиди
- •[Ред.] Породи домашніх голубів
- •[Ред.] Примітки та джерела
- •Миша хатня
- •[Ред.] Особливості біології
- •[Ред.] Харчування
- •[Ред.] Декоративна миша
- •[Ред.] дослідження миші хатньої
- •[Ред.] Експерименти з мишами
- •[Ред.] Класифікація (підвиди і аловиди)
- •[Ред.] Миші, як об'єкти творчості
- •[Ред.] Усна народна творчість, у якій згадуються миші
- •[Ред.] Таксономія
- •[Ред.] Поширення
- •[Ред.] Морфологія та екологія
- •[Ред.] Цікаве про їжаків
- •[Ред.] в мистецтві
- •[Ред.] Утримання в неволі
- •[Ред.] Література
- •[Ред.] Різноманіття кажанів
- •[Ред.] Деякі факти про кажанів
- •[Ред.] Експерименти з підковиками
- •[Ред.] Таксономія
- •[Ред.] Цікаві факти
- •[Ред.] Література в інтернеті
- •[Ред.] Джерела в інтернеті
- •Український центр охорони кажанів
[Ред.] Доглядання за собою
За пір'ям птах доглядає щоденно[27], проте куприкова залоза не викоритосвується[28] або повністю вітсутня у деяких підвидів[29]. Пір'я зазвичай вкрите пилом та намокає під дощем. Досить звичне і купання у дощі під краплями води, при цьому поза голуба подібна до пози при прийнятті сонячних ванн, із розпушеним пір'ям, розкладеним хвостом, піднятими крилами та активним їх рухом[30]. Також при цьому характерна сидяча поза, часткове перевертання з одного боку на інший, обертання голови угору та стан, що нагадує транс. Також часто відбувається розтягування крил та ніг.
Дорослі птахи сплять сидячі на одній нозі підгинаючи другу до пір'я[28]. Голова та шия втягнуті близько до тулуба, дзьоб покоїться на пір'ї грудей. Поза шлюбним сезоном птахи часто сплять як групами, так і поодинці або парами, особливо на гнізді.
[Ред.] Розповсюдження [ред.] Ареал
Сизі голуби у напівприродному середовищі — на берегових скелях
Природний ареал сизого голуба займає центральні і південні райони Євразії від Атлантичного океану до долини Єнісея, гірського Алтаю, Тянь-Шаня, східної Індії і М'янми, а також Африку північніше Сенегалу, Дарфуру і узбережжя Аденської затоки. У Європі піднімається на північ до 54° пн. ш., в Азії — до 55° пн. ш. За межами материка поширений на островах Середземного моря, Британських, Фарерських і Канарських островах, Лакшадвіпі і Шрі-Ланці[20][31]. На сході Європи спочатку зустрічався лише на узбережжі Азовського моря, правому березі Дону, Північному Кавказі та Поволжі[3]. Напівдомашні популяції розповсюдилися майже по всьому світу, піднімаючись у набагато холодніші широти і концентруючись поблизу житла людини. На інші материки птахи були свідомо інтродуковані людиною — наприклад, відомо, що до Америки сизі голуби потрапили завдяки французам: колоністи завезли їх в Нову Шотландію в 1606 році[32].
[Ред.] Місця проживання
Біотопи, в яких мешкає птах, зазвичай пов'язані зі скелями, найчастіше на морському узбережжі, але також і в горах (у Гімалаях досягаючи альпійського поясу — 4000 м і вище)[21]. Перевагу віддає відкритим просторам, зокрема степовим і пустельним регіонам (у останніх селиться в оазисах). Синантропні популяції селяться на нішах і в поглибленнях кам'яних і дерев'яних споруд, займаючи в першу чергу місця, що є малодоступними або рідко відвідуються людиною. Як правило, це осілий вид, хоча у високогірних районах птахи здійснюють незначні вертикальні кочівлі, в холодну пору року опускаючись у долини[20]. Чисельність диких птахів відносно невелика і має тенденцію до зниження, хоча на думку фахівців, вона поки не досягла скільки-небудь загрозливих розмірів[33][34].
[Ред.] Розмноження
Залицяння самця до самки
Як й інші представники родини, сизі голуби моногамні — пари, як правило, зберігаються протягом всього життя[35]. Розмноження на всьому протязі ареалу може проходити у будь-який час року, проте в помірному кліматі північної півкулі найчастіше припадає на березень-жовтень[36]. Спаровуванню завжди передує шлюбна церемонія, під час якої самець крутиться біля самки, переслідує її, роздуває шию, пригинає до землі голову і розпускає крила. Він також може прийняти вертикальну стійку, витягнувшись на лапах і розпустивши віялом хвіст. Танець неодмінно супроводжується гучним воркуванням. Після закінчення церемонії самець і самка залицяються один за одним — чистять пір'я і «цілуються», стикаючись дзьобами. Під час спаровування самець злітає на спину самки і балансує на ній помахами крил, а після нього здійснює ритуальний політ, шумно ляскаючи крилами за спиною[20][37].
Самка-квочка
Природне житло сизих голубів — скелі, і в диких умовах вони влаштовують гніздо в важкодоступних для хижаків кам'янистих міжгір'ях або печерах. Синантропні популяції, що пристосувалися для життя в населених пунктах, вибирають для спорудження гнізда місця, що нагадують їм природні ландшафти, — карнизи і порожнечі під дахами, невідвідувані горища, балки під мостами та інші схожі споруди. Перевага віддається закритим просторам. Не зважаючи на те, що гніздяться ці птахи поряд з людьми, виявити їхнє гніздо часто буває нелегко. Саме гніздо достатньо примітивне і є невеликою купкою з тонких гілочок і травичок з невеликим поглибленням. Під час будівництва обов'язки батьків строго розподілені — самець займається постачанням матеріалу, тоді як самка вкладає його на місце. Часто одне і те ж гніздо використовується кілька разів підряд, з кожним разом збільшуючись у розмірах[6].
Протягом року буває до 7—8 кладок, кожна з яких зазвичай складається з двох (рідше одного) яєць, що відкладаються з інтервалом у дві доби. Яйця білі, з гладенькою злегка блискучою шкаралупою, розміром від 35 × 25 до 43 × 32 мм[8]. Насиджують обидва батьки по черзі, проте велику частину часу проводить у гнізді самка. Самець, як правило, сидить у середині дня, чекаючи повернення самки з водопою. Якщо самка довго не повертається, батько нетерпляче воркує, підзиваючи її[38]. Сліпі, з рідкісним жовтуватим пухом пташенята з'являються асинхронно через 16-19 діб[36][39]. Перші дні обидва батьки годують пташенят відрижкою із зобу і так званим «голубиним молочком» — поживною сумішшю, що виробляється в зобі птахів (особливість, характерна для всіх видів голубів). Суміш має високий відсоток жиру і багата білками, проте має малу кількість вуглеводів[5]. У міру зростання в їжу додається насіння рослин — спочатку як добавка до молока, а потім і в твердому вигляді[38]. Іноді, ще в період годування пташенят, самка приступає до насиджування подальшої кладки, тоді як самець продовжує доглядати за потомством[20]. Пташенята починають літати приблизно через 35-37 діб, і вже в цьому віці схожі на своїх батьків[36][39]. Статева зрілість наступає через 5-7 місяців життя, причому самки приступають до розмноження дещо раніше самців[8].