Самостійна робота № 24

Тема : Варіанти маневрових маршрутів дільничних станцій

1. Маршрутизація дільничних станцій

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних понять про варіанти маневрових маршрутів дільничних станцій. Особливу увагу треба звернути на складання таблиць маршрутів роблять спочатку розміщення світлофорів на схематичному плані станції, розробку маршрутизації станції.

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов « Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с. 131 - 134

Маршрутизація дільничних станцій. Дільничні станції відрізняються від проміжних станцій більше складним колійним розвитком і великою поїзною й маневровою роботою. З метою підвищення безпеки руху всі пересування на таких станціях маршрутизовані. Через велику кількість маршрутів ускладнюються пристрої релейної централізації в порівнянні із пристроями проміжних станцій. Для великих станцій не треба становити таблицю залежностей з позначенням ворожих маршрутів, тому що в пристроях релейної централізації великих станцій завдання ворожих по стрілках і зустрічних маршрутах на одна колія виключається автоматично. Тому складається простіша таблиця залежностей, що складається з таблиць маршрутів.

Для складання таблиць маршрутів роблять спочатку розміщення світлофорів на схематичному плані станції (мал. 9.5, а), а потім розробку маршрутизації станції.

На схематичному плані станції показують спеціалізацію й нумерацію колій; ізолюючі стики для утворення стрілочних і безстрілочних секцій; централізовані стрілки і їхню нумерацію: вхідні, вихідні й маневрові світлофори і їхнє позначення; маневрові стовпчики для організації маневрової роботи з передачею стрілок на місцеве керування.

Вхідні й вихідні світлофори розставляють із урахуванням спеціалізації колій. Маневрові світлофори розставляють на підставі технологічного процесу роботи станції з урахуванням виключення зайвих перепробігів локомотивів при перестановці составів з парку в парк, з однієї колії на інший і т.п., створюючи при цьому можливість одночасних маневрових пересувань.

Для маршрутизації великої станції становлять три таблиці маршрутів: основних поїзних, варіантних поїзних і маневрових. Якщо колійний розвиток станції допускає кілька поїзних маршрутів, які мають однакові початок і кінець, то розрізняють основний і варіантний маршрути. У першу таблицю записують основні поїзні маршрути (мал. 9.5, б). Основним поїзним маршрутом називається найкоротша колія прямування поїзда по станції, що має найменше число перетинань із іншими маршрутами й забезпечує найбільшу припустиму швидкість руху по маршруті. Всі основні маршрути приймання й відправлення для даної горловини станції записують у відповідності зі спеціалізацією колій у графи: «Напрямок» й «Найменування маршрутів». У графу «Літера світлофора» заносять буквену літеру світлофора, по якому дозволяється рух по даному маршруту. В графу «Положення стрілок» записують в умовному позначенні положення всіх стрілок, що входять у маршрут (ходових й охоронних). Положення охоронних стрілок на відмінність від ходових позначається знаками « + » й « - ». Якщо основний маршрут приймання або відправлення з бокових колій складається по мінусовому положенню стрлочного з'їзду, то для цього використовується найближчий стрілочний з'їзд, розташований від осі станції.

У другу таблицю записують варіантні поїзні маршрути прийому й відправлення в даній горловині станціі (мал. 9.5, в). Варіантним маршрутом є колія прямування поїзда, що має однакові з основним маршрутом початок і кінець, але відрізняється положенням стрілок від основного маршруту. Всі варіантні маршрути приймання й відправлення заносяться в графи «Напрямок» і «Найменування маршруту». У графі «Стрілки, що визначають напрямок маршруту» записують положення й номери тих стрілок, які визначають напрямок маршруту даного варіанта й розрізняють його від основного маршруту.

У третю таблицю записують маневрові маршрути (мал.9.5, г). Кожен записаний маневровий маршрут є простим і складається від даного світлофора до першого попутного, або за останній зустрічний світлофор, або на прийомовідправні колії. Всі маневрові світлофори для даної горловини станції заносять таблицю в зростаючому порядку: M1, МЗ, М5 і т.д. У графі «Найменування маршруту» для кожного маневрового світлофора записують, до якого попутного, за який зустрічний світлофор або на яку прийомовідправну колію встановлюється маневровий маршрут. Коли є варіанти установки маневрових маршрутів, тоді вказують стрілки, що визначають напрямок маршруту.

Із простих маршрутів можна утворити складні маршрути з перетинанням прийомовідправочних колій на витяжки, у тупики, також складні варіантні маршрути. Складний маневровий маршрут з колії 4П за світлофор МЗ може бути складений зі слідуючих простих маршрутів: від світлофора Ч4 до світлофора М13 – маршрут 58; від світлофора М13 до світлофора М7— маршрут 42; від світлофора М7 за світлофор МЗ- маршрут 35. Аналогічно встановлюються й інші складні основні й варіантні маневрові маршрути.

Невелика маневрова робота на дільничних станціях може здійнюватися по не маршрутизованним маршрутам з передачею стрілок на місцеве керування. Немаршрутизованні переміщення здійснюються при постійно відкритих маневрових светлофорах по замкнутим в одному положенні стрілкам, що примикають до витяжки, і при незамкнутих стрілках до паркової вулиці.

На станції місцеве керування виробляється за допомогою маневрового стовпчика МК-1 (див. мал. 9.5, а). Зі стовпчика MK-I здійснюють місцеве керування при маневровій роботі на коліях 4П, 6П и витяжці 1Т. У цьому випадку на місцеве керування передається стрілка 31, стрілки 13/15 й 27/29 замикають як охоронні в плюсовому положенні. Переведення стрілки 31 зі стовпчика здійснюється без контролю стану стрілочної дільниць.

Запитання для самоконтролю :

1. Куди заносяться поїзні маршрути?

2. Що називається основним поїзним маршрутом ?

3. Що заносять у графи: «Напрямок» й «Найменування маршрутів»?

4. Що заносять у другу таблицю?

5. Що заносять у третю таблицю?