Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Чимирис С.В. Міжнародні фінанси 2010.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.05 Mб
Скачать

2. Об'єктивна необхідність інтеграції України в систему міжнародних фінансів

Як відомо, трансформаційні процеси в Україні за роки її неза­лежності супроводжувалися глибокою економічною кризою. У зв'яз­ку з цим різко загострилося питання ресурсного забезпечення еко­номічного розвитку, особливо його фінансової складової.

Одна з найгостріших проблем, яку необхідно розв'язати Україні сьогодні — знаходження коштів для свого подальшого успішного розвитку. Значне скорочення обсягів виробництва, висока інфляція, низька якість продукції, безробіття, необхідність структурної пере­будови виробництва — всі ці проблеми потребують великих грошо­вих ресурсів. З одного боку, дефіцит державного бюджету як на­слідок економічної кризи призвів до відсутності державних коштів, з іншого — зубожіння основної маси населення не дає змоги в до­статній мірі залучити кошти громадян.

Отже, розбалансованість фінансової системи держави, платіжна криза, спричинена насамперед переходом до світових цін на енерго­носії, відсутність необхідних внутрішніх нагромаджень об'єктивно зумовили потребу в залученні зовнішніх коштів для відновлення гос­подарської рівноваги, забезпечення сталого економічного зростання.

Однак з перших кроків залучення міжнародного капіталу з'ясува­лося, що, з одного боку, без його залучення неможливо в реальні стро­ки подолати кризовий стан в економіці, з іншого — таке залучення ускладнюється економічною і політичною ситуацією. Тому всі ці про­блеми тісно пов'язані між собою, що значно ускладнює їх розв'язання.

Надходження капіталу з-за кордону може відбуватися у двох основних формах: у вигляді кредитів або у вигляді інвестицій у виробництво, його окремі галузі чи підприємства. Інвестиції є більш привабливою й ефективною формою залучення іноземного капіталу, оскільки дають можливість Україні вирішувати стратегічні завдання її економічного розвитку на основі запровадження нових передо­вих досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду в управлінні. Надходження іноземного капіталу в матеріальне вироб­ництво більш вигідне, ніж отримання та використання кредитів для закупівлі необхідних товарів, що витрачаються, як правило, не за цільовим призначенням і тільки збільшують державний борг.

Іноземні інвестиції важливі також для досягнення середньо-строкових цілей — виходу із соціально-економічної кризи, підйому виробництва, поліпшення життєвого рівня населення.

Однак при цьому слід мати на увазі, що економічні інтереси інозем­них інвесторів і української сторони не завжди збігаються. Так, Україна зацікавлена у відновленні свого виробничого потенціалу, структурній перебудові виробництва та споживчого ринку, насиченні його недоро­гими високоякісними товарами, проведенні антиімпортної політики, у залученні в наше виробництво передової культури управління. Іно­земні інвестори перш за все зацікавлені в отриманні надприбутку за рахунок природних ресурсів України, кваліфікованої та дешевої робо­чої сили, досягнень вітчизняної науки і техніки, відсутності конкуренції на внутрішньому ринку. Тому перед Україною стоїть досить складне завдання: створити сприятливі умови для залучення іноземного капі­талу та використати його безпосередньо для своїх конкретних цілей.

Отже, пріоритетним напрямом інтеграції України в систему між­народних фінансів сьогодні виступає залучення в національну еконо­міку іноземних інвестицій.

Таким чином, визначаючи основні напрями політики економічного зростання на перспективу, врахову­ючи обмеженість інвестиційних ресурсів та ситуацію з обслугову­ванням зовнішнього боргу, основна увага має бути приділена утвер­дженню в економіці максимально сприятливого інвестиційного се­редовища шляхом:

• реалізації цілісної системи заходів, спрямованих на посилен­ня дієздатності держави, поглиблення адміністративної реформи;

• усунення деформацій попереднього періоду у сфері економіч­них відносин та утвердження ефективної критичної маси ринкових перетворень;

• поглиблення макроекономічної стабілізації та інфляційної без­пеки;

• уникнення подальшого нарощування державного боргу та зменшення його навантаження на видатки Державного бюджету;

• вжиття радикальних економічних, правових, організаційних та силових заходів щодо рішучого обмеження корупції та тіньової економічної діяльності;

• запровадження механізмів стимулювання внутрішнього рин­ку, інвестиційного процесу, активної регіональної політики.

Нарощування та реалізація інвестиційного потенціалу сьогодні є ключовим фактором сталого економічного зростання. Недостатнє інвестування та високий рівень зношеності капіталу породжують небезпеку декапіталізації, тобто мінусових величин чистих інвес­тицій.

Сьогодні нам треба дбати не просто про підвищення привабли­вості української економіки для іноземних інвесторів. Завдання полягає у використанні їхніх можливостей для розширення внутріш­нього купівельно-спроможного попиту, активізації інноваційного впливу на вітчизняне виробництво.

Загалом за великим рахунком, йдеться про повноцінне вклю­чення України у конкуренцію за інвестиції на міжнародних ринках капіталів. Це, у свою чергу, передбачає:

• лібералізацію підприємницької діяльності;

• створення оптимального та передбачуваного правового сере­довища;

• забезпечення політичної стабільності й відповідальних кон­солідованих дій усіх гілок та органів влади.

Крім того, для поліпшення інвестиційного клімату необхідно:

• зрівняти у правах інофірми і національні підприємства;

• сприяти інвестиціям у провідні галузі промисловості;

• розвивати систему страхування інофірм;

• визначити пріоритети інвестування;

• підтримувати і заохочувати з боку держави фірми та підприєм­ства, які сприяють інвестиціям в українську економіку;

• розширювати міжнародну співпрацю в галузі сприяння капі­таловкладенням та гарантування інвестицій;

• активізувати роль держави в запобіганні та компенсації мож­ливих негативних соціальних наслідків реалізації інвестиційних проектів в Україні;

• створити умови для активізації вітчизняного бізнесу;

• поглиблювати ринкові реформи;

• удосконалити чинне законодавство в галузі зовнішньоеконо­мічної діяльності та забезпечити контроль з боку держави за його дотриманням.