Тема 4. Спадкове право.

Категорії: спадкування, спадщина, спадкоємець, спадкодавець, відкриття спадщини, заповіт, сервітут, заповідальний наказ, черги спадкоємців, обов’язкова доля у спадщині.

Спадкування - це перехід після смерті громадянина (спадкодавця) майна, що належить йому на праві власності, іншим особам - спадкоємцям. Спадкування виникає після смерті спадкодавця або після визнання в судовому порядку громадянина мертвим. Спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємцями можуть виступати громадяни, держава, юридичні особи.

До складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особистістю мертвого, як от: особисті немайнові права; право на участь у товариствах і право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їхніми установчими документами; право на відчуженість шкоди, заподіяного каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, установлені законом; права й обов'язки особи як кредитора або боржника.

Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно мертвого переходить державі.

Часом відкриття спадщини признається день смерті спадкодавця або день набуття законної сили рішення суду про оголошення його мертвим. Місцем відкриття спадщини признається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідомо - місце перебування майна або його частини.

Спадкоємцями можуть бути особи, що знаходилися в живих до моменту смерті спадкодавця, а також особи, що були зачаті при житті спадкодавця і народжені після його смерті.

Не мають право успадковувати ні за законом, ні за заповітом особи, що зумисне позбавили життя спадкодавця або кого-небудь із спадкоємців або учинили замах на їхнє життя; особи, що зумисне перешкоджали спадкодавцю скласти заповіт, внести в нього зміни або скасувати заповіт, чим сприяли виникненню права на спадкування в них самих або в інших осіб, а також сприяли збільшенню їхньої частини в спадщині. Не мають права успадковувати за законом батьки після дітей, у відношенні яких вони позбавлені батьківських прав; батьки і повнолітні діти, що злісно ухилялися від виконання покладених на них у силу закону обов'язків по утриманню спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку; один з подружжя після іншого, шлюб яких визнаний недійсним у судовому порядку (за законом);

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець його прийняв. Незалежно від часу прийняття спадщини, воно рахується приналежному спадкоємцю з часу відкриття спадщини. Дії, що свідчать про прийняття спадщини: 1.фактичний вступ у користування або володіння спадковим майном; 2.подача в державну нотаріальну контору по місцю відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

Зазначені дії повинні бути зроблені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини. Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців. При цьому він може заявити, що відмовляється на чиюсь користь. Наступне скасування такої заяви не припускається. Спадкоємці, покликані до спадкування, можуть одержати в державній нотаріальній конторі по місцю відкриття спадщини свідчення про право на спадщину після закінчення шести місяців із дня відкриття спадщини.

Розділ спадкового майна проводиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину, а при відсутності такого розділ проводиться в судовому порядку.

Спадкування за заповітом. Українське цивільне законодавство передбачило таку форму спадкування як спадкування за заповітом. Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Кожен громадянин може лишити за заповітом своє майно або його частина один або декільком особам, як вхідним, так і не вхідним у коло спадкоємців за законом, а також державі або громадським організаціям. Звичайно заповіт складається одною особою, але ЦК України 2003 року не забороняє упорядкування так названого загального заповіту. До них, наприклад, слід віднести і заповіт подружжя.

Закон визначає певні вимоги у відношенні особистості спадкодавця. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Це може бути як повнолітня особа, так і неповнолітня особа, що набула дієздатності до досягнення 18 років у випадку вступу в шлюб. Упорядкування заповіту через представника не припускається.

Заповідач визначає утримання заповіту, його основні положення, коло спадкоємців, обсяг спадщини, має право зробити заповідальний наказ, покласти на спадкоємців інші обов'язки, встановити в заповіті сервітути. Цей спадкоємець повинен виконати його лише в межах дійсної вартості і спадкового майна, що перейшло до нього. Крім того, заповідач може покласти на спадкоємця виконання яких-небудь дій, спрямованих на здійснення загальнокорисної цілі.

Заповідач також має право скасувати або змінити заповіт. У цьому виявляється свобода заповіту. У той же час законодавець передбачив міри захисту неповнолітніх або непрацездатних членів сім'ї спадкодавця. ЦК України визначає право на обов'язкову частку в спадщині малолітнім, неповнолітнім і непрацездатним дітям, у тому числі усиновленим, непрацездатному чоловіку, батькам (усиновителям) і утриманцям. Вони успадковують не менше половини частки, що належала б кожному з них при спадкуванні за законом (обов'язкова частка).

Заповідальний наказ - це наділення спадкоємця зобов'язанням передати іншій особі у власність або по іншому речовому праву майнове право або речі, що входять або не входять до складу спадщини. Своїм розпорядженням майна заповідач має право встановити в заповіті сервітут. Відповідно до цього сервітуту власник сервітуту набуває права користування чужим майном, що за заповітом переходить до іншого особи - спадкоємцю.

