7. Особливості формування умов праці в сільськогосподар­ському виробництві.

Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров я і працездатність людини в процесі и професійної діяльності. Умови праці в сільському господарстві мають свої особли­вості, які ускладнюють роботу з охорони праці.

Від інших галузей народного господарства сільське господарство відрізняється:

1. Сезонністю і терміновістю проведення робіт;

2. Частою зміною технологічних операцій;

3. Робота виконується на відкритому повітрі;

4. Велика виробнича площа і зміна рельєфу;

5. Застосування великої кількості хімічних речовин у технологій;

6. Більшість працюючих не мас постійного робочого місця;

7. Механізатор дуже часто сам знаходиться у полі і нема кому прийти йому на допомогу при нещасному випадку;

8. Не завжди керівник може проконтролювати дотримання правил охорони праці всіма працівниками;

9. Працівники галузі тваринництва постійно контактують з тваринами, що є біологічними небезпечними факторами;

10. Використання нових технологій і машин.

8. Основні причини нещасних випадків та методи їх аналізу.

Успішне попередження нещасних випадків і професійних захворю­вань можливе лише за умов аналізу їх причини. Для полегшення аналізу причини поділяють на ряд груп:

Організаційні - відсутність чи не якісне проведення навчань з охо­рони праці та інструктажів;

- порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів з охорони праці;

- невиконання заходів охорони праці;

- порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткувань;

- недостатній нагляд за небезпечними роботами;

- використання устаткування і інструменту не за призначенням.

Технічні - несправність виробничого устаткування, механізмів, інстру­ментів:

- недосконалість технологічних процесів;

- конструктивні недоліки устаткування

- недосконалість чи відсутність огорож, запобіжних пристроїв, блоку­вань.

Психофізіологічні - помилкові дії внаслідок втоми через надмірну важкість і напруженість;

- монотонність роботи;

- хворобливий стан працівника;

- необережність;

- невідповідність психофізіологічних і антропометричних даних праців­ника використовуваній техніці і виконуваній роботі.

Санітарно-гігієнічні - підвищені (вище ГДК) рівні запиленості, зага­зованості робочої зони шкідливими речовинами;

- підвищені (вище ГДК) рівні шуми і вібрації;

- незадовільний мікроклімат;

- порушення правил особистої гігієни.

Найбільш поширеними методами аналізу виробничого травматизму J) сільському господарстві є:

1. Монографічний - полягає в ретельному розслідуванні і аналізі кожного нещасного випадку. З'ясовують причини нещасних випадків і чітко визначають запобіжні заходи. При цьому уважно вивчають виробничі обставини, умови праці, особливості технологічного процесу, стан машин, обладнання, тощо.

При визначенні причин нещасних випадків потерпілих поділяють за про­фесіями, статтю, віком, стажем роботи. Травми при цьому класифікують за ви­дами робіт і характером дії травмуючих факторів, часом їх виникнення і харак­тером пошкоджень.

2.Топографічний метод аналізу травматизму застосовують для виявлення кількості нещасних випадків за певний період на конкретних робочих місцях, дільницях, окремих виробництвах. Для цього кожний нещасний випадок позна­чають на карті-схемі умовними символами.

3.Економічний метод широко застосовують для визначення реальних зби­тків від виробничого травматизму, виявленню прихованих факторів, а також для економічного обґрунтування заходів, спрямованих на запобігання виробни­чого травматизму в господарстві.

4. Статистичний метод використовується для визначення кількісних показників, що характеризує загальний рівень виробничого травматизму. Для цього використовуються відносні величини.

Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності пра­цівника.

Небезпечний виробничий фактор - виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення працівника.

Виробничі фактори класифікуються згідно Держстандарту "Опасные и вредные производственные факторы, класификация».

1. Фізичні фактори :

- рухомі машини і механізми;

- пересувні частини виробничого устаткування;

- підвищена запиленість та загазованість повітря;

- підвищена чи понижена температура поверхонь устаткування, машин, повітря, матеріалів;

- підвищений рівень шуму, вібрації, інфра-, ультразвуку;

- іонізуючі випромінювання;

- електрообладнання і електричний струм;

- статична електрика;

- ультрафіолетове чи інфрачервоне випромінювання;

- підвищений чи понижений тиск, вологість повітря;

- електрична напруга;

- відсутність чи надлишок освітленості.

2. Хімічні НЦФ і ЦЩФ в людський організм потрапляють через: органи дихання; шлунково-кишковий тракт; шкіряний покрив і слизові оболонки.

За характером дії на організм людини хімічні НВФ і ШВФ поділяються на:

загальнотоксичні (пестициди, міндобрива);

подразнюючі (луги, кислоти);

сансибілізуючі - алергенні (пилок різних культур);

канцерогенні (містяться в пестицидах, добривах (дікарбофоси);

мутагенні (містяться в деяких пестицидах.

ті, що впливають на репродуктивну функцію.

3. Біологічні НВФ і ШВФ: патогенні мікроорганізми та продукти їх жит­тєдіяльності;

макроорганізми - тварини і рослини.

4. Психофізіологічні НВФ і ШВФ - це фізичні (статичні та динамічні) і

нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, перенапруження орга­нів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).