Поняття і види суб’єктів злочину

Ч. 1 ст. 18КК визначає, що СЗ є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці з якого може наставати КВ. Це визначення містить 3 обов’язкові ознаки СЗ: 1) ФО; 2) вік, якого може наставати КВ; 3) осудна особа.

СЗ може бути лише людина, відповідно до ст.. 6-8 КК –це громадяни України, ОБГ, іноземні громадяни. СЗ не є ЮО за злочинні діяння, що мали місце в процесі діяльності (підприємства, установи, організації) відповідає фізична особа, яка винна у його вчиненні.

Історичний аналіз законодавчого підходу до розуміння цієї ознаки дає підстави для висновку, що вітчизняний КЗ визнавав СЗ виключно людину.

СЗ у якого є такі загальні ознаки як: фізична осудна особа, яка досягла встановленого законом вік КВ, називають ЗАГАЛЬНИМ СУБ’ЄКТОМ ЗЛОЧИНУ. Відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає суб’єкта як елемент складу злочину, а отже і сам склад злочину і відповідно виключає КВ. Поряд з поняттям ЗС КК передбачає і поняття спеціального суб’єкта. Ч. 2 с.18 визначає, що спеціальним суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці з якого може наставати КВ злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа. У 2011 році ст..18 було доповнено ч. 3,4 у яких визначено поняття «службова особа»

Отже, для спеціального суб’єкта характерні загальні ознаки і, крім того, він володіє додатковими ознаками, зазначеними в окремих нормах ОЧ КК. Такими додатковими є ознаки, які позначають: 1) державно-правове становище: громадянин України (ст.. 111), іноземець і ОБГ (ст..114); 2) службовий стан особи (ч.3,4 ст.18, ст..364-370); 3) військовослужбовець (с. 402-435);4) фах (ст.139).

Демографічні ознаки: діти і батьки (ст.. 164), член виборчої комісії (ст. 158-158); працівники правоохоронних органів або суду (ст.. 371).

Вік, з якого може наставати кв

КВ підлягають особи яким до вчинення злочину виповнилось 16 років – це загальний вік КВ. Також в ч. 2 ст.22 встановлено знижений вік КВ: у цій нормі закріплено вичерпний перелік злочинів, за які відповідальність настає з 14 років. Ці злочини всі є умисними і пов’язані з посяганням на життя чи здоров’я людини, власність, статева свобода і статева недоторканість, громадський порядок тощо. Деякі злочини за своєю специфікою і особливими ознаками їх суб’єкта можуть бути вчинені особами, які на момент вчинення досягли 18 років (ст.. 335 ухилення від призову на строкову військову службу) або 25 років (ст..375 – постановлення суддею неправосудного вироку). Особи, які вчинили діяння, пробачені КК у віці з 11 до 14 років, а також особи, що вчинили у віці від 14-16 років суспільно небезпечні діяння не сказані в ч.2 ст.22, не підлягають КВ, і до таких осіб, суд відповідно до ст..97 застосовує примусові заходи виховного характеру.

Вік з якого настає КВ повинен обчислюватися з моменту вчинення злочину. При притягненні неповнолітнього до відповідальності його вік встановлюється відповідно до документів про народження, а при їх відсутності – на підставі висновку медичної експертизи. Особа вважається такою, що досягла віку не в день народження, а починаючи з наступної доби.

Згідно п.6 постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх від 16. 04. 2004р. у випадках, коли вік обвинуваченого неповнолітнього встановлює судово-медична експертиза, днем його народження слід вважати останній день визначеного року (31 грудня). Таким чином, вік КВ настає з 00:00 1 січня наступного року.

При визначенні віку мінімальною і максимальною кількістю років слід виходити з пропонованого експертизою мінімального віку цієї особи.