Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БЖД - конспект.doc
Скачиваний:
30
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
7.48 Mб
Скачать

3.Послiдовнiсть надання першої долiкарської допомоги при травмах

  1. Усунути дію на організм ушкоджуючих факторів.

  2. Визначити характер та важкість травм, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій спрямованих на його рятування.

  3. Виконати необхідні дії з рятування потерпілого (відновити проходження дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, знерухоміти ушкоджені частини тіла, накласти пов'язку)

  4. Викликати швидку медичну допомогу чи вжити заходів щодо транспортування потерпілого у найближчий лікувальний заклад.

  5. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття лікаря

Тема: Структурно-функціональна організація людини. План.

  1. Структурна та функціональна організація людини: загальні відомості.

  2. Аналізатори людини:

    1. Зоровий аналізатор

    2. Слуховий аналізатор

    3. Нюховий аналізатор

    4. Смаковий аналізатор

    5. Дотик. Больова чутливість

    6. Руховий аналізатор

  3. Психологічні властивості людини.

    1. Пам'ять

    2. Мислення

    3. Увага

    4. Характер і темперамент

  4. Мотиваційні, емоційні та вольові процеси .Психомоторні процеси.

    1. Мотивація

    2. Воля

    3. Емоційні процеси

    4. Психомоторні процеси

  5. Психологічні чинники небезпеки.

1. Організм – це будь-яке живе тіло (істота або рослина), для нього характерна певна організація структур.

Структурна організація організму є такою:

клітина  тканина  орган 

 система органів  організм.

Схему фізіологічної організації представляють у такому вигляді:

функціональна одиниця  фізіологічна система 

 функціональна система.

Функціональна одиниця – це клітина або група клітин, здатних виконувати певну функцію. Основною функцією живого організму є обмін речовин і енергії.

Функціональна система – це тимчасова динамічна організація, всі компоненти якої взаємодіють і забезпечують досягнення корисного для організму результату.

2. Аналізатори — це сукупність взаємодіючих утворень периферич­ної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.

Усі аналізатори мають подібну структуру:

Властивості аналізаторів

  1. надзвичайно висока чутливість до адекватних подразників

  2. наявність абсолютної, диференційної та оперативної межі

  3. чутливості до подразника

  4. спроможність до адаптації

  5. спроможність тренування

  6. спроможність певний час зберігати відчуття після припинення

  7. дії подразника

  8. перебування у наступній взаємодії один за одним

Виділяють такі види аналізаторів: зоровий, слуховий, нюховий, смаковий, дотиковий, руховий.

2.1 Зоровий аналізатор

Зоровий аналізатор має виняткове значення в житті людини та у її відносинах з навколишнім світом. Через нього людина отримує 90% інформації із зовнішнього середовища. Завдяки зору людина розрізняє форму, розміри, колір предмета, відстань, на котрій він знаходиться.

Зоровий аналізатор складається з ока, зорового нерва та зорового центру, розташованого в потиличній частині кори головного мозку.

Рис. 2.1. Будова ока (в розрізі):

1 — рогівка; 2 — передня камера;

3 — кришталик; 4 — райдужна оболонка;

5 — війкове (целіарне) тіло; 6 — склера;

7 — судинна оболонка; 8 — сітківка;

9 — скловидне тіло;

10 — центральна ямка жовтої плями сітківки;

11 — зоровий нерв

Світло, котре проникло в око, впливає на фотохімічну речовину елементів сітківки і розкладає. Продукти розкладу подразнюють нервові закінчення, які містяться в спеціальних рецепторах – паличках та колбочках. Імпульси, які при цьому виникають, надходять по волокнах зорового нерва в нервові клітини зорового центру, і ми можемо бачити колір, форму та величину предметів.

Узгоджений рух очей здійснюється за допомогою трьох пар м'язів, котрі повертають очне яблуко, внаслідок чого осі обох очей завжди скеровані на одну точку фіксації.

Око розрізняє сім основних кольорів та близько сотні відтінків. Кольорові відчуття викликаються впливом світлових хвиль довжиною 380-780 мм. Межі довжин хвиль, що відповідають певним кольорам, наступні:

  • 380 - 455 мм - фіолетовий;

  • 455 - 470 мм - синій;

  • 470 - 500 мм - блакитний;

  • 500 - 550 мм - зелений;

  • 550-590 мм - жовтий;

  • 590-610 мм - оранжевий;

  • 610-780 мм - червоний;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]