- •Зм 1. Правові та організаційні питання з охорони праці
- •1. Вступ, історія розвитку оп.
- •2. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні та світі
- •3. Соціально-економічне значення охорони праці.
- •4. Основні поняття та терміни в галузі охорона
- •5. Предмет, зміст курсу та зв'язок з іншими дисциплінами.
- •Зм 2. Законодавство україни з охорони праці
- •1. Законодавчі акти України про охорону праці.
- •2. Розділи та основні принципи Закону України "Про охорону праці".
- •3. Права і пільги для працівників в Законі України "Про охорону праці".
- •4. Відшкодування працівникам за шкідливі умови праці і втрати здоров'я.
- •5. Праця жінок в Законі України "Про охорону праці".
- •6. Праця підлітків в Законі України "Про охорону праці".
- •1. Органи державного управління охороною праці
- •2. Нагляд і контроль за охороною праці
- •3. Організація охорони праці на виробництві
- •4. Структура управління охороною праці (суоп), її функції на підприємствах.
- •5. Оціночні показники роботи суоп.
- •6. Виконавчі органи суоп.
- •7. Особливості формування умов праці в сільськогосподарському виробництві.
- •8. Основні причини нещасних випадків та методи їх аналізу.
- •3. Терміни визначення: травма, профзахворювання, отруєння.
- •Зм 4. Основи виробничої санітарії
- •1. Поняття про систему людина - машина - середовище та її оптимізація.
- •3. Падіння працездатності.
- •2. Визначення терміну "виробнича санітарія".
- •3. Фактори навколишнього середовища, їх параметри і дія на організм людина.
- •3.1. Мікроклімат на робочому місці.
- •3.2. Шкідлиіві речовини і виробничий пил
- •3.3. Шум і вібрація.
- •Зм 5. Вентиляція виробничих приміщень
- •1. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •2. Природна вентиляція
- •3. Механічна вентиляція (штучна).
- •4. Санітарні вимоги до вентиляційних установок.
- •5. Розрахунок повітрообміну та контроль дії вентиляції
- •6. Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Зм 7. Загальні основи електробезпеки План
- •2. Дія струму на організм людини.
- •3. Фактори, що впливають на наслідки ураження струмом.
- •4. Класифікація приміщень за ступенем ураження струмом
- •1. Приміщення без підвищеної небезпеки:
- •3. Особливо небезпечні приміщення
- •5. Засоби захисту від ураження електричним струмом
- •Зм 8. Основи пожежної безпеки. План
- •1. Процес горіння, його початкові форми та причини виникнення пожеж.
- •2. Небезпечні та шкідливі фактори, що виникають при пожежі.
- •3. Спалимість і вогнестійкість матеріалів, конструкцій і будівель. Пожежовибухова небезпека будівель.
- •4. Система протипожежного захисту:
- •4.4. Автоматичні системи гасіння пожеж бувають такі:
- •5. Розрахунок витрати води на пожежогасіння.
2. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні та світі
Міжнародна статистика свідчить, що щорічно в світі реєструється приблизно 270 млн нещасних випадків виробничого характеру та 160 млн професійних захворювань. При цьому близько 2,0 млн чоловіків і жінок гинуть.
Слід відзначити, що згідно з останніми оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та Міжнародної організації праці (МОП) чотирма головними «вбивцями», виникнення яких пов'язане з умовами виробничої діяльності, слід рахувати ракові (32%), серцево-судинні (23%), нещасні випадки на виробництві (19%), а також інфекційні захворювання (17%), тобто смертність від травматизму займає третє місце в цьому «чорному списку».
Постійне погіршення безпеки життєдіяльності населення в Україні загостряється накладанням на нього екстремальної екологічної ситуації, характерної для багатьох регіонів країни. В екологічно несприятливих умовах проживає п'ята частина населення України.
Існування на підприємствах різних форм власності значної кількості виробництв з високоінтенсивною і важкою фізичною працею, шкідливими умовами, несприятливими технологічними режимами, ріст регіонів, де населення проживає в екстремальних екологічних умовах, поєднаних з низьким рівнем соціально-побутового і медичного обслуговування, викликають перенапругу і виснаження трудового потенціалу країни, а в деяких випадках — скорочення його відтворення.
В Україні щорічно травмується близько 30 тис. людей, з як приблизно 1,3 тис. — гине, близько 10 тис. — стають інвалідами, більш 7 тис. людей одержують профзахворювпння.
Величезні втрати робочого часу через непрацездатність потерпших, що обумовлена умовами праці і обчислюється мільйонами «людино-днів».
Такий стан безпеки праці багато в чому пояснюється тим, шо більша частина основних виробничих фондів фізично зношена, морально застаріла, а нові машини вітчизняного виробництва в абсолютній більшості (близько 90%) не відповідають вимогам безпеки.
За даними Міжнародної організації прані, рівень смертельного травматизму в Україні залишається одним з найвищих порівняно з європейськими країнами: з розрахунку на 100 тис. працівників порівняно з Німеччиною виший у 2,5 раза, США — у 2 рази, Італією — в 1,3 раза, але нижчий, ніж у Росії в 1,5 рази.
Характерною особливістю сучасного вітчизняного виробництва є шкідливі і небезпечні умови праці. Найбільш травмонебезпечними галузями у 2009 і 2010 роках залишаються вугільна, хімічна промисловість, агропромисловий комплекс, траспорт та будівництво. На підприємствах таких галузей травмовано 68 відсотків загальної кількості травмованих на виробництві, а смертельно травмовано — 71 відсоток загальної кількості травмованих.
Близько 70 відсотків нещасних випадків і аварій на виробництві у 2010 році сталися з організаційних причин (сметрельно травмовано 452 працівники), з технічних — 19 відсотків (121 працівника), а з психофізіологічних — 11 відсотків (71 працівника).
Велика кількість смертельних випадків за (МОП) пояснюється такими причинами:
- незадовільна підготовка працівників і роботодавців з питань охорона праці.;
- відсутність контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконання встановлених норм;
- недостатнє забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;
- повільне впровадження засобів та приладів колективної безпеки на підприємствах;
- спрацьованість (інколи до 80% засобів виробництва);
На даний час високим залишається рівень професійної захворюваності, що безпосередньо пов'язано з незадовільним станом медицини праці та санітарно-гігієнічними умовами праці на виробництві. Понад 23 відсотки осіб працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Почастішали випадки виявлення кількох професійних захворювань в одного працівника.
Значний відсоток нещасних випадків не пов'язується з виробництвом внаслідок погіршення самопочуття під час виконання трудових обов'язків (випадки смерті від загальних захворювань). Кількість таких випадків у 2010 році становила 939, або 56 відсотків загальної кількості одиночних нещасних випадків із смертельним наслідком.
За період з 2001 по 2009 рік Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань виплачено потерпілим на виробництві понад 18 млрд. гривень.
Статистика травматизму свідчить про певний спад, але це відбувається за рахунок зниження виробництва, а отже і ризиків.
Загальнодержавна цільова програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовишп на 2012—2016 роки