5. За ступенем реалізації:

- нереалізовані– це національні економічні інтереси, що не здійснені у заплановані терміни, проте вони мають перспективи реалізації у майбутніх періодах. Відсутність реалізації економічних інтересів пов’язана з наявністю об’єктивних і суб’єктивних причин і спроможності держави щодо їх реалізації;

- частково реалізовані– це національні економічні інтереси, які реалізовані у якісь певній частині. Більшість національних інтересів реалізуються саме частково, це пов’язано із їх конфронтацією з іншими інтересами країни або інтересами інших країн;

- реалізовані – це повністю досягнуті економічні інтереси, що реалізовані відповідно до потреб суспільства, держави, підприємств або населення країни.

6. За сферами розповсюдження:

- виробничі;

- фінансові;

- експортно-імпортні;

- технологічні;

- інституційні;

- військово-економічні;

- соціально-економічні;

- демографічно-економічні;

- еколого-економічні та ін.

Для створення цілісної системи НЕІ та її ефективного функціонування насамперед необхідно:

1) створити відповідну нормативну базу;

2) моніторинг НЕІ та їхнє моделювання;

3) створити банк даних щодо НЕІ;

4) забезпечити баланс НЕІ та їхнє гармонійне поєднання.

Формування довгострокової стратегії економічної безпеки також передбачає формулювання основних загроз економічної безпеки. При цьому під загрозою економічній безпеці розуміють сформовані в суспільстві економічні й інші умови, здатні прямо або опосередковано впливати на економічну безпеку суб'єкта господарювання (галузі економіки, економічної території, національної економіки загалом) у теперішньому або найближчому майбутньому. Загрозами економічній безпеці України слід вважати явні чи потенційні дії, що ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів і створюють небезпеку для соціально-економічної та політичної систем, національних цінностей, життєзабезпечення нації та окремої особи.

Загрози економічній безпеціможнакласифікуватиза такими параметрами:

1. За можливістю контролювати наслідки заподіяння шкоди:

- контрольовані– за умови виникнення цього виду загрози є змога скеровувати і мінімізувати дію негативних факторів, здійснюючи комплекс поточних, тактичних, стратегічних та оперативних заходів з метою зменшення ступеня впливу дії загрози;

- неконтрольовані– виникають зазвичай різко і досить непередбачувані, мають стихійний, глобальний характер, не підлягають прямому впливу та мінімізації за будь-яких умов.

2. За характером здійснення:

- навмисні– ті, які спричинюються певними особами задля заподіяння шкоди майну, іміджу, стратегії розвитку національної економіки, окремих підприємств та осіб;

- ненавмисні– ті, що заподіяні за необачністю, недбалістю, неефективністю управління, та всі інші дії, що не мали за мету дестабілізуючих наслідків.

3. За наслідками:

- загрози економічній безпеці, що не мають наслідків, тобто ті, що не спричинили значного негативного впливу та після дії яких відновлення стабільного стану відбувається за короткий термін і майже невідчутно;

- допустимі загрози, що за масштабами наслідків дають можливість відновити попередній стан не більш як за півроку;

- критичні загрози, за яких відновлення стабільного передкризового стану функціонування суб’єкта можливе, але потребує додаткових значних капіталовкладень, розробки конкретної стратегії і залучення висококваліфікованих спеціалістів;

- катастрофічні загрози, які мають невиправний вплив на діяльність та за своєю суттю є руйнівними і глобальними; у разі настання такого рівня загрози повернення до докризового стану виявляється важким довготривалим процесом і зазвичай не дає позитивних результатів.