- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Частина і.
- •3. Зв’язки з забезпечуючими дисциплінами
- •4. Цілі і завдання
- •5. Бібліографія
- •6. Обов’язкові чи вибіркові розділи програми.
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам
- •Шкала оцінювання:
- •Критерії оцінювання:
- •Методи навчання:
- •Методи оцінювання
- •Система нарахування балів
- •Методичне забезпечення:
- •Частина іі.
- •Методичні рекомендації
- •Щодо організації
- •Самостійної роботи студентів
- •Змістовний модуль 1. Види туристичних ресурсів україни
- •Тема 1. Історія становлення й розвитку краєзнавства в україні
- •Олсновні риси етапів формування краєзнавства в Україні
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 2. Природні краєзнавчо-туристичні ресурси україни
- •Р ис.2.3. Структура Державного природно-заповідного фонду
- •1) Природоохоронна та науково-дослідна підсистема (біосферні заповідники, заповідники і пам'ятки природи).
- •2) Природоохоронна та рекреаційна підсистема (національні парки і пам'ятки садово-паркового мистецтва).
- •3) Природоохоронну та ресурсновідновну (заказники природи);
- •4. Науково-дослідну та природоохоронну (ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки).
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 3. Історико-архітектурні туристичні ресурси
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 4. Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси
- •Види туристичних медичних послуг:
- •Чим Україна може залучити медичних туристів?
- •Найбільш популярні у медичному туризмі клініки України
- •Найбільш популярні у у світі курорти України:
- •До основних методів кліматотерапії належать такі:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 5. Водні рекреаційні ресурси
- •Рекреаційну придатність і цінність акваторій в цілому або окремих ділянок визначають такі фактори:
- •Найбільші озера й лимани України
- •Параметри акваторій для рекреаційного використання
- •Основні природні фактори, що визначають рекреаційну придатність і цінність водних об'єктів:
- •Гігієнічні нормативи регламентують якість води в зонах рекреації з органолептичних, хімічних і бактеріологічних показників:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Класифікація об'єктів культурної спадщини
- •Завдання для самостійної роботи:
- •1. Питання для самостійного вивчення:
- •2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
- •3. Тести:
- •Тема 7. Спеліотуристичні ресурси україни
- •Етапи розвитку спелеології:
- •Цікаві факти про печери України:
- •Найбільші печери України
- •Найглибші печери України
- •Завдання для самостійної роботи:
- •1. Питання для самостійного вивчення:
- •2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:
- •Тема 8. Оцінка рекреаційних територій
- •Параметри оцінки рекреаційних територій
- •Показники оцінки рекреаційних територій
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Найбільш поширені визначення кластеру
- •Порівняльна характеристика туристичного кластеру та об’єднання підприємств
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
- •Навчальне видання
Етапи розвитку спелеології:
Українська спелеологія до 1917 р. мала епізодично-описовий характер – це була спелеологія одинаків, які не мали ні спортивної підготовки, ні спорядження для дослідження складних печер. Тому в літературі є дані лише про легкодоступні печери: Балаганську, Ангарську, Вертебу, Кришталеву на Поділлі; Великий Бузлук в Криму тощо.
У 1908 р. науковець М. Орлович та інженер Г. Гутковський зробили опис привхідної частини Кришталевої печери в Кривче на Тернопільщині. На початку 1930-х рр. інженер В. Нехай дослідив ближній район лабіринту і подав його опис та карту в "Путівнику по печері Кривче" 1933 р. Тоді ж був прокладений і частково обладнаний перший в Україні екскурсійний маршрут під землею, який користувався величезною популярністю.
"Радянський" період характеризується комплексним підходом до вивчення карсту на основі детальних геологічних досліджень, що виконувалися у зв'язку з вирішенням практичних завдань. У довоєнні роки були детально досліджені печери Криму (П. Василевський, П. Шелтов). У ряді печер Криму почалися біоспелеологічні дослідження (Я. Бірштейн). Нові матеріали по вивченню печер і неглибоких (до 60 м) шахт Криму були узагальнені Зайцевим.
Післявоєнний етап розвитку спелеології характеризується різким посиленням роботи з вивчення карсту.
З 1958—1959рр. почали активні спелеологічні дослідження наукові колективи Інституту мінеральних ресурсів Сімферополя та інших університетів. Велику роль у координації досліджень відіграла Міжвідомча комісія по вивченню геології і географії карсту та Комісія карсту і спелеології АН СРСР, а також Всесоюзний інститут карстознавства і спелеології.
Початок творчої співпраці вчених і спелеологів-аматорів був покладений спільними роботами спелеологів і співробітників Комплексної карстової експедиції АН УРСР у Гірському Криму.
У 1958—1962 рр. у Криму було проведено декілька десятків експедицій за участю спелеологів-аматорів із Сімферополя, Ялти, Севастополя, Києва, Харкова та інших міст. У 1958—1962 рр. виникли спелеологічні секції у Львові, Тернополі, Сімферополі, Ялті тощо.
У 1962 р. в Криму відбувся Перший Всесоюзний зліт спелеологів. З цього часу спелеотуризм утвердив себе як громадський рух, увійшов у систему туризму. Керівництво спелеосекціями здійснювала Центральна секція спелеотуризму, а з 1977р. – Комісія спелеотуризму Федерації туризму Центральної ради по туризму і екскурсіях ВЦРПС.
Період 1962—1980 рр. став часом активних спелеологічних Досліджень. Ентузіасти з різних міст зайнялися дослідження-відомих на той час печер, розшукували входи і заново відкрили загублені. Почалися пошуки невідомих печер. У різних карстових областях України спелеологами і спелеотуристами було відкрито і пройдено більше 3,5 тис. різних печер та шахт.
Печери України як пам’ятки природи
Проникаючи у незвідані раніше куточки природи, людина неминуче так чи інакше втручається у середовище, яке формувалося протягом тисячоліть. Тому для збереження печер, які мають велике наукове та пізнавальне значення, вони оголошується заповідниками, резерватами, включаються до складу Національних природних парків.
Охороняються державою:
Червона, Геофізична, Скельська, Крубера, Миру, Мармурова і ряд інших печер Криму,
А також - найбільші печери Поділля і Буковини - Оптимістична, Озерна, Кришталева, Вертеба, Ювілейна, Перлина, Атлантида, Попелюшка,
які є пам'ятками природи державного значення
В Україні більшість печер має корозійне походження - вони виявлені у 10 карстових областях.
У басейні річок Великої та Малої Угольки в Закарпатській області є група карпатських карстових печер,
у Перечинському районі знайдено невеликі печери у вулканічних породах андезитах,
у Солотвинському соляному штоці — штучні виробки глибиною до 400 м, в яких діє алергологічна протиастматична лікарня.