![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Міністерство освіти і науки україни
- •9.12. Огляд WinDev 154
- •10. Історія операційних систем 169
- •Список літератури 187
- •Передмова
- •1. Передвісники комп’ютерної ери
- •1.1. Комп’ютерна програма–що це?
- •1.2. Доелектронна історія обчислювальної техніки
- •Логарифмічна лінійка
- •1.3. Можливості двійкового коду
- •1.4. Розвиток двійкової системи
- •1.5. Винахід перших комп’ютерів
- •Перша в історії працююча програмнокерована універсальна обчислювальна машина z-3 (1941 р.)
- •1.6. Гарвардська архітектура
- •1.7. Архітектура фон Неймана
- •1.8. Створення зрозумілих людині кодів
- •1.9. Крок на благо програмування
- •1.10. Можливості програмного управління
- •2. Нові мови програмування
- •2.1. Поневіряння пакетної обробки
- •2.2. Універсальна мова програмування
- •2.3. Усунення неоднозначності
- •2.4. Заклик до дотримання математичної строгості
- •2.5. Пошук та усунення помилок
- •2.6. Нелегке мистецтво програмування
- •2.7. Обчислювальна техніка та програмування в срср
- •3. Розквіт та хаос програмного забезпечення
- •3.1. Місце народження хакерів
- •3.2. Два чародії програмування
- •3.3. Перші промислові стандарти
- •3.4. Дружній інтерфейс
- •3.5. Прообраз сучасного «ноутбука»
- •4. Болісний шлях розвитку програмування
- •4.1. Плануюче обчислення
- •4.2. Внесок Великої Британії
- •4.3. Програмування англійською мовою
- •5. Три комерційні гіганти
- •5.1. Перша комерційна мова програмування
- •5.2. Обчислювальна техніка приходить у бізнес
- •5.3. Народження codasyl
- •5.4. Конференція в Цюріху
- •5.5. На шляху до сумісності комп’ютерів
- •5.6. Розбіжності Нового Світу
- •6. Десятиліття динамічного розвитку
- •6.1. Перші кроки непроцедурної мови
- •6.3. Алфавітне хрещення
- •6.4. Успіх та суперечки
- •6.5. Інженерний підхід
- •6.6. Структурний підхід
- •6.7. Поява мови “Ада”
- •7. Програмування приходить у наші домівки
- •7.1. Розквіт Бейсіка
- •7.2. Поява мови Модула-2
- •7.3. Музикальний француз
- •7.4.Довгожитель Lisp – інструмент функціонального програмування
- •7.5. Prolog – нездійснена мрія еом V покоління
- •7.6. Революція на ім’я Java
- •8. Історія і шляхи розвитку супер-еом
- •8.1. Усе починалося з менфреймов
- •8.2. Напрями розвитку обчислювальної техніки
- •8.3. Розвиток елементної бази. Закон Мура
- •8.4. Вдосконалення архітектури
- •Звичайна послідовн обробка
- •Конвеєрна обробка
- •9. Сучасний стан та перспективи розвитку програмування
- •9.1. Криза у програмуванні
- •9.2. Методологія процедурно-орієнтованогопрограмування
- •9.3. Методологія об’єктно-орієнтованогопрограмування
- •9.4. Методологія об’єктно-орієнтованогоаналізу та проектування
- •9.5. Технології програмування
- •9.6. Case –засоби
- •9.7. Методологія rad
- •9.11.1. Знайомство с LightSwitch
- •9.11.2. Архитектура LightSwitch
- •9.11.3. Створення проекту в Microsoft Visual Studio LightSwitch
- •9.11.4. Дванадцять основних переваг LightSwitch
- •9.12. Огляд WinDev
- •9.12.1. ПризначенняWinDev
- •9.12.2. Деякі характеристики wLanguage
- •9.13. Технологія model checking
- •9.14. NeoBook – программирование для непрограммистов
- •9.14.1. Введення для секретарок
- •9.14.3. Можливості та області застосування
- •9.15. Файлові системи найближчого майбутнього
- •9.15.1. Зетта-повінь настає
- •9.15.2. Файлова система zfs
- •9.15.3. Файлова системаBtrfs
- •9.15.4. Файлова системаHammer
- •10. Історія операційних систем
- •10.1. Послідовна обробка даних
- •10.2. Прості пакетні системи
- •10.3. Багатозадачні пакетні системи
- •10.4. Системи з режимом розподілу часу
- •10.5. Основні досягнення
- •10.6. Сучасні системи unix
- •10.7. Os/2. Битва двох гігантів
- •Список літератури
5. Три комерційні гіганти
У квітні 1957 р. в обчислювальному центрі атомної лабораторії “Вестінгауз-беттіс” (Пітсбург), що була оснащена новенькими машинами IBM-704, листоноша доставила загадкову посилку. Програміст Херб Брайт та двоє його колег відкрили скриню і виявили там стопку приблизно з 2 тис. перфокарт, але без будь-яких інструкцій.
