- •Аудиту Тернопіль. "Економічна думка" 1998
- •1.2. Види аудиту та його класифікація
- •1995 Рік
- •1996 Рік
- •1.3. Предмет і об'єкти аудиту
- •Розділ 2 методологія аудиту
- •Класифікація методичних прийомів аудиторського контролю в українських і закордонних джерелах
- •2.2. Аудиторські процедури і їх класифікація
- •Цикли господарських операцій в наукових працях зарубіжних авторів
- •2.3. Вибіркові прийоми аудиту
- •Розділ 3
- •3.1. Аудиторський ризик та його експертно-аналітична оцінка
- •Вр, рвк та рзк
- •3.2. Використання економіко-математичних методів для визначення аудиторського ризику
- •Статистичні дані про фактичні результати оцінки окремих факторів, що впливають на внутрішньогосподарський ризик (вр) *
- •Допоміжна таблиця розрахунку коефіцієнта взаємного сполучення Чупро-ва для визначення впливу окремого фактора на рівень внутрішньогосподарського ризику (вр)
- •Ранжування факторів впливу на внутрішньогосподарський ризик за оцінками експертів і коефіцієнтами взаємного сполучення
- •Хі та Уі
- •6 І бі2
- •Результати оцінки величини елементів аудиторського ризику за результатами аудиторських перевірок *
- •4.1. Зміст аудиторського процесу, його стадії та етапи
- •4.2. Планування аудиту
- •(Власний ринковий
- •Супутніх видів робіт.
- •Таблиця 4.3. Характеристика етапів процесу планування в українських і закордонних джерелах
- •Контролю, виробничо-господарський процес, фінансово-кредитна політика тощо.
- •4.3. Інформаційне забезпечення процесу аудиту
- •4.4. Організація аудиту в середовищі електронної обробки даних
Класифікація методичних прийомів аудиторського контролю в українських і закордонних джерелах
Автори Прийоми аудиту |
Білуха М.Т. [43, с. 31] |
Зубілевич С.Я. Голов С.Ф. [79, с. 80-83] |
Валуєв Б.І. [32, с. 27-30] |
Суйц В.П. [135, с. 71] |
Шеремет А.Д. Суйц В.П. [196, с.95; 146] |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Органолептичні |
+ |
|
|
|
|
Розрахунково-аналітичні |
+ |
|
|
|
|
Документальні |
+ |
+ |
|
+ |
|
Узагальнення, реалізація результатів аудиту |
+ |
|
|
|
|
Фактичні |
|
+ |
|
|
|
Процедури узгодженості (відповідності) |
|
+ |
|
|
|
Процедури підтвердження (незалежні) |
|
+ |
|
|
|
Визначення стану об'єктів в натуральному вигляді |
|
|
+ |
|
|
Співставлення |
|
|
+ |
|
|
Оцінка |
|
|
+ |
|
|
Фактично автоматизовані |
|
|
|
+ |
|
Змішані |
|
|
|
+ |
|
Проведення перевірки |
|
|
|
|
+ |
Організація перевірки |
|
|
|
|
+ |
Економісти Зубілевич С.Я. і Голов С.Ф. у запропонованій ними класифікації прийоми аудиту поділяють за двома ознаками в залежності від: виду свідчень, які отримує перевіряючий; об'єктів їх застосування [79, с. 80-83].
У залежності від виду свідчень прийоми аудиту поділяються на фактичні і документальні, а за ознакою об'єктів застосування прийоми поділяються на тести узгодженості і тести підтвердження [79, с. 80].
Дещо інший підхід щодо класифікації прийомів аудиту здійснює проф. Валуєв Б. І. Як видно з табл. 2.1., цей вчений групує прийоми аудиторського контролю на три групи: визначення стану об'єктів в натуральному вигляді, порівняння, оцінок До першої групи він відносить такі прийоми: огляд, перерахунок, зважування, вимірювання, лабораторний аналіз. У другій групі своєї класифікації проф. Б. І. Валуєв наводить лише приклади застосування прийому порівняння певних економічних показників [32, с. 28]
Аналогічний підхід спостерігається щодо третьої групи методів оцінки. На наш погляд, запропонована класифікація прийомів аудиту проф. Б.І. Валуєвим у другій і третій групі за ознаками порівняння і оцінки не має під собою науково-практичного грунту, оскільки за цією класифікацією неможливо виділити власні прийоми аудиту, які б входили у ці групи (порівняння і оцінка).
