- •Міністерство освіти і науки України
- •Змістовий модуль і. Світовий фінансовий ринок
- •Тема 1. Система міжнародних фінансів.
- •1. Призначення міжнародних фінансів.
- •2. Місце і роль міжнародних фінансів у сучасній світогосподарській системі.
- •3. Формування світових фінансових центрів.
- •Тема 2. Еволюція світової фінансової системи
- •1. Національна та світова валютні системи
- •2. Паризька система золотомонетного стандарту та Генуезька система золотодевізного стандарту
- •3. Бреттон-Вудська та Кінгстонська валютно-фінансові системи
- •Тема 3. Світовий фінансовий ринок і його структура План.
- •2. Міжнародний валютний ринок
- •3. Міжнародний ринок позичкових капіталів
- •Контрольні запитання і завдання
- •2. Міжнародний ринок акцій
- •3. Міжнародний ринок облігацій. Євроринок
- •4. Діяльність фондових бірж на міжнародному ринку цінних паперів
- •Змістовий модуль іі.
- •1. Світові ринки золота
- •2. Операції на девізних ринках
- •3. Міжнародні розрахункові операції
- •Тема 6. Міжнародний кредитний ринок та технології кредитування
- •2. Міжнародний фінансовий лізинг
- •3. Зовнішній борг та проблеми його обслуговування
- •Тема 7. Ринок міжнародних інвестицій План.
- •1. Міжнародна інвестиційна діяльність та її інститути
- •2. Типи іноземних інвестицій
- •3. Особливості залучення іноземних інвестицій в економіку України
- •4. Інвестиційна діяльність у вільних економічних і офшорних зонах
- •Тема 8. Регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин План
- •1. Валютно-фінансова політика держави
- •2. Валютні обмеження та валютні ризики
- •3. Стратегічні напрями вдосконалення діяльності міжнародних фінансових інституцій
- •Змістовий модуль ііі.
- •2. Структура платіжного балансу
- •3. Фактори, які впливають на стан платіжного балансу
- •Тема 10. Фінанси транснаціональних корпорацій
- •3. Транснаціональне фінансування
- •Тема 11. Оподаткування в системі міжнародних відносин План
- •1. Загальні риси та специфіка оподаткування в різних країнах світу
- •2. Оподаткування в промислово розвинутих країнах
- •3. Податки в транзитивних економічних системах
- •4. Міжнародне подвійне оподаткування та шляхи його врегулювання
- •5. Договори про уникнення подвійного оподаткування як інструмент мінімізації податків
- •Тема 12. Україна у світовому фінансовому ринку План
- •1. Місце України в світовому фінансовому ринку
- •2. Об'єктивна необхідність інтеграції України в систему міжнародних фінансів
- •3. Стан та перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями
- •Перелік основної і додаткової навчально-методичної літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Чимирис Станіслав Васильович Міжнародні фінанси
- •83050, М.Донецьк-50, вул. Щорса, 31,
- •83023, М.Донецьк, вул..Харитонова, 10
Тема 11. Оподаткування в системі міжнародних відносин План
Загальні риси та специфіка оподаткування в різних країнах світу
Оподаткування в промислово розвинутих країнах
Податки в транзитивних економічних системах
Міжнародне подвійне оподаткування та шляхи його врегулювання
Договори про уникнення подвійного оподаткування як інструмент мінімізації податків
Ключові терміни: міжнародний поділ праці, інтеграція, транснаціоналізація, системи оподаткування, податкові системи, подвійне оподаткування, суб'єкти оподаткування, принцип резидентства, принцип територіальності, податкові договори
Література: 20, 22, 23, 28, 29, 33, 35, 37, 39, 40, 41, 44, 45, 46
1. Загальні риси та специфіка оподаткування в різних країнах світу
Глобалізація світогосподарських зв'язків об'єктивно породжує необхідність гармонізації національних податкових систем. Однак податкова гармонізація на глобальному рівні реально стає потрібною лише тією мірою, в якій утворюється світове господарство як особлива органічна цілісна система. Остання почала формуватися на базі світового ринку наприкінці XIX — на початку XX ст.
Історія формування світового господарства безпосередньо пов'язана з міжнародним поділом праці, тобто з поділом праці між країнами, які обмінюються між собою діяльністю та її продуктами. Він спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн і виявляється у взаємному обміні результатами спеціалізованого виробництва у визначених пропорціях.