Розглядаючи карти, Брайт пригадав, що у фірмі IBM вже впродовж декількох місяців йде відлагодженняка мови високого рівня, яка призначена для використання на IBM-704. Ця мова, названа Фортраном, була автоматичною кодуючою системою, що бере на себе найважчу частину роботи програміста. У передчутті, що це довгоочікуваний компілятор, Брайт та його друзі вирішили завантажити загадкові карти у комп’ютер.
Після завантаження компілятора зі стрічки магнітної пам’яті завертілись та зупинилися. Брайт вклав у зчитуючий пристрій тестову програму, яка була написана на Фортрані, і натиснув кнопку пуску. Затріщав принтер. Новий компілятор видав повідомлення: на карті № 25 виявлена помилка – в операторі пропущена кома. Програмісти, звиклі до повідомлень у вигляді числових кодів, що важко розуміються, були вражені ясністю цієї інформації. Після виправлення неправильного оператора комп’ютер видав стопку перфокарт програми. Після завантаження програми комп’ютер видав на друк 28 сторінок правильних розрахункових даних.
Так Брайт та його колеги опинилися у числі перших користувачів Фортрану – першої широко поширеної мови програмування високого рівня.
5.1. Перша комерційна мова програмування
Пройшов час, з’явилося безліч мов високого рівня, і вже наступне покоління програмістів почало вважати Фортран ”копалиною” серед машинних мов, називаючи його “динозавром”. Едсгер Дейкстра, авторитет в області програмного забезпечення, відмітив, що навчання студентів Фортрану повинно каратися як злочин. Проте і через десятиліття Фортран не втратив своєї популярності (наприклад, Фортран-77, 90). Ця мова, що надає великі можливості по обробці числової інформації, отримала широке визнання серед науковців та інженерів. Основна причина такого довголіття проста – Фортран був першим.
Дослідники фірми IBM, що створили Фортран, і не підозрювали, що ця мова набуде такого великого значення. Роками пізніше керівник групи розробників Джон Бекус відзначав, що завдяки Фортрану виникла нова порода людей – програмістів та фахівців з інформатики.
До коледжу Бекус був посереднім учнем (“Я пройшов більше шкіл, ніж можу пригадати”). Після служби в армії під час другої світової війни він поступив у школу радіотехніки (Нью-Йорк). Проте викладач з ремонту телеапаратури збудив у Бекуса інтерес до математики та переконав його продовжити навчання у Колумбійському університеті. Бекусу було 25 років, коли він, отримавши ступінь магістра математики, поступив у 1959 р. програмістом до фірми IBM. Бекус, який неодноразово заявляв, що “завжди був ледарем”, звернувся до свого шефа з новаторською пропозицією. Це була складна мова і компілятор до неї, що спрощували програмування моделі IBM-704. Система дозволяла записувати програми у формі алгебри, а компілятор повинен був автоматично переводити її у машинні коди.
Створити ефективний та надійний компілятор для мови Фортран виявилося важчим завданням, ніж передбачалося. Групі довелося мати справу з введенням, виведенням, циклами та безліччю інших заплутаних речей, які необхідні для перетворення команд на мові високого рівня у машинний код.
Бекус передбачав, що успіх Фортрану підштовхне інших виробників до розробки аналогічних мов для своїх машин, що дійсно і відбулося. Проте Фортран швидко став нормою, і його адаптували для багатьох машин інших марок. Завдяки зусиллям розробників усього через рік з’явився Фортран II, однією з переваг якого була можливість під’єднувати частини програми на асемблері. Пізніші версії (Фортран III – 1958 р., Фортран IV – 1962 р.) ще більше розширили можливості Фортрану.
Сильною стороною мови завжди був високий ступінь переносимості початкового коду між різними платформами, що забезпечувало довговічність програм. В основі такої сумісності лежить жорсткий стандарт. Фортран випереджав конкурентів і за швидкодією виконання програм, і за їх компактністю завдяки високій ефективності виконуваного коду. Це пояснюється як багаторічним відпрацюванням алгоритмів компілятора, так і застосуванням простіших конструкцій мови. Гордістю Фортрану завжди була багата колекція різноманітних бібліотек, перш за все математичних. Одна з найпопулярніших бібліотек (IMSL) включає понад тисячу процедур математичної та статистичної обробки даних і фактично є стандартом для найрізноманітніших комп’ютерних платформ.
Фортран і дотепер (Фортран-90) залишається популярним засобом програмування, особливо серед науковців. Проте головна перевага Фортрану полягає у тому, що він був першою широко поширеною комерційною мовою – ефективним засобом написання програм, простою у навчанні та такою, що не вимагала знання машини. З тих пір науковці, інженери та студенти отримали можливість спілкуватися з комп’ютером без допомоги професійних програмістів, що створювали програми на асемблері.