По суті має місце виділення зі всієї сукупності лише двох власних прийомів аудиту — порівняння і оцінки та вказання їх практичного значення.
Економіст Суйц В. П. у запропонованій ним класифікації об'єднує методичні прийоми у три групи: документальні, фактично-автоматизовані і змішані (табл. 2.1.). У той же час методи практичного контролю він поділяє на підгрупи: контрольні дії, форми організації контролю, технічне забезпечення контролю і нормативна база. Методи автоматизованого контролю цей економіст поділяє на такі підгрупи: нормативно-технологічний контроль, логічний контроль, організаційний контроль, методичний контроль.
На думку В.П. Суйца, змішані методи контролю, передбачають поєднання фактичних і документальних методів, фактичних і автоматизованих, автоматизованих і документальних [135, с. 71].
З нашої точки зору запропонована В. П. Суйцом класифікація меншою мірою стосується прийомів аудиту, а більше нагадує класифікацію видів і форм контролю.
Продовжуючи аналіз даних табл. 2.1., ми бачимо, що Шеремет А.Д. і Суйц В. П. класифікують прийоми аудиту (які вони називають методами), на дві групи: методи проведення перевірки і методи організації перевірки. Очевидно, що за основу такої класифікації взято процес аудиту.
Виходячи з їхньої пропозиції, у групу, що характеризує безпосередньо процес проведення перевірки, включається такі прийоми: фактична перевірка, підтвердження, документальна перевірка, спостереження, опитування, перевірка механічної точності, аналітичні тести, сканування, дослідження, спеціальна перевірка. В групу прийомів (методів) організації перевірки відносяться: суцільна перевірка, вибіркова, аналітична, комбінована [146, с. 95]. Наведена класифікація, на нашу думку, не є обгрунтованою, оскільки відсутня чітка ознака поділу спеціальних прийомів аудиту. Методи проведення і організації перевірки не можуть бути критерієм класифікації самих методів, точніше прийомів аудиту.
Підсумовуючи сказане вище, ми схильні до думки, що найбільш вдалою класифікацією спеціальних прийомів аудиту є пропозиція економістів Зубіле-вич С. Я. і Голова С. Ф. Основними ознаками поділу методичних прийомів ними визначені об'єкти їх застосування і види свідчень. Разом з тим, на наш погляд, у поділі методичних прийомів на фактичні і документальні лежить не стільки ознака видів свідчень, як методи контролю.
Вивчення (інспекція) |
|
Спостереження (суцільні, вибіркові) |
|
Опитування |
|
Підтвердження |
|
Підрахунок |
|
Аналітичний огляд (аналіз) |
|
| |
Сканування |
|
Інвентаризація |
|
Контрольні обміри |
|
Технологічний контроль |
|
Експертиза |
|
Експеримент |
|
Анкетування |
|
Тестування |
|
Оцінка |
і- |
Групування |
і- |
Узагальнення тощо |
|
Початкова стадія
і
Стадія дослідження
Завершальна стадія аудиту
Рис. 2.1. Використання спеціальних прийомів аудиторського контролю по стадиях процесу аудиту
Групування методичних прийомів відносно процесу аудиту (початкова стадія, стадія дослідження і завершальна) має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Як видно із рис. 2.1., на початковій стадії аудиторського процесу використовуються в основному такі методичні прийоми: опитування (бесіда), попередній аналітичний огляд, оцінка. Прийом оцінки необхідний для визначення рівня внутрішнього контролю, матеріальності, аудиторського ризику.
На стадії безпосередньої аудиторської перевірки (дослідження) застосовуються прийоми інспекції (вивчення), спостереження, підтвердження, підрахунок, сканування, інвентаризація, контрольні обміри, технологічний контроль, експертиза, експеримент, анкетування, тестування тощо.
На завершальній стадії перевірки, аудитор в основному аналізує і оцінює зібрані свідчення, здійснює групування виявлених недоліків, узагальнює результати перевірки і складає аудиторський висновок. Проте слід зауважити, що на практиці прийоми аудиту можуть одночасно поєднуватися в окремі аудиторські процедури. В залежності від їх поєднання буде залежати зміст тої чи іншої аудиторської процедури, що в свою чергу впливає на методику аудиторської перевірки.
На основі вищесказаного можна зробити наступні висновки:
Метод аудиту — це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають вивченню.
Метод аудиту доцільно розглядати в цілісності, як економічної прикладної науки.
В аудиті використовуються загальнонаукові і спеціальні прийоми, що формують його метод.