3. Терміни визначення: травма, профзахворювання, отруєн­ня.

Виробнича травма - порушення анатомічної цілісності організму людини або його функції внаслідок впливу виробничих факторів

Професійне захворювання - патогенний стан людини, обумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або дією ШВФ.

Отруєння бувають:

Гострі - в організм потрапляє значна кількість токсичної речовини за один раз за зміну;

Хронічні - в організм людини протягом тривалого часу потрапляє незначна кількість токсичних речовин.

Виробничі травми класифікують:

за видом травмуючого агента - механічні, термічні, хімічні, променеві, еле­ктричні, комбіновані;

за виробничими матеріальними причинами травм - рухомими части­ни обладнання, готовою продукцією, відходами виробництва;

за локалізацією травм - очей, рук, ніг, голови;

за технологічними операціями - вантажно-розвантажувальні роботи, пере­везення вантажів;

Травми часто є наслідком нещасних випадків на виробництві - раптового впливу НВФ чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або наступила смерть.

Зм 4. Основи виробничої санітарії

План

1. Поняття про систему людина - машина - середовище.

2. Визначення терміну "виробнича санітарія".

3. Фактори навколишнього середовища, їх параметри і дія на організм людин.

3.1. Мікроклімат на робочому місці.

3.2. Шкідлиіві речовини і виробничий пил.

3.3. Шум і вібрація.

1. Поняття про систему людина - машина - середовище та її оптимізація.

Всі виробничі відносини побудовані на принципі "людина - машина -середовище". При застосуванні багатьох агрегатів ( машини) які керовані людиною або людьми (людина) в певних умовах виробництва конкретне поле, споруда, майдан­чик, стан доріг, кліматичні умови (середовище) проходить виробничий процес.

В цих умовах може відмовити машина: поломка, спрацювання дета­лей та механізмів, аварії, тощо.

Умови середовища можуть бути такими, що зробить неможливим виконання процесу: бездоріжжя, дощ, понижена температура, посуха і т.д.

На людину (оператора) в цій системі впливають на її працездатність.

З метою ліквідації передумов травмування систему людина-машина-виробниче середовище, оптимізують за різними показниками. Закономірності взаємодії складових системи виявляються ергономікою, яка вивчає функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення оптима­льних умов праці, які забезпечуються відповідністю технологічного процесу, обладнання та оснащення фізіологічним та психофізіологічним особливос­тям людини.

Ергономічні особливості людини реалізуються через гігієнічні, антропометричні, фізіологічні та психофізичні показники.

В групу гігієнічних показників входять: рівень освітленості, вологості, температури повітря робочої зони, шуму, вібрації, напруги електричного і магнітного полів.

Група антропометричних показників показує відповідність конс­трукції предметів і засобів праці розмірам тіла людини та його форми, харак­теризує функціональну досяжність його рук. З врахуванням цих показників забезпечують раціональну і зручну робочу позу, правильну поставу, оптима­льне розміщення предметів праці та органів управління*

Основними характеристиками оператора в системі "людина - машина - середовище" є:

1. Надійність - людина освічена, дисциплінована, кваліфікована, фі­зично здорова.

2. Напруга оператора - кожен вид роботи вимагає напруження орга­нізму як фізичного, так і психічного.

3. Емоційна напруга оператора - необхідність контролювання свого психічного стану.

4. Відмова оператора - при значному перенапруженні оператора. Протягом зміни функціональні особливості працівника змінюються, що відображається на його працездатності. Умовно можна поділити на 3 періоди:

1. Входження в роботу. Триває 40-60 хв іноді менше. В цей час пра­цівник пристосовується до роботи, до інструменту, обладнання.

2. Висока стійка працездатність. Триває 2-2,5 год.