Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мельянцова / аудит / 372-a / 372-a / metodologiya_i_organizaciya_auditu_rudnickiy.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
3.52 Mб
Скачать

Класифікація методичних прийомів аудиторського контролю в українських і закордонних джерелах

Автори

Прийоми аудиту

Білуха М.Т. [43, с. 31]

Зубілевич С.Я. Голов С.Ф. [79, с. 80-83]

Валуєв Б.І. [32, с. 27-30]

Суйц В.П. [135, с. 71]

Шеремет А.Д. Суйц В.П. [196, с.95; 146]

1

2

3

4

5

6

Органолептичні

+

Розрахунково-аналітичні

+

Документальні

+

+

+

Узагальнення, реалізація результатів аудиту

+

Фактичні

+

Процедури узгодженості (відповідності)

+

Процедури підтвердження (незалежні)

+

Визначення стану об'єктів в натуральному вигляді

+

Співставлення

+

Оцінка

+

Фактично автоматизовані

+

Змішані

+

Проведення перевірки

+

Організація перевірки

+

Економісти Зубілевич С.Я. і Голов С.Ф. у запропонованій ними класи­фікації прийоми аудиту поділяють за двома ознаками в залежності від: виду свідчень, які отримує перевіряючий; об'єктів їх застосування [79, с. 80-83].

У залежності від виду свідчень прийоми аудиту поділяються на фактичні і документальні, а за ознакою об'єктів застосування прийоми поділяються на те­сти узгодженості і тести підтвердження [79, с. 80].

Дещо інший підхід щодо класифікації прийомів аудиту здійснює проф. Валуєв Б. І. Як видно з табл. 2.1., цей вчений групує прийоми аудиторського ко­нтролю на три групи: визначення стану об'єктів в натуральному вигляді, порів­няння, оцінок До першої групи він відносить такі прийоми: огляд, перерахунок, зважування, вимірювання, лабораторний аналіз. У другій групі своєї класифіка­ції проф. Б. І. Валуєв наводить лише приклади застосування прийому порівнян­ня певних економічних показників [32, с. 28]

Аналогічний підхід спостерігається щодо третьої групи методів оцінки. На наш погляд, запропонована класифікація прийомів аудиту проф. Б.І. Валуєвим у другій і третій групі за ознаками порівняння і оцінки не має під со­бою науково-практичного грунту, оскільки за цією класифікацією неможливо виділити власні прийоми аудиту, які б входили у ці групи (порівняння і оцінка).

По суті має місце виділення зі всієї сукупності лише двох власних прийомів ау­диту — порівняння і оцінки та вказання їх практичного значення.

Економіст Суйц В. П. у запропонованій ним класифікації об'єднує мето­дичні прийоми у три групи: документальні, фактично-автоматизовані і змішані (табл. 2.1.). У той же час методи практичного контролю він поділяє на підгру­пи: контрольні дії, форми організації контролю, технічне забезпечення контро­лю і нормативна база. Методи автоматизованого контролю цей економіст поді­ляє на такі підгрупи: нормативно-технологічний контроль, логічний контроль, організаційний контроль, методичний контроль.

На думку В.П. Суйца, змішані методи контролю, передбачають поєднання фактичних і документальних методів, фактичних і автоматизованих, автомати­зованих і документальних [135, с. 71].

З нашої точки зору запропонована В. П. Суйцом класифікація меншою мі­рою стосується прийомів аудиту, а більше нагадує класифікацію видів і форм контролю.

Продовжуючи аналіз даних табл. 2.1., ми бачимо, що Шеремет А.Д. і Суйц В. П. класифікують прийоми аудиту (які вони називають методами), на дві групи: методи проведення перевірки і методи організації перевірки. Очеви­дно, що за основу такої класифікації взято процес аудиту.

Виходячи з їхньої пропозиції, у групу, що характеризує безпосередньо процес проведення перевірки, включається такі прийоми: фактична перевірка, підтвердження, документальна перевірка, спостереження, опитування, пере­вірка механічної точності, аналітичні тести, сканування, дослідження, спеціаль­на перевірка. В групу прийомів (методів) організації перевірки відносяться: су­цільна перевірка, вибіркова, аналітична, комбінована [146, с. 95]. Наведена кла­сифікація, на нашу думку, не є обгрунтованою, оскільки відсутня чітка ознака поділу спеціальних прийомів аудиту. Методи проведення і організації перевір­ки не можуть бути критерієм класифікації самих методів, точніше прийомів ау­диту.

Підсумовуючи сказане вище, ми схильні до думки, що найбільш вдалою класифікацією спеціальних прийомів аудиту є пропозиція економістів Зубіле-вич С. Я. і Голова С. Ф. Основними ознаками поділу методичних прийомів ними визначені об'єкти їх застосування і види свідчень. Разом з тим, на наш погляд, у поділі методичних прийомів на фактичні і документальні лежить не стільки ознака видів свідчень, як методи контролю.

Вивчення (інспекція)

Спостереження (суцільні, вибіркові)

Опитування

Підтвердження

Підрахунок

Аналітичний огляд (аналіз)

Сканування

Інвентаризація

Контрольні обміри

Технологічний контроль

Експертиза

Експеримент

Анкетування

Тестування

Оцінка

і-

Групування

і-

Узагальнення тощо

Початкова стадія

і

Стадія дослідження

Завершальна стадія аудиту

Рис. 2.1. Використання спеціальних прийомів аудиторського контролю по стадиях процесу аудиту

Групування методичних прийомів відносно процесу аудиту (початкова стадія, стадія дослідження і завершальна) має не тільки теоретичне, але й прак­тичне значення. Як видно із рис. 2.1., на початковій стадії аудиторського проце­су використовуються в основному такі методичні прийоми: опитування (бесі­да), попередній аналітичний огляд, оцінка. Прийом оцінки необхідний для ви­значення рівня внутрішнього контролю, матеріальності, аудиторського ризику.

На стадії безпосередньої аудиторської перевірки (дослідження) застосо­вуються прийоми інспекції (вивчення), спостереження, підтвердження, підраху­нок, сканування, інвентаризація, контрольні обміри, технологічний контроль, експертиза, експеримент, анкетування, тестування тощо.

На завершальній стадії перевірки, аудитор в основному аналізує і оцінює зібрані свідчення, здійснює групування виявлених недоліків, узагальнює ре­зультати перевірки і складає аудиторський висновок. Проте слід зауважити, що на практиці прийоми аудиту можуть одночасно поєднуватися в окремі аудитор­ські процедури. В залежності від їх поєднання буде залежати зміст тої чи іншої аудиторської процедури, що в свою чергу впливає на методику аудиторської перевірки.

На основі вищесказаного можна зробити наступні висновки:

  1. Метод аудиту — це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають вивченню.

  2. Метод аудиту доцільно розглядати в цілісності, як економічної при­кладної науки.

  3. В аудиті використовуються загальнонаукові і спеціальні прийоми, що формують його метод.

Соседние файлы в папке 372-a