Порівняльна характеристика туристичного кластеру та об’єднання підприємств

Об’єднання підприємств туристичного бізнесу	Кластерна модель об’єднання підприємств туристичного бізнесу
Об’єднуючим є пільговий доступ до туристичних ресурсів	Об’єднуючим є спільний доступ до туристичних та інших ресурсів
Членство є обмеженим	Відкритий до вступу нових членів
Засновуються на договірній (контрактній) основі	Заснована на соціальних цінностях, що сприяє підвищенню рівня довіри та взаємовіддачі
Засновані на принципах кооперації	Об’єднує принципи кооперації та конкуренції
Спільна мета ведення	Комплексне бачення мети

Основними перевагами кластерної моделі організації туристичної діяльності національних підприємств є:

1. підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності спільної діяльності об’єднаних у туристичний кластер підприємств порівняно з відокремленою діяльністю;

2. зменшення собівартості послуг за рахунок спільного використання туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури, розширення кола конкуруючих між собою постачальників та споживачів туристичних послуг, розвитку кооперування, договірної спеціалізації;

3. стимулювання інноваційного розвитку, розширення доступу до інновацій шляхом збільшення міжфірмових потоків ідей та інформації;

4. формування локального галузевого ринку праці, що дозволяє здійснювати обмін співробітниками, їх стажування, підвищення кваліфікації;

5. покращення інвестиційної привабливості регіонів;

6. кластеризація туристичної діяльності при правильній організації стимулює зростання і розвиток інших виробництв;

7. кластерні технології сприяють налагодженню зв’язків між державними і бізнесовими колами при розв’язанні економічних проблем регіонів.

Фактори, що гальмують процес кластеризації туристичної галузі в Україні:

• недосконалість нормативно-законодавчої бази по створенню і діяльності кластерів;

• відсутність досвіду і достатнього інформаційного забезпечення по створенню і функціонуванню кластерів;

• низьке сприйняття підприємствами інновацій;

• недостатня зацікавленість малих та середніх підприємств об’єднуватись у великі виробничі системи;

• відсутність інвесторів у зв’язку з інвестиційною непривабливістю регіонів;

• відсутність державної фінансової підтримки кластерних утворень.

Для забезпечення формування сприятливих умов розвитку туристичних кластерів необхідним є здійснення в державі комплексу заходів, а саме:

• розробка і удосконалення законодавчої бази організації туристичних кластерів в Україні;

• проведення інформаційної компанії серед потенційних учасників і зацікавлених осіб по роз’ясненню конкурентних переваг кластерів;

• державна підтримка процесів кооперування, приєднання і інтеграції серед туристичних підприємств;

• підвищення ефективності системи навчання і підготовки спеціалістів по створенню і впровадженню кластерної моделі в сфері туризму;

• створення промислових парків і технопарків як інфраструктури для розвитку кластерів, заохочення використання технологічних інновацій в роботі підприємств туристичного бізнесу;

• реалізація заходів податкового регулювання для учасників кластерів;

• зниження адміністративних бар’єрів.

Що стосується досвіду створення туристичних кластерів в зарубіжних країнах, то дана проблема має досить високий рівень наукового та практичного опрацювання в Італії. Завдяки державній підтримці було створено дієвий кластер в Італії – місцева туристична система «Тразименське озеро» в Умбрії, яка об'єднує поряд із туристичними підприємствами, закладами розміщення та харчування, також торговельні організації, підприємства з виробництва товарів широкого вжитку, товарів, специфічних для даної місцевості (вино, оливкова олія). З інших діючих кластерів слід згадати «Салінунтінські терми» (Сицилія), «Адритатичне море і берег», «Міста мистецтв, культури та бізнесу» (Емілія-Романія) тощо. Запровадження кластерної моделі в туризмі здійснюється і в інших країнах Західної Європи. Функціонують ряд туристичних кластерів у Шотландії, кластер туризму і відпочинку у Північній Ірландії (Велика Британія), численні кластери з організація дозвілля у Франції. В Росії також відбуваються процеси становлення кластерної моделі в туризмі як ефективної моделі організації туристичної діяльності. Зокрема, найбільшим потенціалом, за оцінками експертів, володіє туристичний кластер міст Північно-Західного округу Росії (Великий Новгород, Псков, Вологда, Смоленськ). Іншим перспективним кластером на території Росії є туристсько-рекреаційний кластер Краснодарського краю.

Характеристика туристичних кластерів України

На сьогодні в України уже функціонує значна кількість туристичних кластерів, а саме: “Кам’янець” та “Оберіг” (Хмельницька область), “На Полтавщину до витоків Миколи Васильовича Гоголя” (Полтавська область), “Перлина Донбасу”/“Зелена Кремінна” (Луганська область), “Країна дитячих мрій” (Херсонська область), “Вознесенськ” (Миколаївська область), “Байдари-тур” (м. Севастополь), кластер водного туризму в Чернігівській області та інші.

Агломеруються у кластери і цілі регіони. Наприклад кластер “Південне туристичне кільце” охопив такі міста як Вознесенськ, Первомайськ, Нова Одеса Миколаївської області, Гола Пристань, Цюрупинськ Херсонської області, Южне, Білгород – Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ Одеської області та місто Алупка Автономної республіки Крим.

У 2007 р. головами представництв Держкомпідприємництва України Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей було започатковане створення туристичного кластеру, мета якого полягає в створенні туристичної інфраструктури навіть в найменших селах західної України. Однак це далеко не перші кластерні ініціативи з боку області. До їх числа можна зарахувати реалізацію наступних проектів, а саме: “Майбутнє творимо разом”, “Активна громадськість – ефективне управління”, “Створення життєздатного інституційного середовища та механізмів для сталого розвитку сільських громад Яремче через розвиток туристичної індустрії”, “Розробка Стратегії економічного та соціального розвитку Коломийського району”, “Формування інформаційного простору туристичної індустрії Івано-Франківщини шляхом створення регіонального туристично-інформаційного центру”, “Розвиток сталого сільського туризму. Зміцнення спроможності лідерів сільського розвитку”, “Harmonisation of Economic and infrastructure Development in the Pan European transport Corridor III”.

Як окрему кластерну одиницю можна розглядати і Раду з туризму Карпатського регіону, основна мета діяльності якої – підтримка розвитку та маркетинг туристичної галузі. Прикладом роботи кластерного механізму в туристичній галузі області є туристичний комплекс “Буковель”. У свою орбіту він притягує власників готелів, приватних зелених садиб, турагентів та туроператорів, що підсилює їх конкурентоспроможність. Концептуальні переваги цього кластера полягають у створенні нових можливостей за рахунок нелінійних синергетичних ефектів у процесі об’єднання підприємств, які інтегруючись й акумулюючись в єдине ціле, стають більш стійкішими до жорстких правил гри ринкової економіки.

В 2004 році створено Вознесенську міську громадську організацію туристичний кластер «Вознесенськ», яка згодом разом із 12 містами Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим утворили спільний туристичний кластер «Південне туристичне кільце». До складу кластеру увійшли туристичні підприємства, заклади туристичної інфраструктури, місцеві адміністрації, а також промислові підприємства з виробництва продуктів харчування.

У 2008 році Полтавською обласною радою, відділом з питань туризму та курортів облдержадміністрації, депутатським корпусом та виконавчою владою Миргородської, Диканської, Шишацької райдержадміністрацій, виконавчим комітетом Миргородської міської ради реалізовано проект-переможець конкурсу місцевого самоврядування «Створення туристично-рекреаційного кластеру «Гоголівські місця Полтавщини» на загальну суму 800 тис. грн.