- •2. Роль природно-історичного середовища і спадковості у формуванні та розвитку людини
- •3. Природні, соціокультурні та духовні виміри людського життя
- •4. Сутність людини та сенс людського життя
- •5.Відмінність людського способу життя від тваринного
- •28. Поняття біосфери та ноосфери
- •36. Рід, плем'я, народність, нація
- •13. Філософське визначення поняття матерії.
- •42. Сутність і структура суспільних відносин.
- •44. Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі
- •50. Поняття влади.
- •55. Проблему устрою державної влади намагаються вирішити стільки часу, скільки
- •2.1 Специфіка тоталітарних політичних систем
- •58. Сучасні проблеми формування незалежної укр.Правової держави.
- •14.Поняття менталітету і ментальності
- •18. Поняття свідомості. Основні властивості та функціональні ознаки свідомості.
- •56.Правова держава і громадянське суспільство
- •52. Форми державного устрою та правління.
- •31.Сучасні екологічні проблеми та шляхи їх розв'язання.
- •19.Свідомість як вища форма відображення.
- •46.Проблема періодизації суспільно-історичного процессу.
18. Поняття свідомості. Основні властивості та функціональні ознаки свідомості.
Свідомість як вища форма відображення.Свідомість, спілкування і мова. Структура свідомості. Суспільна свідомість. Рівні суспільної свідомості. Буденна і теоретичнасвідомість. Форми суспільної свідомості. Поняття пізнання. Пізнання як форма духовного освоєння дійсності. Поняття методу пізнання. Істина та її критерії. Закон і закономірність. Поняття свідомості. Основні властивості та функціональні ознаки свідомості. Проблема походження свідомості, її сутності, структури є однією з центральних і наукових проблем. Свідомість — багатовимірна реальність, що історично розвивається, тому її можна розглядати в різних аспектах. По-перше, свідомість є продуктом соціального способу буття людини — діяльності і розглядати її слід через розкриття суті цієї діяльності. По-друге, свідомість — це вища форма відображення, сутність і специфіку якого розкривають через еволюцію форм відображення у живій природі. По-третє, свідомість — не лише продукт діяльності (особливо трудової), а й спілкування, соціальної взаємодії, що передбачає пізнання сутності свідомості через діалектику праці, спілкування і мови. Свідомість — це "вища, властива лише людині і пов'язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому, оціночному і цілеспрямованому відображенні дійсності, у її конструктивно-творчому перетворенні, у попередньому мисленому моделюванні дій, у передбаченні їх результатів, у розумному регулюванні і самоконтролі поведінки людини. Основні властивості та функціональні ознаки свідомості:
56.Правова держава і громадянське суспільство
Поняття правової держави є одним з центральних для розуміння сутності демократії як форми організації всього суспільного життя.
Правова держава — заснована на верховенстві закону, поважання особи і непорушності її прав, свобод і законних інтересів, суверенна політично-територіальна організація публічної влади всього народу. Це такий тип держави, в якій функціонує режим конституційного правління, існує розвинена і несуперечлива правова система та ефективна судова влада, реальний розподіл влад, їх ефективна взаємодія та взаємний контроль, розвинутий суспільний контроль за політикою і владою.
В основу правової держави покладено принцип рівності громадянина, суспільства, влади та права, їх юридична рівність перед законом. Основними ознаками правової держави є:
1) поширення вимог і норм конституції та законів на всі громадські і політичні інститути, включно з правлячою партією, всіх громадян і всі сфери життя суспільства;
2) визнання того, що вихідним пунктом правового регулювання є особа, визнання гідності особи як цінності;
3) взаємна відповідальність держави перед особою, а особи перед державою;
4) визнання громадянами авторитету закону та права, обов'язку жити і діяти так, щоб не завдавати шкоди законним інтересам інших громадян;
5) незалежність суду у вирішенні всіх питань громадського життя, підконтрольність йому всіх громадян, громадських організацій та державних і недержавних соціально-політичних інститутів;
6) можливість оскарження у правовому порядку неправомірних дій державних органів;
7) конституційний нагляд за дотриманням законів і т.п. Історично процес становлення правової держави полягає в поширенні принципу суверенності на право. Цей процес проходив у три етапи. Перший, найбільш ранній — визнання суверенітету влади.