Сучасне світове господарство — це цілісна система, яка формується в міру еволюції міжнародного поділу праці, процесу інтернаціоналізації господарського життя країн світового співтовариства, інтеграції груп країн у регіональні господарські комплекси (союзи) з міждержавним регулюванням соціально-економічних процесів, транснаціоналізації виробництва.
Міжнародний поділ праці був тим об'єднуючим елементом, який створив систему світового господарства як сукупність взаємопов'язаних міжнародним обміном національних господарств, що виступають його підсистемами. На цьому рівні цілісності світового господарства актуальною стає гармонізація національних податкових систем, яка допускає:
координацію податкової політики окремих держав;
зближення рівнів оподаткування;
уніфікацію методів визначення податкової бази;
приведення у відповідність критеріїв надання податкових пільг.
Сьогодні торговельні зв'язки між країнами та обслуговуючі їх валютно-кредитні відносини утворюють лише первинний рівень цілісності міжнародних економічних відносин, оскільки до середини XX ст. оформився наднаціональний рівень світового господарства. У цей час в еволюції міжнародного поділу праці відбулося якісне зрушення, яке чітко проявилося у вивезення капіталу і виході виробництва за межі національних кордонів. Інтернаціоналізація охопила всі стадії руху капіталу (грошову, виробничу, товарну), набравши певних форм, а саме:
інтеграції національних господарств у регіональні господарські комплекси зі структурою і пропорціями, зверненими на споживання регіону в цілому, а також з міждержавним регулюванням економічних зв'язків;
транснаціоналізації, тобто виходу виробничої і комерційної діяльності корпорацій (фірм) за межі національних кордонів, яка розгалужується по всьому світу у вигляді філій і дочірніх підприємств. Підрозділи транснаціональних корпорацій, знаходячись на території національних держав, функціонують значною мірою як економічно, організаційно і юридично незалежні організації, відносини яких з національними державами будуються на особливих договорах.
Внутрішнім моментом процесів інтеграції і транснаціоналізації є становлення нового феномена світового господарства — світогосподарського поділу праці:
внутрішньо- і міжрегіонального та всесвітнього (транснаціонального) поділу праці;
всесвітній поділ праці формує світове господарство як єдиний наднаціональний світогосподарський простір, який утворює другий, більш адекватний поняттю «світове господарство», рівень світогосподарських відносин.
Світове співтовариство перебуває поки що на самому початку формування єдиного світогосподарського простору. Воно досі градуйоване за численними ступенями єдності. Глобальна гармонізація податкової системи тільки починає осмислюватися. У цій важливій справі цікавою є концепція безстороннього оподаткування, запропонована американським економістом Р. Л. Дернбергом.
Концепція безстороннього міжнародного оподаткування Р. Л. Дернберга допускає встановлення системи таких безсторонніх норм оподаткування, які не змогли б діяти ні проти, ні на користь якого-небудь виду діяльності. Податкова система, на думку Р. Л. Дернберга, повинна залишатися на задньому плані, а рішення про господарську діяльність та інвестування повинні прийматися за принципами, не пов'язаними з оподаткуванням.
Концепція Р. Л. Дернберга про безстороннє міжнародне оподаткування містить три основні правила.
Перше правило — неупередженість у відношенні до експорту капіталу. Податкова система відповідає цьому правилу, якщо на вибір платника податків між інвестуванням у себе чи в країні за рубежем не впливає питання про оподаткування. У цьому випадку корпорація буде приймати рішення про інвестування на підставі ділових, а не податкових чинників. При ідеальній конкуренції неупередженість у відношенні до експорту капіталу призведе до ефективного розподілу і використання капіталу.
Друге правило — неупередженість у відношенні до імпорту капіталу. Таке правило вважається виконаним, якщо всі діючі на ринку фірми обкладаються податком за однією ставкою.
Третє правило — національна неупередженість. Відповідно до цього правила загальний прибуток з капіталу, який розподіляється між платником податків і бюджетом, повинен бути однаковим, незалежно від того, де інвестовано капітал — у своїй країні чи за кордоном.
Сучасний рівень розвитку світового господарства вимагає такий стан у міжнародному оподаткуванні, коли кожна країна проводить податкову політику з урахуванням своїх національних інтересів. Розглядаючи специфіку оподаткування в різних країнах світу, ми зупинимося на його особливостях у промислово розвинутих країнах і в транзитивних економічних системах.