4.2. Планування аудиту

Для успішного функціонування будь-якого підприємства обов'язковою умовою його діяльності є планування. Це стосується роботи не тільки аудитор­ських фірм, а й окремих аудиторів, котрі зареєстровані у державних органах влади та в податковій службі, як підприємці без статусу юридичної особи.

Планування — це процес здійснення рішень аудиторської стратегії [140, с. 148]. Процес планування аудиту здійснюють на початковій стадії аудиторсь­кої перевірки, і його основною метою є надання аудиторами (аудиторськими

фірмами) підприємствам і організаціям різних форм власності ефективних ау­диторських послуг у встановлений договором термін. Це означає належне ви­конання аудиторами своїх функціональних обов'язків на високому рівні профе­сійних стандартів. Планування забезпечує формування відповідної думки ауди­тора про фінансову звітність суб'єкта перевірки з мінімальними затратами, ви­ділення при цьому найбільш важливих і суттєвих частин і виключенням зайвого часу, який міг би бути витрачений на питання аудиту з низьким рівнем ризику. За допомогою ефективного планування вирішують наступні завдання:

• ознайомлення з бізнесом клієнта і його обліковою системою;

• оцінка ризику, пов'язаного з бізнесом, обліковою системою і внутрішнім ко­нтролем;

• визначення стратегії аудиту в відповідно до оцінки ступеня аудиторського ризику;

• координація роботи аудитора таким чином, щоб вона була виконана на ви­сокому професійному рівні й у визначений термін;

• розподіл бюджету часу, виділеного на аудиторську перевірку;

• визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту тощо.

У МНА 4 "Планування", затвердженому Комітетом міжнародної аудитор­ської практики (КМАП), концептуально розкрито зміст загального планування аудиту. Основними вимогами до процесу планування є:

• набуття знань про облікову систему клієнта, політику і процедури внутріш­нього контролю;

• визначення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контролю суб'єкта пе­ревірки;

• визначення і прогнозування змісту, часу проведення й обсягу аудиторських

процедур;

• координація роботи молодших аудиторів, експертів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки.

Обсяг робіт з планування аудиту залежить від таких факторів: масштаб і складність аудиту, кваліфікація аудитора та його практичний досвід, бізнес клі­єнта, наявність постійних замовників, чинне законодавство та ін.

На процес планування аудиту великий вплив мають масштаб і складність аудиту, що залежить від бізнесу клієнта, його величини та діяльності. Правиль­ним є твердження тих економістів, які вважають, що на зміст плану і програми значно впливає розмір підприємства. Для підприємств малого бізнесу вони більш спрощені [79, с. 76].

Неабияке значення для якості і обсягу робіт з планування має кваліфіка­ція аудиторів. Як свідчить практика, кваліфікованіші аудитори серйозно і з умінням до складають плани і програми, а менш кваліфіковані аудитори став­лять до процесу планування формально.

Наявність постійних клієнтів на проведення аудиту у певній мірі згладжує часті зміни у Законі про аудиторську діяльність і тим самим зменшуються амп­літуда коливань у змінах обсягу робіт аудиторських фірм.

Основними показниками планування аудиторської перевірки є: обсяг ро­біт (послуг), чисельність аудиторського персоналу, залучено до перевірки; по­треба в кількості запрощених спеціалістів і експертів зі сторони; кількість днів, відведених на перевірку; витрати на аудит; очікуваний дохід тощо.

Залежно від очікуваного обсягу робіт розраховують бюджет часу на ауди­торську перевірку і вартість послуг. Ці показники, як правило, визначають на етапі попереднього планування шляхом вивчення бізнесу клієнта, системи об­ліку і внутрішнього контролю, огляду первинних документів та бухгалтерських реєстрів, здійснення аналітичних процедур. Правильне визначення обсягу робіт значною мірою залежить від кваліфікації аудитора і його практичного стажу. Переважно цей показник оцінює керівник групи аудиторів, тобто менеджер.

Від запланованого обсягу аудиторських послуг, із врахуванням кваліфі­кації аудиторів та їх практичного досвіду, залежатиме потреба в чисельності аудиторів. Крім цього, на основі визначеного обсягу робіт можна розрахувати кількість людино-днів або людино-годин для аудиторської перевірки.

Виходячи зі складності аудиту й кваліфікації аудиторів, керівнику брига­ди потрібно визначитися з потребою у додатковому залученні зі сторони спеці­алістів і експертів для виконання певних контрольних операцій.

У процесі планування необхідно визначити очікувані витрати, пов'язані з перевіркою. Це насамперед матеріальні витрати, зарплата, відрядження та ін. Згаданий показник у значній мірі залежить від місця розташування суб'єкта пе­ревірки. Якщо аудиторська перевірка не пов'язана з відрядженням працівників аудиторської фірми, то витрати будуть значно меншими і відповідно зменшить­ся вартість аудиторських послуг.

Вартість аудиту по-різному визначається у практиці роботи вітчизняних аудиторських фірм. Одні фірми розраховують свій гонорар, виходячи з кількос­ті днів або годин, затрачених на перевірку, із врахуванням діючих ставок у тому чи іншому регіоні України. За останні роки у західному регіоні України ауди­торські послуги за день роботи аудитора становили в середньому від 80 до 120 гривень. У східних регіонах України з розвинутою інфраструктурою базових галузей народного господарства аналогічні послуги були в два і більше разів дорожчі.

Ряд економістів і практиків пропонують інші підходи до визначення вар­тості аудиту. Наприклад, встановлювати певний відсоток від валюти балансу.

На наш погляд, правильнішим підходом до визначення вартості аудиту є враховування комплекту показників: обсяг робіт, кількість затраченого часу, витрати на перевірку, попит і пропозиція на аудиторські послуги тощо.

Правильне планування вищеперелічених показників має важливе значен­ня не тільки для визначення вартості аудиторської перевірки, а й для попере­

днього планування очікуваного доходу. Всі ці показники треба враховувати не тільки при складанні загального плану і програми конкретної аудиторської пе­ревірки, а й при плануванні роботи аудиторських фірм.

Вивчення української і зарубіжної літератури з аудиту показує, що біль­шість економістів розглядає процес планування тільки з погляду аудиторської перевірки і не звертає належної уваги на питання стратегічного і поточного планування бізнесу аудиторської діяльності [26; 27; 29; 30; 32; 43; 48; 79; 67; 73 та ін.], зокрема на розробку бізнес-планів на перспективу.

На наш погляд, процес планування аудиторської діяльності доцільно роз­межувати на два види:

• планування аудиторської діяльності як одного із видів бізнесу;

• планування аудиту та інших видів послуг як конкретне виконання робіт для того чи іншого суб'єкта господарської діяльності.

Залежно від часу і періоду складання плану аудиторської діяльності пла­нування можна класифікувати на стратегічне, поточне й оперативне (рис. 4.2.). Стратегічне планування передбачає розробку аудиторською фірмою перспективного бізнес-плану не менш як на 2-3 роки. Від статегічного плану аудиторської фірми залежать специфіка її даль­шої діяльності, організаційна структура, підбір її персоналу та ін. Як правино зауважує проф. М.С. Пушкар, «стратегія розвитку повинна підкріплюватись масштабними дослідженнями та фактич­ними даними. Для ефективної конкуренції в сучасному світі бізнесу організація повинна постійно зважати на розвиток галузі, ринок