3.2. Використання економіко-математичних методів для визначення аудиторського ризику

У процесі розвитку аудиту в Україні дедалі більше спеціалістів-аудиторів звертають увагу на економіко-математичні методи як на засіб формалізації і кі­лькісної оцінки багатьох аспектів своєї професійної діяльності. Способи і при­йоми, які застосовують під час використання математичного підходу до бага­

тьох економічних проблем, дозволяють отримати якісно нову інформацію про об'єкти дослідження. Ця інформація допомагає обгрунтованіше приймати рі­шення і глибше розуміти суть предмета аудиторського дослідження.

Відомий британський економіст Р. Додж зазначає, що «метод оцінки ризи­ку в плануванні аудиту перебуває на ранніх стадіях розробки. Деякі фірми при­йняли структуровані моделі, що включають використання статистичної вибірки для деталізованих тестів; інші використовують підхід формальним, але менш структурованим чином для виявлення областей високого і низького ризику з тим, щоб розроблені процедури аудиту можна було використати ефективніше» [72, с. 24].

Таким чином, у зарубіжних країнах і в Україні одним із найважливіших за­вдань розвитку методології аудиту є розробка ефективних засобів оцінки ауди­торського ризику як на стадії планування, так і на пізніших етапах роботи.

Для вирішення цього завдання недостатньо, на нашу думку, обмежуватися найпростшими і найменш надійними способами та прийомами. Важко назвати ефективною модель аудиторського ризику, в якій його рівні визначають як «ви­сокий», «середній» і «низький». Такі критерії оцінки можуть неадекватно ви­тлумачити різні аудитори, що часто призводить до помилок у процесі аудиту.

Точнішими і надійними можна вважати результати оцінки аудиторського ризику та його елементів, визначені з допомогою статистико-математичних ме­тодів і моделей. Одним із напрямів їх застосування є оцінка і прогнозування рівня аудиторського ризику, дослідження взаємозв' язку між його елементами, визначення вагомості факторів, що впливають на ризик тощо.

Методику експертно-аналітичної оцінки аудиторського ризику, його еле­ментів та факторів впливу на них, розглянуту в питанні 3.1., можна суттєво до­повнити і вдосконалити завдяки використанню аудиторськими фірмами статис­тичного матеріалу, зібраного під час перевірок, і відповідних математичних мо­делей, які дозволяють проаналізувати об' єктивність і точність експертних оці­нок, дати додаткову інформацію про чинники, що впливають на визначення рі­вня аудиторського ризику.

Найдоцільніше впроваджувати і розвивати економіко-математичні моделі дослідження аудиторського ризику з використанням комп'ютерної техніки та прийомів математичної статистики. По-перше, розрахункові таблиці можна створити з допомогою електронних табличних процесорів або баз даних. Такий підхід значно спрощує систематизацію та обробку інформації, розрахунок фор­мул і отримання результатів. Крім того, ведення бази даних, що містить статис­тичну інформацію результатів аудиторських перевірок, дозволяє уточнювати і коригувати модель оцінки аудиторського ризику та його елементів.

Експертне дослідження, яке використовують на початковому етапі оціню­вання найсуттєвіших факторів впливу на елементи аудиторського ризику, в під­

сумку може виявитися недостатньо точним. Оскільки найдосконалішим крите­рієм перевірки істинності експертних оцінок є практика, саме зібрані під час перевірок статистичні дані можуть стати основою для уточнення переліку фак­торів впливу на кожен елемент аудиторського ризику та їх вагомості.

Процес факторної оцінки аудиторського ризику схематично зображено на рис. 3.1.

Досвід і знання експер-

тів

Результати перевірок

Експертні оцінки основних факторів, що вплива­ють на величину елементів аудиторського ризику

_п

Коригування експертних оцінок

_І

Аудиторський ризик (АР)

Рис. 3.1. Процес факторної оцінки аудиторського ризику

При цьому важливу роль відводимо експертним дослідженням, які кори­гують і уточнюють на основі статистичних даних реальних аудиторських перевірок, проведених протягом певного періоду.

Методику перевірки правильності експертних оцінок вагомості факторів, що впливають на елементи аудиторського ризику, можна застосувати у такій послідовності:

13. Збирання і систематизація статистичних даних про результати оцінки аудиторського ризику та його елементів під час проведення аудиторських пере­вірок протягом певного періоду (року, півріччя тощо).

14. Розрахунок коефіцієнтів взаємного сполучення Чупрова (К_ч) для кожно­го фактора впливу за окремими елементами аудиторського ризику.

15. Ранжування факторів впливу за елементами аудиторського ризику від­повідно до величин коефіцієнтів взаємного сполучення.

16. Порівняння відомостей про вагомість факторів впливу, отриманих за­вдяки початковим оцінкам експертів і визначених через коефіцієнти взаємного сполучення (з допомогою розрахунку коефіцієнта рангової кореляції Спірмена).

17. Проведення повторного експертно-аналітичного оцінювання переліку факторів впливу та їх вагомості з урахуванням значення відповідних коефіцієн­тів взаємного сполучення.

18. Підготовка уточнених робочих таблиць оцінки величини аудиторського ризику та його елементів для використання у дальшій практичній діяльності.

Аудиторська фірма, яка має достатній практичний матеріал, зібраний згід­но із запропонованою у питанні 3.1. методикою, може оцінити правильність експертних оцінок з допомогою коефіцієнтів взаємного сполучення Чупрова (або коефіцієнтів контингенції). Ці коефіцієнти дозволяють оцінити тісноту зв'язку між атрибутивними (якісними) ознаками.

Якщо оцінку факторів здійснюють на основі поділу їх на три категорії — високий, середній і низький ризик, то застосовують коефіцієнт взаємного спо­лучення Чупрова. Для розрахунку необхідно спочатку розподілити статистичні дані аудиторських перевірок (наприклад за рік) за альтернативними ознаками таким чином, як це показано у табл. 3.5.

У цій таблиці наведено відомості, що характеризують оцінки окремих фак­торів впливу на один із елементів аудиторського ризику (внутрішньогосподар­ський ризик), отримані в результаті узагальнення результатів аудиторських пе­ревірок, що їх провела фірма «Львівакадемаудит».

Пропоноване дослідження дозволяє визначити, чи існує істотний зв'язок між оцінками кожного окремого фактора впливу і результатом загальної оцінки відповідного елемента ризику за сукупністю всіх факторів. Такий підхід дозво­ляє за умови наявності достатніх статистичних даних уточнити експертну оцін­ку вагомості чинників, що впливають на рівень елементів аудиторського ризи­ку.

Усі розрахункові процедури доцільно проводити з допомогою комп' ютерної техніки. Розробка спеціальних програм дозволяє автоматично виконувати операції обробки даних (наприклад, визначати коефіцієнти, підби­вати підсумки анкетування оцінки аудиторського ризику тощо), швидко вноси­ти зміни в структуру робочих анкет і роздруковувати їх, контролювати послідо­вність і правильність заповнення реквізитів та ін.

Розглянемо практичне застосування цієї методики для визначення взаємо-зв' язку між оцінками найвагомішого (на думку експертів) фактора впливу на внутрішньогосподарський ризик, такого як «Система оподаткування і можли­вість проникнення нелегального бізнесу».

Таблиця 3.5.