- •Зм 1. Правові та організаційні питання з охорони праці
- •1. Вступ, історія розвитку оп.
- •2. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні та світі
- •3. Соціально-економічне значення охорони праці.
- •4. Основні поняття та терміни в галузі охорона
- •5. Предмет, зміст курсу та зв'язок з іншими дисциплінами.
- •Зм 2. Законодавство україни з охорони праці
- •1. Законодавчі акти України про охорону праці.
- •2. Розділи та основні принципи Закону України "Про охорону праці".
- •3. Права і пільги для працівників в Законі України "Про охорону праці".
- •4. Відшкодування працівникам за шкідливі умови праці і втрати здоров'я.
- •5. Праця жінок в Законі України "Про охорону праці".
- •6. Праця підлітків в Законі України "Про охорону праці".
- •1. Органи державного управління охороною праці
- •2. Нагляд і контроль за охороною праці
- •3. Організація охорони праці на виробництві
- •4. Структура управління охороною праці (суоп), її функції на підприємствах.
- •5. Оціночні показники роботи суоп.
- •6. Виконавчі органи суоп.
- •7. Особливості формування умов праці в сільськогосподарському виробництві.
- •8. Основні причини нещасних випадків та методи їх аналізу.
- •3. Терміни визначення: травма, профзахворювання, отруєння.
- •Зм 4. Основи виробничої санітарії
- •1. Поняття про систему людина - машина - середовище та її оптимізація.
- •3. Падіння працездатності.
- •2. Визначення терміну "виробнича санітарія".
- •3. Фактори навколишнього середовища, їх параметри і дія на організм людина.
- •3.1. Мікроклімат на робочому місці.
- •3.2. Шкідлиіві речовини і виробничий пил
- •3.3. Шум і вібрація.
- •Зм 5. Вентиляція виробничих приміщень
- •1. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •2. Природна вентиляція
- •3. Механічна вентиляція (штучна).
- •4. Санітарні вимоги до вентиляційних установок.
- •5. Розрахунок повітрообміну та контроль дії вентиляції
- •6. Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Зм 7. Загальні основи електробезпеки План
- •2. Дія струму на організм людини.
- •3. Фактори, що впливають на наслідки ураження струмом.
- •4. Класифікація приміщень за ступенем ураження струмом
- •1. Приміщення без підвищеної небезпеки:
- •3. Особливо небезпечні приміщення
- •5. Засоби захисту від ураження електричним струмом
- •Зм 8. Основи пожежної безпеки. План
- •1. Процес горіння, його початкові форми та причини виникнення пожеж.
- •2. Небезпечні та шкідливі фактори, що виникають при пожежі.
- •3. Спалимість і вогнестійкість матеріалів, конструкцій і будівель. Пожежовибухова небезпека будівель.
- •4. Система протипожежного захисту:
- •4.4. Автоматичні системи гасіння пожеж бувають такі:
- •5. Розрахунок витрати води на пожежогасіння.
3. Організація охорони праці на виробництві
Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
На підприємстві з кількістю працюючих 50 (якщо невиробнича сфера -100) і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці. При кількості працюючих 50-500 чоловік службу охорони праці представляє
Одна особа, а якщо більше - група осіб на чолі старшим інженером.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 оci6 для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на і договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.
Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:
1) видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;
2) вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
3) зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу .життю або здоров'ю працюючих;
4) надсилаши роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.
Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.
Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.
4. Структура управління охороною праці (суоп), її функції на підприємствах.
Управління охороною праці повинно забезпечувати підготовку, прийняття і реалізацію рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на \ охорону здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
СУОП повинна функціонувати на галузевому, регіональному та виробничому рівнях.
Управління охороною праці на підприємстві здійснює власник. Положення про СУОП затверджено Міністерством аграрної політики 14.12.1998р. відповідно до національної програми поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища. Зараз затверджена друга національна програма на 2001-2005 роки - знизити рівень травматизму, аварій, захворюваності.
СУОП має таку структуру:
1). Суб'єкти управління;
2). Координаційна група;
3). Профспілковий комітет;
4). Об'єкти управління.
1. Головним суб’єктом управління є керівник підприємства. За ним ідуть головний економіст, головний бухгалтер, інженер-будівельник, головні спеціалісти, керуючі виробничих підрозділів.
2. В координаційну групу входять: заступник керівника підприємства, начальники цехів, інженер з охорони праці, юрист, інспектор відділу кадрів, головні спеціалісти, голова профкому. їх склад 6-10 осіб. За їх участі складаються нормативні акти на підприємстві з охорони праці, розробляються положення для підприємства по групах. Вони готують накази для постійно діючих комісій, проводять паспортизацію і атестацію умов праці. Розробляють інструкції про навчання і перевірку знань, правила поведінки на робочому місці та території підприємства, під час аварій і ін. Члени координаційної групи приймають участь у розробці норм забезпечення спецодягом, розслідуванні нещасних випадків.
3. До профспілкового комітету входить: :
1. комісія з охорони праці,
2. уповноважені трудового колективу з охорони праці,
3. постійна комісія з перевірки знань з охорони праці,
4. постійна комісія з експертними групами по атестації і паспортизації робочих місць чи підрозділів підприємства,
5. добровільна пожежна дружина,
6. пожежна технічна комісія,
7. заступник керівника по матеріальному забезпеченню і постачанню.
4. Об'єкти управління - це виробничі підрозділи і робочі місця, які є на підприємстві.
До основних функцій управління охороною праці належать:
- прогнозування і планування робіт , їх фінансування;
- організація та координація робіт;
- облік показників стану умов і безпеки праці;
- аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;
- контроль за фінансуванням СУОП;
- стимулювання роботи по вдосконаленню охорони праці.
Основні завдання управління охороною праці:
- навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;
- забезпечення безпечності технологічних процесів,
виробничого устаткування, будівель та споруд;
- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
- забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;
- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;
- організація лікувально-профілактичного обслуговування;
- професійний підбір працівників з окремих професій;
- удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.