2. Міжнародний фінансовий лізинг

Новим явищем у післявоєнний період стало подовження строків надання кредитів, а також створення спеціальної системи довгостро­кового кредитування експорту машин і обладнання, у тому числі кредит за "лізингом" (оренда з подальшим викупом обладнання). Значно зросли суми кредитів на фінансування міжнародної торгівлі, на врегулювання платіжних балансів і підтримку основних валют світу.

Щодо обсягу міжнародних лізингових операцій, то тут перше місце належить США, що викликано перш за все значними податковими пільгами. Тут лізинговими операціями мають право займатися бан­ки та їхні відділення, лізингові фірми, спеціалізовані відділення з лізингу фірм — виробників обладнання, а також страхові, інвестиційні, брокерські та інші фірми. Найбільшими лізинговими фірмами є "Бенк Амерілейз Груп", "Сек'юриті Пасифік Консіде Корпорейшн" та ін.

Більше половини всіх лізингових операцій припадає на автотран­спортні засоби, а частка лізингу в нових інвестиціях у машини й обладнання в США і Великій Британії сягає однієї третини, а в ряді інших країн Заходу складає одну п'яту. У загальному обсязі інвес­тицій питома вага лізингу оцінюється: у Німеччині — 16 % , Великій Британії — 36, в Ірландії — 46 %.

Якщо в одних країнах існують спеціальні закони, які регулюють лізингові операції (наприклад, у Франції і Бельгії), то в інших діють або спеціальні законодавчі акти (Велика Британія і Австралія), або немає ні спеціальних законів, ні підзаконних актів (СІЛА, Німеччина).

Лізинг — це особлива форма руху позикового капіталу, яка на­дається насамперед у формі кредиту з наступним правом купівлі товару.

Серед різних форм лізингу найбільш поширений фінансовий лізинг як різновид довгострокового кредитування, що за своїми ре­зультатами рівнозначний продажу товару в розстрочку. При цьому обладнання здається на термін, який близький або дорівнює строку амортизації. Фінансовий лізинг здійснюється, як правило, при при­дбанні дорогих машин і обладнання. Основна частина вартості ма­шин і обладнання, які здаються в оренду, береться у третьої сторони (зазвичай у банку) в кредит. У цій операції беруть участь ряд осіб на боці лізингоодержувача, лізингодавця і позикодавця. Строк оренди тут значний і, як правило, амортизується вся вартість майна.

При здійсненні міжнародних лізингових операцій важливою проблемою є їх валютні умови, що викликано тривалістю лізингових контрактів, особливостями валютного законодавства, необхідністю страхування валютних ризиків і можливими ускладненнями, які можуть виникнути в майбутньому за відсутності необхідної валюти. Широко використовується практика виплати орендних платежів у двох валютах. Практикується і передача від лізингодавця до орен­датора податкових пільг, які одержані в країні лізингодавця і у відповідній валюті. Учасники міжнародного лізингу широко вико­ристовують податкові пільги тих держав, фірми яких беруть актив­ну участь у лізингових операціях.

У розвинутих країнах Заходу лізингові операції монополізовані великими банками і сильними компаніями-орендаторами. Напри­клад, у Великій Британії на частку "Асоціації з лізингу обладнан­ня", куди входять сильні банки і великі орендатори, припадає до 90 % операцій на ринку лізингу.

У міру поглиблення інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків, у тому числі й кредитних, об'єктивно розвиваються і поси­люються різні форми регулювання міжнародного кредиту на між­урядовому та наддержавному міжнародному рівнях. Розробляються уніфіковані системи збору інформації про міжнародні кредити, спільні умови надання кредитів, режими кредитування і т. ін.

Закордонні кредити, що надаються Україні, реалізуються через мережу банків, у тому числі й комерційних. Однак кредитори вису­вають до суб'єктів валютного ринку досить жорсткі умови. Так, кре­дитна лінія, що надана Україні Європейським банком реконструкції і розвитку, реалізується через мережу комерційних банків. У ній можуть брати участь будь-які банки, що відповідають вимогам ЄБРР. Однією з головних умов приєднання до кредитної лінії є проходжен­ня українським банком аудиторської перевірки за міжнародними стандартами обліку. МБРР проводить жорстку перевірку всіх учас­ників кредитної лінії. Якщо рейтинг якогось із них перебуває на рівні міжнародних норм, МБРР має право надати такому банку кре­дити без жодних гарантій.

Міжнародну аудиторську перевірку здійснюють спеціалізовані аудиторські фірми, однією з яких, що працює на українському ва­лютному ринку, є "Делойт і Туш". Це міжнародна аудиторська ком­панія, що працює у 123 країнах світу. Фірма обслуговує транснаціо­нальні корпорації, які посідають важливе місце на валютних рин­ках. Серед них "Дженерал моторе", "Міцубісі", "Сумітомо", "Дойче Бундесбанк", банк "Креді Ліоне" та ін. Фірма виступає аудитором 55 із 200 найбільших банків світу і 27 % банків, величина активів яких перевищує 1 млрд дол. США.

Звичайно, досягти рівня таких найвідоміших суб'єктів світових валютних ринків — справа непроста. Однак, як показують результа­ти аудиторських перевірок, українські банки поступово досягають його. Першою установою в Україні, в якій фірма "Делойт і Туш" виконала аудиторську перевірку за результатами роботи у 1993 р. відповідно до міжнародних стандартів, був "Градобанк", який успіш­но її пройшов. Крім "Градобанку" міжнародний аудит успішно про­йшли "Вабанк", "Приватбанк", "Укрінбанк" та банк "Аваль".

Таким чином, за останні роки все більше суб'єктів валютного ринку України "підтягуються" до рівня провідних учасників міжна­родних валютних відносин.