- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Частина і.
- •3. Зв’язки з забезпечуючими дисциплінами
- •4. Цілі і завдання
- •5. Бібліографія
- •6. Обов’язкові чи вибіркові розділи програми.
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам
- •Шкала оцінювання:
- •Критерії оцінювання:
- •Методи навчання:
- •Методи оцінювання
- •Система нарахування балів
- •Методичне забезпечення:
- •Частина іі.
- •Методичні рекомендації
- •Щодо організації
- •Самостійної роботи студентів
- •Змістовний модуль 1. Види туристичних ресурсів україни
- •Тема 1. Історія становлення й розвитку краєзнавства в україні
- •Олсновні риси етапів формування краєзнавства в Україні
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 2. Природні краєзнавчо-туристичні ресурси україни
- •Р ис.2.3. Структура Державного природно-заповідного фонду
- •1) Природоохоронна та науково-дослідна підсистема (біосферні заповідники, заповідники і пам'ятки природи).
- •2) Природоохоронна та рекреаційна підсистема (національні парки і пам'ятки садово-паркового мистецтва).
- •3) Природоохоронну та ресурсновідновну (заказники природи);
- •4. Науково-дослідну та природоохоронну (ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки).
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 3. Історико-архітектурні туристичні ресурси
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 4. Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси
- •Види туристичних медичних послуг:
- •Чим Україна може залучити медичних туристів?
- •Найбільш популярні у медичному туризмі клініки України
- •Найбільш популярні у у світі курорти України:
- •До основних методів кліматотерапії належать такі:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 5. Водні рекреаційні ресурси
- •Рекреаційну придатність і цінність акваторій в цілому або окремих ділянок визначають такі фактори:
- •Найбільші озера й лимани України
- •Параметри акваторій для рекреаційного використання
- •Основні природні фактори, що визначають рекреаційну придатність і цінність водних об'єктів:
- •Гігієнічні нормативи регламентують якість води в зонах рекреації з органолептичних, хімічних і бактеріологічних показників:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Класифікація об'єктів культурної спадщини
- •Завдання для самостійної роботи:
- •1. Питання для самостійного вивчення:
- •2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
- •3. Тести:
- •Тема 7. Спеліотуристичні ресурси україни
- •Етапи розвитку спелеології:
- •Цікаві факти про печери України:
- •Найбільші печери України
- •Найглибші печери України
- •Завдання для самостійної роботи:
- •1. Питання для самостійного вивчення:
- •2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
- •Тема 8. Оцінка рекреаційних територій
- •Параметри оцінки рекреаційних територій
- •Показники оцінки рекреаційних територій
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Найбільш поширені визначення кластеру
- •Порівняльна характеристика туристичного кластеру та об’єднання підприємств
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
- •Навчальне видання
Змістовний модуль 1. Види туристичних ресурсів україни
Тема 1. Історія становлення й розвитку краєзнавства в україні
«Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до батьківщини».
К. Д. Ушинський
АНОТАЦІЯ:
Тему присвячено вивченню поняття про науку «Туристичне краєзнавство», основного понятійного апарату, розгляду ключових дифініцій курсу.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:
вивчити теоретико-методологічні засади дисципліни «Туристичне краєзнавство»;
ознайомитись з основними фундаторами національного краєзнавства;
вивчити розвиток краєзнавства в Українській РСР
ознайомитись з діяльністю Всеукраїнської спілки краєзнавців.
ФОРМИ КОНТРОЛЮ:
1.Тестування.
2.Усне опитування.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:
Видатний український педагог К.Д. Ушинський уперше дав визначення краєзнавства як педагогічного поняття, виділивши в ньому суспільно-економічний, освітньо-виховний і методичний аспекти.
Першим в Україні ще наприкінці XIX ст. обґрунтував поняття «краєзнавство» як науку і виклав його суть, значення та місце в житті народу у статті «Галицьке краєзнавство» (1892 р.) І. Франко.
У 1914 р. запорізький викладач гімназії І. Маньков запропонував поряд з терміном «батьківщинознавство» вживати термін «краєзнавство».
Краєзнавство, — за визначенням відомого географа О. С. Баркова, — це комплекс наукових дисциплін, різних за змістом та своїми методами дослідження, але таких, що ведуть до єдиної мети — наукового і всебічного пізнання краю.
Сучасне визначення поняття:
Краєзнавство це -
комплексне, наукове і всебічне вивчення певної території (села, міста, області, краю),
популяризація і використання цього пізнання з метою наближення життя до науки,
засіб навчання і виховання національно-свідомих громадян.
Основним об'єктом туристичного краєзнавства виступає, у широкому розумінні, рекреаційно-туристичний потенціал території, а у вузькодисциплінарному вимірі — рекреаційно-туристичний комплекс рідного краю.
Іншими словами, об'єктом дослідження є рідний край через призму його туристичної самобутності.
Рекреаційно-туристичний комплекс (РТК) — це функціональна підсистема територіальної рекреаційної системи, що характеризується єдністю території, яка володіє значним рекреаційним потенціалом, наявністю сукупності рекреаційних установ і підприємств інфраструктури, єдністю організаційних форм управління, що забезпечують ефективне використання природних і економічних ресурсів.
Характерними об'єктами національного туристичного краєзнавства виступають:
терени окремих одиниць адміністративно-територіального поділу держави,
історичні й етнографічні краї (Волинь, Бойківщина, Гуцульщина, Слобожанщина тощо),
біосферні заповідники (Східні Карпати, Дунайський тощо),
національні природні парки (Шацький, Карпатський, Подільські Товтри й ін.),
ландшафтні парки (Меотида, Каньйон Дністра тощо),
історико-культурні заповідники (Поле Берестецької битви, Древній Галич й ін.) тощо.
Предметом дослідження туристичного краєзнавства виступають окремі складові туристично-рекреаційного потенціалу краю:
природні рекреаційні ресурси (мінеральні води, клімат, озера тощо);
ступінь їх освоєння і характер експлуатації,
пам'ятки історії і культури,
туристичні заклади,
інші об'єкти туристичної інфраструктури, а також різноманітні аспекти розвитку туристичного руху в країні.