Тема 2. Соціально-економічні засади функціонування пенсійної системи

2.1. Соціально-економічні чинники, що впливають на стан пенсійної системи.

2.2. Вплив демографічної ситуації на пенсійну систему в Україні.

2.3. Пенсійна система та ринок праці.

2.1. Соціально-економічні чинники, що впливають на стан пенсійної системи.

Враховуючи те, що система пенсійного страхування є складо­вою загальної фінансової системи країни, вона функціонує на основі єдиних макроекономічних показників розвитку України, зокрема таких як: демографічна ситуація, стан використання тру­дового потенціалу, досягнутий рівень розвитку економіки і со­ціальної сфери та інших чинників, а також очікуваних тенденцій зміни цих чинників у перспективі.

Для цього у сфері пенсійного страхування здійснюється відпо­відне макроекономічне прогнозування.

Під час макроекономічного прогнозування використовуються також дані про стан ринку праці, про рівень зайнятості населення та безробіт­тя. У цілому основними розрахунковими показниками є:

• чисельність зайнятого населення в галузях народного господарства з урахуванням наданих державою пільг з оподаткування;

• чисельність найманих і самозайнятих працівників;

• кількість платників внесків (роботодавці та застраховані особи);

• фонд оплати праці, на який нараховується розмір страхових внесків (із розподілом найманих працівників за рівнем заро­бітної плати);

• обсяги надходжень до Пенсійного фонду;

• обсяги витрат на виплату пенсій;

• чисельність пенсіонерів;

• середній розмір пенсійних виплат.

За необхідності застосовуються й інші показники.

Макроекономічний прогноз розробляється на короткостроко­вий період (щорічно на наступний рік), середньостроковий період (на 5—10 років), і довгострокову перспективу (до 75 років).

2.2. Вплив демографічної ситуації на пенсійну систему в Україні.

На 1 вересня 2004 року в Україні налічувалося 13,8 млн пенсіонерів, що становить майже 30% усього населення країни. Чисельність людей працездатного віку становить 23,1 млн осіб, а реально зайнятих — 20 млн осіб. Таким чином, співвідношення чисельності пенсіонерів і зайнятого населення становить 1:1,2, а з урахуванням прихованого безробіття це співвідношення реаль­но наближається до 1:1.

За прогнозними розрахунками в найближчі кілька років чи­сельність пенсіонерів буде стабільною і навіть трохи зменшиться, оскільки пенсійного віку в цей період досягне покоління, яке народилося у воєнні та перші післявоєнні роки, коли рівень на­роджуваності був досить низький. Але починаючи приблизно з 2015 р., чисельність пенсіонерів почне стійко зростати за рахунок людей, які народились у період так званого «демографічного буму» 50—60-х років. Водночас унаслідок зниження народжуваності, яке спостерігається з початку 90-х років, буде зменшуватись і кількість працездатного населення, і, таким чином, уже після 2030 р. чисельність пенсіонерів може перевищити кількість зайнятого насе­лення, що своєю чергою зробить проблематичним забезпечення достатнього рівня пенсій у солідарній системі.

Радою з вивчення продуктивних сил України НАН України розроблено комплексний прогноз демографічного розвитку Украї­ни з урахуванням даних Всеукраїнського перепису населення та параметрів прогнозу демографічного розвитку України до 2026 року, поданого у Посланні Президента України до Верховної Ради України 2003 року «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році», та прогнозу демографічного розвитку України до 2050 року, здійсненого фахівцями ООН (табл. 1.3). За цим прогнозом очікується зростання чисельності населення пенсійного віку на фоні скорочення загальної чисельності меш­канців країни та чисельності населення працездатного віку.

Відповідно передбачається помітне зростання демоекономіч-ного навантаження на систему державного пенсійного забезпе­чення (як за співвідношенням чисельності населення пенсійного та працездатного віку, так і чисельності пенсіонерів та платників внесків до Пенсійного фонду України) практично протягом усього 40-річного періоду (рис. 1.3).

Таблиця 1