14.Поняття менталітету і ментальності

За п'ятдесят років після введення в науковий обіг термінологічного новоутворення — поняття "ментальність", у літературі не сформувалось загальноприйнятих визначень понять "менталітет" та "ментальність". Немає також і єдиної думки в оцінці джерел словотвору цих термінів. Деякі дослідники стверджують, що слово "ментальність" ("менталітет") походить від французького слова mentalite — тобто духовність. Інші констатують, що ці поняття походять від англійського слова mentality — тобто спрямованість, склад розуму. Уже з простої, формальної французької та англійської інтерпретації вищезгаданих однокорінних слів видно, що вони мають дещо різне змістовне наповнення та смислові відтінки. "Французька" інтерпретація є більш широкою, оскільки фактично охоплює собою всі прояви духовного світу людини. "Англійська" інтерпретація дещо вужча. Вона містить у собі, головним чином, раціональну складову людської свідомості. Однак подібна формальна інтерпретація смислів не дає відповіді на питання про те, як розуміти "ментальність" та "менталітет" у комплексі сучасних гуманітарних наук і що представляють собою ці явища. Якщо звернутися до історії виникнення поняття "ментальність" в сучасній науці, то слід зазначити, що поняття "ментальність" (саме "ментальність", а не "менталітет") було введено в суспільствознавство прихильниками культурно-антропологічного та історико-психологічного напрямку — представниками французької історичної науки, відомої за назвою школи "Анналів". Як відзначає відомий представник цієї школи Ж.Дюбі: "в середині 50-х років ми з Р.Мандру під сильним впливом Л.Февра ввели в сферу історичних досліджень поняття "ментальність". Необхідність створення нового наукового "інструмента" у вигляді поняття "ментальність" було, на думку французьких істориків, обумовлено методологічними недоліками марксистського підходу, який прагнув пояснити основні історичні події і процеси виключно економічними причинами. Представники школи "Анналів" вважали недостатнім для історичного пізнання марксистського "економічного" підходу й обрали теоретичну установку на те, що для пізнання історичних явищ необхідне дослідження "зв'язків кожної соціальної групи з тим природним середовищем у якому вона живе", а також аналіз "способів відчувати і мислити, тобто уявлень, системи цінностей, ідеологій, включаючи в це поняття право і звичаї, як складову частину ідеологічної системи"(М.Блок). Відразу ж, визнавши поняття "ментальність" як термін, що не зовсім відповідає науковим стандартам, а також таким, що у французькій мові немає чіткого смислового значення, представники школи "Анналів" все ж стали активно його використовувати у своїх наукових дослідженнях. В якості смислового наповнення поняття "ментальність" було обрано, по визначенню Ж.Дюбі, наступне: "Ментальність" — "це система (саме система) у русі при цьому всі її елементи тісно пов'язані між собою; це система зразків, уявлень, що у різних групах чи стратах, які складають суспільну формацію, сполучаються по різному, але завжди лежать в основі людських уявлень про світ і про своє місце у цьому світі і, отже, визначають вчинки і поведінку людей". "...Усі взаємини в суспільстві настільки ж безпосередньо і закономірно залежать від подібної системи уявлень (носієм якої виступає система творення), як і від економічних факторів".