12. О. Довженко – класик світового кіно

Український кінорежисер, письменник, художник, фундатор кіномистецтва Укр.. Перший період – це етап учнівства в творчості О. Довженка. Другий період – розквіт таланту митця – зумовив створення «слов'янської трилогії» О. Довженка: «Звенигора», «Арсенал». «Земля». Фільм «Іван» виконав функцію «пластичного мосту» до третього періоду у творчості О. П. Довженка – періоду «двох сталінських декад.

У 30-х роках Олександр Довженко постав як самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. У творчості режисера органічно поєдналися давньослов'янські міфологічні уявлення, специфіка укр. національної самосвідомості та філософське осмислення загальнолюдських життєвих проблем.

Важливою подією у розвитку мистецтва кіно 30-х років був винахід звуку. Це нове відкриття активно впливало на розвиток системи кіновиразності, стало важливим компонентом кінообразу і привело до виникнення музичних кіножанрів: мюзиклу, кіноопери тощо. У 1932р. Довженко зняв перший звуковий фільм «Іван» і був запрошений до кіностудії «Мосфільм». Конфлікти Довженка на Київській студії, особливо після постановки фільму «Іван», загострювалися. Тому митець прийняв рішення виїхати до Москви і з 1933р. працював на «Мосфільмі».

Досить плідним періодом у творчості письменника була Велика Вітчизняна війна. Тільки протягом 1942—1943 років ним було створено 18 статей, 10 оповідань, п'єса і кіноповість. Під безпосереднім враженням баченого й пережитого на фронті О. Довженко приступає до роботи над кіноповістю «Україна в огні». Почав писати з кінця, потім повернувся до мирних днів.

14. Протиріччя культурного життя 1960-80-х рр. «Шістдесятники»

Для культ. період “відлиги” мав велике значення і наслідки. В політиці стали приділяти увагу розвитку науки, у великих економічних відкрилися відділення Академії наук УРСР. У 1959 обов'язковою стала 8-річна освіта, в 1977 - середня. Відомим став Інститут електрозварювання ім. Є.Б.Патона. Величезний внесок у розвиток фундаментальних і прикладних наук внесли математик М.Боголюбов, конструктори космічних апаратів С.Корольов. Тому дуже часто виходило, що винаходи, зроблені в нашій країні, за кордоном знаходили більш широке застосування. Один з характерних прикладів - технологія безперервної розливки сталі в металургії. Перша така установка була запущена на Донецькому металургійному заводі.

Скорочувалася сфера застосування укр. мови. Обмеженим був доступ до зарубіжної інформації. Науково-технічне відставання Укр., як і в цілому СРСР, з середини 70-х років перетворилося на стадіальне.

Особливе місце серед письменників-емігрантів займає І.Багряний. Романи І.Багряного "Тигролови", "Сад Гетсиманський", були оцінені критиками як серйозний внесок в українську культуру.

Протягом останніх 50 років швидко зростали міста, вони набували нового вигляду, йшло масове будівництво, але були і типової забудови. Таким чином, при значних досягненнях Укр. до середини 80-х років в культ., як і в інших сферах життя, стала очевидною глибока системна криза.

Епоха шестидесятників,головним своїм завданням вважали відстоювання прав людини: свободу слова, свободу совісті. Це були: вчені, письменники,художники (Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Микола Вінграновський) вони були зразком системи освіти. По-різному складалися їх стосунки з владою, але загалом творчість цього покоління визначила шляхи всього подальшого розвитку укр. культ. вони походили з різних частин Укр. На Україні налічувалося не більше тисячі активних дисидентів. Проте їх підтримувало й співчувало їм, напевне, багато тисяч.