Практичні заняття.

Заняття 1. Історія, принципи і положення розвитку сільського зеленого туризму.

Питання для обговорення

1. З історії розвитку сільського зеленого туризму.

2. Сучасний стан сільського зеленого туризму за кордоном і в Україні.

3. Класифікація додаткових засобів розміщення.

4. Основні категорії і поняття курсу.

5. Мета і мотивація вибору відпочинку у сільській місцевості.

6. Державна політика у сфері сільського зеленого туризму.

Практичні завдання.

1. Провести аналіз законодавчих актів у сфері сільського зеленого туризму (додаток 1).

2. Проаналізувати структуру закону України “Про сільський та сільський зелений туризм” і скласти конспект державної політики у сфері сільського зеленого туризму.

3. У словник термінів виписати основні категорії і поняття: екотуризм, сільський туризм, агротуризм, зелений туризм, природничий туризм, сільський зелений туризм, дестинація, homestay, farmstay, INNS, farm vacation, cottage, apartment.

Заняття 2. Основи організації гостинної садиби

Питання для обговорення.

1. Правові і економічні умови розвитку Гостинної садиби.

2. Маркетинг послуг гостинної садиби і управління якістю послуг.

3. Права та обов’язки власників і персоналу гостинної садиби.

4. Створення умов безпечного відпочинку.

5. Організація послуг проживання:

   1. види поселення;

   2. обслуговуючі приміщення.

Практичні завдання.

1. Скласти конспект основних вимог, щодо отримання статусу суб’єкта підприємницької діяльності без створення юридичної особи. (Додаток 2)

2. Заповнити картки первинного обліку гостинних садиб. (Додаток 3)

3. В термінологічний словник внести наступні категорії і поняття: маркетинг, туристичний продукт, гостинна садиба.

Заняття 3. Основні райони розміщення сільського зеленого туризму на Тернопільщині.

Питання для обговорення.

1. Ресурси сільського зеленого туризму “Кременецьких гір”.

2. Ресурси сільського зеленого туризму “Бережанського горбогір’я”.

3. Ресурси сільського зеленого туризму “Подільських Товтр”.

4. Ресурси сільського зеленого туризму “Тернопільського Подністров’я”.

Практичні завдання.

1. На контурну карту Тернопільської області нанести границі районів та основні туристичні об’єкти, населені пункти, у яких розвинутий сільський зелений туризм. (Додаток 4.)

Модуль 2

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ:

1. Створення туристичного паспорту сільського населеного пункту (за вибором).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Індивідуальне навчально-дослідне завдання базується на використанні теоретичного і прикладного матеріалу курсу “сільський і зелений туризм”, а також проведенні пошукових індивідуальних досліджень. Це завдання носить аналітично-узагальнюючий характер і дає можливість використання отриманих знань і навичок. Виконання ІНДЗ ділиться на три етапи:

1. Збір фактичного матеріалу.

2. Обробка матеріалів за певними методиками.

3. Створення паспорту населеного пункту.

Етап збирання фактичних матеріалів передбачає наступні параметри:

1. Назва і місцезнаходження населеного пункту.

2. Природні передумови (ресурси) розвитку сільського зеленого туризму:

• наявність заповідних територій (категорії заповідання, кількість, приблизна площа, відстань до населеного пункту, можливість використання в туристичних цілях);

• наявність лісопаркових зон (кількість, приблизна площа, відстань до населеного пункту, можливість використання в туристичних цілях);

• наявність водойм (кількість, приблизна площа (якщо водойма озеро чи ставок), відстань до населеного пункту, можливість організації рибної ловлі, пляжного відпочинку, купання);

• наявність поблизу або в межах населених пунктів мальовничих ландшафтів, каньйоноподібний долин, товтрових пасм, печер, гротів, скель, джерел тощо (дати короткий опис);

• наявність поблизу населеного пункту місць зростання рідкісних рослин, грибів, лікарських і плодових рослин, можливість організації полювання тощо (дати короткий опис);

3. Соціально-економічні передумови (ресурси) розвитку сільського зеленого туризму:

• віддаль від обласного, районних центрів, магістральних шляхів, залізничних станцій, аеропортів, морських або річкових причалів, автобусних зупинок тощо;

• якість автомобільних доріг в межах населеного пункту та його околиць, особливо доріг які сполучають населений пункт з місцями можливого відпочинку (ставками, лісами тощо) та великими містами, магістральними автошляхами, залізничними станціями тощо;

• наявність в населеному пункті газо-, водо-, теплопостачання (вказати чи є воно централізованих чи індивідуальним);

• наявність в населеному пункті зв’язку (пошти, телефону, виходу в Інтернет, покриття місцевості мобільними операторами);

• наявність в населеному пункті магазинів, закладів громадського харчування, закладів побутового обслуговування населення, аптеки, лікарні або амбулаторії тощо;

• наявність в населеному пункті історико-культурних пам’яток: замків, палаців, музеїв, костьолів, церков, каплиць, старовинних будинків, місць перебування і народження відомих людей, пам’ятників тощо;

• наявність в населеному пункті закладів організованого відпочинку населення (клубу, кінотеатру, дискотеки тощо);

• наявність успадкованими жителями народних звичаїв, традицій, ритуалів, різноманітні легенди і оповідання про населений пункт або його частину (вказати час, місце проведення ритуалів, цікаві ритуали під час релігійних свят тощо).

• можливість придбання у населеному пункті виробів народних умільців (різьблених виробів, гончарних, кованих виробів, виробів з лози тощо);

• особливості місцевої кухні: специфічні блюда притаманні цій місцевості, напої, випічки, домашнє консервування, можливість споживання екологічно чистої продукції, вирощеної у населеному пункті тощо;

• наявність у населеному пунктів об’єктів які забруднюють навколишнє середовище (кар’єрів, шахт, заводів, котелень, перевантажених автомагістралей, використання отрутохімікатів і добрив в сільському господарстві тощо);

• наявність у населеному пункті існуючої туристичної інфраструктури (санаторіїв, готелів, мотелів, кемпінгів, приватних гостинних садиб тощо).

Другий етап роботи над ІНДЗ передбачає виготовлення фотоальбому, який би супроводжував текстовий матеріал і засвідчував наявність туристичних ресурсів.

Третій етап передбачає систематизацію зібраного матеріалу у формі туристичного паспорту населеного пункту за вищенаведеним взірцем.