Поняття неосудності та її критерії

Обов’язковою ознакою суб’єкта є осудність. Згідно ч.1 ст.19 осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Не підлягає КВ за вчинене діяння неосудна особа, оскільки воно вчиняється без усвідомлення та волі.

У ч. 2 ст. 19 – неосудною, визнається така особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними в наслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

Поняття «неосудності» складається з двох критеріїв, особа може бути визнана судом неосудною, якщо встановлено одну з медичних і одну з юридичних ознак.

Медичний критерій неосудності пов'язаний із хворобливою природою психічного розладу здоров’я людини. Для наявності медичного критерію достатньо одного із зазначених видів психічного розладу здоров’я людини.

Хронічне психічне захворювання: шизофренія, епілепсія, параноя, маніакально-депресивний психоз. Ці хвороби є взагалі невиліковними або важко виліковними.

Тимчасовий розлад психічної діяльності характеризується раптовим приступом психічної хвороби, швидким її розвитком, відносно нетривалим перебігом, що закінчується одужанням (гострий реактивний психоз, стан марення, паталогічне сп’яніння).

Недоумство – розумова недорозвиненість, неповноцінна розумова діяльність:

• дебільність – найлегша форма недоумства, як правило не виключає осудності;

• імбецильність – середня форма, у більшості випадків особа визнається неосудною;

• ідіотія – найтяжча форма, яка характеризується практично повною відсутністю психічних функцій. Завжди виключає осудність.

Інший хворобливий стан – стан, що не охоплюється названими вище патологіями, але за своїм психопатологічним порушенням прирівняний до них. Ц е тяжкі форми психопатії, стан абсциненсії при наркоманія, коли в особи може бути порушена здатність до розумової або вольової діяльності.

Встановлення медичного критерію є лише підставою для встановлення юридичного критерію, який остаточно і визначає стан неосудності.

Юридичний критерій неосудності включає 2 ознаки:1)інтелектуальна – особа нездатна усвідомлювати фактичний вік і соціальний зміст своєї поведінки та її наслідки; 2) вольова – це нездатність особи керувати під час вчинення діяння своїми діями. Можливі ситуації коли особа усвідомлюючи фактичну сторону свого діяння та його суспільну небезпечність при цьому не може керувати своєю поведінкою. Наприклад, такий стан спостерігається у піроманів, клептоманія.

Особа може бути визнана судом неосудною, якщо встановлена одна ознака з медичного і з юридичного критерію.

Особа, визнана неосудною не підлягає відповідальності, до неї можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, передбачені в ст..94 КК. Такі заходи не є покаранням, однак спрямовані не лише на лікування на хворого, але й на охорону суспільства і держави від повторення вчинення таких діянь.

Відповідно до ч.3 ст.19 не підлягає покаранню особа, яка винила злочин у стані осудності, але до постановлення судом вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавила її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. До такої особи можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа (на відміну від неосудної) може підлягати покаранню на загальних засадах.

Обмежена осудність – це різновид у осудності (в англійському праві часткова осудність). У ст..20 КК передбачено, що підлягає КВ особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину через наявний к неї психічний розлад, нездатна було повною мірою усвідомлювати свої дії )бездіяльність) та (або) керувати ними.

Виходячи із змісту даної норми можна зробити такі висновки: 1)ОС – психопатологічний стан людини, пов'язаний з наявністю у неї певного психічного розладу (медичний критерій);2)Внаслідок цього психічного стану особа нездатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) (інтелектуальна ознака ЮК) та або керувати ними (вольова ознака) 3)Особа визнана судом ОС з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи 4)ОС не виключає осудності як обов’язкової ознаки суб’єкта, а отже не виключає КВ за вчинення;Значення ОС полягає у тому, що вона враховується судом при призначенні покарання і є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру. Врахування такого стану дає підстави для зменшення особі покарання, порівняно з тим, яке було б призначено ОС.