- •Міністерство освіти і науки України
- •Змістовий модуль і. Світовий фінансовий ринок
- •Тема 1. Система міжнародних фінансів.
- •1. Призначення міжнародних фінансів.
- •2. Місце і роль міжнародних фінансів у сучасній світогосподарській системі.
- •3. Формування світових фінансових центрів.
- •Тема 2. Еволюція світової фінансової системи
- •1. Національна та світова валютні системи
- •2. Паризька система золотомонетного стандарту та Генуезька система золотодевізного стандарту
- •3. Бреттон-Вудська та Кінгстонська валютно-фінансові системи
- •Тема 3. Світовий фінансовий ринок і його структура План.
- •2. Міжнародний валютний ринок
- •3. Міжнародний ринок позичкових капіталів
- •Контрольні запитання і завдання
- •2. Міжнародний ринок акцій
- •3. Міжнародний ринок облігацій. Євроринок
- •4. Діяльність фондових бірж на міжнародному ринку цінних паперів
- •Змістовий модуль іі.
- •1. Світові ринки золота
- •2. Операції на девізних ринках
- •3. Міжнародні розрахункові операції
- •Тема 6. Міжнародний кредитний ринок та технології кредитування
- •2. Міжнародний фінансовий лізинг
- •3. Зовнішній борг та проблеми його обслуговування
- •Тема 7. Ринок міжнародних інвестицій План.
- •1. Міжнародна інвестиційна діяльність та її інститути
- •2. Типи іноземних інвестицій
- •3. Особливості залучення іноземних інвестицій в економіку України
- •4. Інвестиційна діяльність у вільних економічних і офшорних зонах
- •Тема 8. Регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин План
- •1. Валютно-фінансова політика держави
- •2. Валютні обмеження та валютні ризики
- •3. Стратегічні напрями вдосконалення діяльності міжнародних фінансових інституцій
- •Змістовий модуль ііі.
- •2. Структура платіжного балансу
- •3. Фактори, які впливають на стан платіжного балансу
- •Тема 10. Фінанси транснаціональних корпорацій
- •3. Транснаціональне фінансування
- •Тема 11. Оподаткування в системі міжнародних відносин План
- •1. Загальні риси та специфіка оподаткування в різних країнах світу
- •2. Оподаткування в промислово розвинутих країнах
- •3. Податки в транзитивних економічних системах
- •4. Міжнародне подвійне оподаткування та шляхи його врегулювання
- •5. Договори про уникнення подвійного оподаткування як інструмент мінімізації податків
- •Тема 12. Україна у світовому фінансовому ринку План
- •1. Місце України в світовому фінансовому ринку
- •2. Об'єктивна необхідність інтеграції України в систему міжнародних фінансів
- •3. Стан та перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями
- •Перелік основної і додаткової навчально-методичної літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Чимирис Станіслав Васильович Міжнародні фінанси
- •83050, М.Донецьк-50, вул. Щорса, 31,
- •83023, М.Донецьк, вул..Харитонова, 10
2. Об'єктивна необхідність інтеграції України в систему міжнародних фінансів
Як відомо, трансформаційні процеси в Україні за роки її незалежності супроводжувалися глибокою економічною кризою. У зв'язку з цим різко загострилося питання ресурсного забезпечення економічного розвитку, особливо його фінансової складової.
Одна з найгостріших проблем, яку необхідно розв'язати Україні сьогодні — знаходження коштів для свого подальшого успішного розвитку. Значне скорочення обсягів виробництва, висока інфляція, низька якість продукції, безробіття, необхідність структурної перебудови виробництва — всі ці проблеми потребують великих грошових ресурсів. З одного боку, дефіцит державного бюджету як наслідок економічної кризи призвів до відсутності державних коштів, з іншого — зубожіння основної маси населення не дає змоги в достатній мірі залучити кошти громадян.
Отже, розбалансованість фінансової системи держави, платіжна криза, спричинена насамперед переходом до світових цін на енергоносії, відсутність необхідних внутрішніх нагромаджень об'єктивно зумовили потребу в залученні зовнішніх коштів для відновлення господарської рівноваги, забезпечення сталого економічного зростання.
Однак з перших кроків залучення міжнародного капіталу з'ясувалося, що, з одного боку, без його залучення неможливо в реальні строки подолати кризовий стан в економіці, з іншого — таке залучення ускладнюється економічною і політичною ситуацією. Тому всі ці проблеми тісно пов'язані між собою, що значно ускладнює їх розв'язання.
