Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
христенко / конспект СЕБ полн.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.7 Mб
Скачать

2. За тривалістю дії:

- довготривалі– вічні інтереси держави, забезпечення незалежності, зростання добробуту в країні;

- середньої тривалості– інтереси які існують протягом тривалого терміну (близько 5 років);

- короткотривалі– інтереси які існують протягом нетривалого терміну (від 1 дня до 1 року).

3. За характером зіткнення:

- паралельні– для даної групи характерна відсутність антагонізмів. Навпаки, сторони переслідують по суті близькі, однорідні інтереси. Проте при цьому кожна сторона намагається реалізувати їх самостійно, без координації своїх дій з іншою стороною. У цій ситуації момент зіткнення повністю відсутній, але кооперації немає. Паралельні інтереси можуть розвиватися як у бік розбіжності, так і співпраці;

- конфронтаційні– до цієї групи належать прямо протилежні, взаємовиключні інтереси, що є джерелами антагонізмів між державами. При цьому цілі однієї сторони, заперечують меті іншій. Якщо досягнення таких цілей кожна сторона вважає життєво важливим, то виникає непримиренна суперечність. За відсутності стримуючих чинників, загострення антагонізмів призводить до військового конфлікту. Причому джерелом конфронтації можуть бути інтереси в самих різних областях, - від боротьби за ринки до релігійного фанатизму. Для конфронтації характерний максимальний ступінь суперництва, коли примирення ненасильницькими засобами неможливе;

- розбіжні- такими можна вважати інтереси держав, коли вони йдуть у розріз один одному, але не є взаємовиключними і не стикаються безпосередньо. Такі інтереси скеровані на досягнення протилежних цілей, але не загрожують виживанню іншої сторони. Інтереси, що розходяться, відрізняються від конфронтаційних не відсутністю суперечностей, а їх меншим ступенем інтенсивності та глибини. При загостренні суперництва інтереси, що розходяться, можуть стати конфронтаційними. Можлива і зворотня еволюція. Типовими прикладами інтересів, що розходяться, є боротьба за сфери політичного й економічного впливу;

- спільні– при цьому маються на увазі спільність підходів обох сторін, високий рівень ідентичності представлень двох держав про цілі та методи досягнення таких інтересів. Самостійно, поодинці їх реалізувати неможливо. Спільні інтереси мають на увазі максимальний ступінь співпраці сторін в досягненні загальних цілей.

4. За місцем дії:

- внутрішні – дана група національних інтересів є домінантною. Передусім, цілісність соціуму, ефективно діюча економічна система держави, сучасна система національної безпеки, дієздатні сили забезпечення національної безпеки надають можливість претендувати країні не лише на висунення і декларацію, а й на реальне забезпечення внутрішніх національних інтересів. Це означає, що лише міцна в економічному й оборонному відношенні країна може стратегічно більш ефективно забезпечувати безпеку держави, суспільства і особи. Порушення цих складових може призвести до втрати суверенітету та незалежності держави;

- зовнішні- базуються на внутрішніх і спрямовані на максимально ефективне забезпечення національних інтересів поза межами країни. Національні інтереси країни не обмежуються її кордонами. Отже наявність зовнішніх національних інтересів має корелювати із можливістю їх забезпечення. А ця можливість, передусім, базується на стані забезпеченості внутрішніх національних інтересів. Саме тому можна казати про дуальність прояву національних інтересів, тобто про діалектичний зв'язок внутрішніх і зовнішніх інтересів, де забезпечення перших є визначальним. Чим надійніше забезпечені внутрішні національні інтереси, тим більше можливостей має держава для забезпечення зовнішніх інтересів.