7. Організація медичного забезпечення

7.7. Проведення первинного огляду і діагностичного обстеження .

Метою первинного огляду є виявлення у дитини інфекційних, або паразитарних хвороб, що можуть негативно вплинути на стан здоров’я і погрожувати розповсюдженню цих хвороб.

Первинний огляд дитини, яка поступає у притулок, необхідно проводити дотримуючись схеми, наведеної в додатку №5.

Якщо дитина поступає в притулок з невідомого оточення, неблагополучної сім’ї, з метою попередження погіршень епідемічної ситуації її необхідно ізолювати від колективу та обстежити щодо інфекційних захворювань до отримання результатів аналізу. В тому випадку, якщо в притулку не має умов для ізоляції (спеціальні приміщення, бокси, ізолятори), краще за все домовитись про це з дитячим стаціонаром для тимчасового розміщення дитини, де вона може пройти необхідні обстеження.

Лабораторне обстеження включає: мазки на дифтерійну паличку; бактеріологічний аналіз на предмет збудників кишкових інфекційних захворювань (дизентерія, сальмонелез, ентеробіоз); мазки із статевих органів на захворювання, що передаються статевим шляхом; аналіз крові на сифіліс (реакція Вассермана), СНІД; загальний аналіз крові; загальний аналіз сечі; туберкульозна діагностика (реакція Манту).

Діагностичне обстеження включає в себе також огляд дитини стоматологом, отоларингологом, психіатром, психоневрологом, алергологом, дерматологом та іншими спеціалістами.

7.9. Нагляд за станом здоров’я дітей притулку.

Це завдання стоїть не тільки перед лікарями, а й перед педагогами-вихователями. Постійний нагляд за дітьми дозволяє своєчасно виявлять відхилення у їх поведінці і визначати стан здоров’я. Важливе місце належить веденню журналу нічних чергувань, в якому співробітники фіксують найбільш важливі події, які відбулися протягом ночі, особливо в період адаптації дітей в перші дні після прийняття їх до притулку. Обов’язково необхідно контролювати динаміку ваги і росту.

7.11. Проведення оздоровчих заходів.

В умовах притулку слід застосовувати не медикаментозні оздоровчі заходи, які сприяють підвищенню захисних сил організму, зміцненню фізичного здоров’я, покращують адаптаційні можливості дітей до дії різних факторів ризику. Основними оздоровчими факторами є 6 рухова активність (ранкова гімнастика, водні та повітряні загартовуючи процедури, заняття фізичною підготовкою, спортивні та рухливі ігри, трудові справи), максимальне перебування на відкритому повітрі, раціональне харчування, фітотерапія, психологічна корекція. Вони проводяться силами медичних працівників, психолога, вихователів, які навчені заходам малої психотерапії. Влітку за допомогою місцевих органів соціального захисту бажано організовувати оздоровлення дітей у санаторіях, таборах, де з ними могли б працювати психологи. У зимовий період бажано залучати спонсорів для проведення вітамінотерапії, наповнення меню харчовими інгредієнтами відповідно до потреб та специфіки дитячого контингенту.

7.12. Лікування в умовах притулку

Діти, які знаходяться у притулку, в переважній більшості мають високий рівень нервово-психічних та інфекційних захворювань. Це обумовлено тим, що багато з них ще до народження, а також під час пологів перебували під впливом різних факторів, несприятливих для здоров’я. Організм дитини має надзвичайно високу здатність до адаптації, тому правильне виховання і своєчасно розпочате лікування здатні скоригувати навіть дуже важкі порушення, обумовлені патологією внутріутробного розвитку і пологів.

В залежності від характеру захворювань дитини та можливостей лікування необхідно здійснювати:

• в умовах притулку (хронічні захворювання, затримки психічного і мовного розвитку, залишкові прояви раннього органічного ураження головного мозку і пов’язані з ним порушення поведінки, простудні захворювання);

• амбулаторно, в поліклініці, коли необхідна спеціалізована допомога (фізіо-терапевтичні процедури, стоматологічна допомога);

• в лікарні, якщо поступили діти з інфекційними та важкими хронічними захворюваннями, для проведення операцій (видалення носоглоткових мигдаликів тощо);

• У спеціалізованих санаторіях (наприклад, туберкульозна інтоксикація).

Питання лікування дітей з іншими захворюваннями повинні вирішуватись в залежності від можливостей регіону, де розташований притулок.

Додаток 1

Штатні нормативи

№	Посада (професія)	Штатні нормативи посад в притулку для неповнолітніх з кількістю 50 вихованців
1	Вихователь-методист	1
2	Психолог	0,5
3	Лікар-педіатр	0,5
4	Сестра-медична	4
5	Помічник вихователя	4
6	Кухар	2
7	Підсобний робітник	1
8	Кастелянка	1
9	Черговий з режиму	4
10	Дезінфектор	0,5

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

9. ГОСТ 11016-93 «Стулья ученические. Типы и функциональные размеры».

14. ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень».

15. СанПІН №42-121-4719-88 «Влаштування, обладнання і утримання гуртожитків для робітників, студентів, учнів середніх учбових закладів і ПТУ».

17. Методичні вказівки №322585 «Про використання шкільних меблів».

18. Методичні вказівки №2817-83 «Про використання меблів в дитячих дошкільних закладах».

21. МВК 5.10.2.024-99 «Методичні вказівки з санітарно-мікробіологічного контролю предметів вжитку та обладнання закладів для дітей та підлітків».

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Головного державного

санітарного лікаря України

30 грудня 1998р. №9