Надходження капіталу з-за кордону може відбуватися у двох основних формах: у вигляді кредитів або у вигляді інвестицій у виробництво, його окремі галузі чи підприємства. Інвестиції є більш привабливою й ефективною формою залучення іноземного капіталу, оскільки дають можливість Україні вирішувати стратегічні завдання її економічного розвитку на основі запровадження нових передових досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду в управлінні. Надходження іноземного капіталу в матеріальне виробництво більш вигідне, ніж отримання та використання кредитів для закупівлі необхідних товарів, що витрачаються, як правило, не за цільовим призначенням і тільки збільшують державний борг.
Іноземні інвестиції важливі також для досягнення середньо-строкових цілей — виходу із соціально-економічної кризи, підйому виробництва, поліпшення життєвого рівня населення.
Однак при цьому слід мати на увазі, що економічні інтереси іноземних інвесторів і української сторони не завжди збігаються. Так, Україна зацікавлена у відновленні свого виробничого потенціалу, структурній перебудові виробництва та споживчого ринку, насиченні його недорогими високоякісними товарами, проведенні антиімпортної політики, у залученні в наше виробництво передової культури управління. Іноземні інвестори перш за все зацікавлені в отриманні надприбутку за рахунок природних ресурсів України, кваліфікованої та дешевої робочої сили, досягнень вітчизняної науки і техніки, відсутності конкуренції на внутрішньому ринку. Тому перед Україною стоїть досить складне завдання: створити сприятливі умови для залучення іноземного капіталу та використати його безпосередньо для своїх конкретних цілей.
Отже, пріоритетним напрямом інтеграції України в систему міжнародних фінансів сьогодні виступає залучення в національну економіку іноземних інвестицій.
Таким чином, визначаючи основні напрями політики економічного зростання на перспективу, враховуючи обмеженість інвестиційних ресурсів та ситуацію з обслуговуванням зовнішнього боргу, основна увага має бути приділена утвердженню в економіці максимально сприятливого інвестиційного середовища шляхом:
• реалізації цілісної системи заходів, спрямованих на посилення дієздатності держави, поглиблення адміністративної реформи;
• усунення деформацій попереднього періоду у сфері економічних відносин та утвердження ефективної критичної маси ринкових перетворень;
• поглиблення макроекономічної стабілізації та інфляційної безпеки;
• уникнення подальшого нарощування державного боргу та зменшення його навантаження на видатки Державного бюджету;
• вжиття радикальних економічних, правових, організаційних та силових заходів щодо рішучого обмеження корупції та тіньової економічної діяльності;
• запровадження механізмів стимулювання внутрішнього ринку, інвестиційного процесу, активної регіональної політики.
Нарощування та реалізація інвестиційного потенціалу сьогодні є ключовим фактором сталого економічного зростання. Недостатнє інвестування та високий рівень зношеності капіталу породжують небезпеку декапіталізації, тобто мінусових величин чистих інвестицій.
Сьогодні нам треба дбати не просто про підвищення привабливості української економіки для іноземних інвесторів. Завдання полягає у використанні їхніх можливостей для розширення внутрішнього купівельно-спроможного попиту, активізації інноваційного впливу на вітчизняне виробництво.
Загалом за великим рахунком, йдеться про повноцінне включення України у конкуренцію за інвестиції на міжнародних ринках капіталів. Це, у свою чергу, передбачає:
• лібералізацію підприємницької діяльності;
• створення оптимального та передбачуваного правового середовища;
• забезпечення політичної стабільності й відповідальних консолідованих дій усіх гілок та органів влади.
Крім того, для поліпшення інвестиційного клімату необхідно:
• зрівняти у правах інофірми і національні підприємства;
• сприяти інвестиціям у провідні галузі промисловості;
• розвивати систему страхування інофірм;
• визначити пріоритети інвестування;
• підтримувати і заохочувати з боку держави фірми та підприємства, які сприяють інвестиціям в українську економіку;
• розширювати міжнародну співпрацю в галузі сприяння капіталовкладенням та гарантування інвестицій;
• активізувати роль держави в запобіганні та компенсації можливих негативних соціальних наслідків реалізації інвестиційних проектів в Україні;
• створити умови для активізації вітчизняного бізнесу;
• поглиблювати ринкові реформи;
• удосконалити чинне законодавство в галузі зовнішньоекономічної діяльності та забезпечити контроль з боку держави за його дотриманням.