Частина майна, що не зазначили в заповіті, ділиться між спадкоємцями за законом. У число цих спадкоємців входять і спадкоємці за законом, котрим інша частина майна була залишена за заповітом, якщо в заповіті не передбачене інше.

Заповіт повинний бути складений у писемній формі з указівкою місця, часу його упорядкування, власноручно підписаний заповідачем і нотаріально засвідченим. Дорівнюються до нотаріально засвідчених заповітів заповіти, завірені керівниками лікувальних заснувань, капітанами судів, командирами військових частин, начальниками місць позбавлення волі, якщо громадяни на момент упорядкування заповіту знаходилися в перерахованих місцях, де немає нотаріальних контор і осіб, що мають право чинити нотаріальні дії.

Спадкування за законом. Нормами цивільного права передбачено, що якщо спадкодавець не лишив заповіту з вираженням своєї волі щодо майна, яке належало йому, воно переходить до тих осіб, які зазначені в законі. Спадкоємці за законом реалізують своє право на спадщину по черзі. Кожна така черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від його прийняття. Відповідно до ЦК України існує п'ять черг спадкоємців.

При спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (у тому числі усиновлені); чоловік і батьки (усиновителі) померлого спадкодавця, а також дитина, зачата при його житті, але народжена після його смерті.

Друга черга: рідні брат і сестра спадкодавця, його бабка і дід як із боку батька, так і з боку матері.

Третя черга: рідні дядько і тітка спадкодавця.

Четверта черга: особи, що мешкали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.

П'ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеню рідства включно, причому родичі ближнього ступеню рідства і відтискують від права спадкування родичів більш подальшого ступеню рідства. Ступінь рідства визначається по числу народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить у це число.

Також у п'яту чергу право на спадкування мають особи, що перебували на утриманні спадкодавця, але не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, що не була членом сім'ї спадкодавця, але не менше п'яти років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для нього єдиним джерелом існування.

Спадкування по уявленню: онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями першої черги за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з батьків, що був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, що належала за законом їхньому мертвому батьку. Усиновлені і їхній нащадок при спадкуванні після смерті усиновителя або його родичів дорівнюються до дітей усиновителя і їхнього нащадка. Вони не успадковують за законом після смерті своїх батьків і інших кровних родичів.

Питання для самоконтролю:

1. Коли відкривається спадщина?

2. Що таке спадкування?

3. Хто може бути спадкоємцем?

4. Якими шляхами здійснюється перехід спадщини?

5. Як укладається заповіт?

6. Що таке обов’язкова доля у спадщині?

7. Що таке заповідальний наказ?

8. Скільки черг спадкоємців по закону існує і хто до них відноситься?

Теми рефератів:

1. Відкриття спадщини.

2. Спадкоємство по заповіту.

3. Спадкоємство за законом.

Нормативні акти: Конституція України, Цивільний кодекс України, Закон України "Про власність", Цивільний процесуальний кодекс України.

Література:

Цивільне право України. Академічний курс: У 2 т. Т.1: Загальна частина : Підручник для юрид. спец, вищих навч. закладів / Анатолій Юрійович Бабаскін ; Тетяна Валеріївна Боднар ; Юрій Ладиславович Бошицький ; та інші; За заг. ред. Ярославна Миколаївна Шевченко ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К. : Ін Юре, 2004-520 с.

Цивільне право України. Академічний курс: У 2 т. Т.2: Особлива частина : підручник для юрид. спец, вищих навч. закладів / Анатолій Юрійович Бабаскін ; Юрій Ладиславович Бошицький ; Марина Віталіївна Венецька; та інші; За заг. ред. Ярославна Миколаївна Шевченко ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К. : Ін Юре, 2004-408 с.

Цивільне право України: Навч. Посібник / Доліненко Л.О., Доліненко В.О., Сарнавська С.О. К.:Кондор, 2006. – 356 с.

Цивільне право України: У 2 т.т./ За аг ред.Борисова В.І. – К.:Юрінком Інтер, 2007.

Правознавство : Підручник / С. Е. Демський ; В. С. Ковальський ; Анатолій Миколайович Колодій ; та інші ; За ред. В. В. Копєйчиков. - 7-е вид., стереотип. . - К. : Юрінком Інтер, 2003-736 с.

Правознавство : Навч. посібник для неюридичних спец. / Й. Г. Богдан ; Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; та інші ; За ред. Пилип Данилович Пилипенко. - Львів : Новий Світ-2000, 2003-592 с, іл. - (Вища освіта в Україні)

Основи держави і права : Навч. посібник / Л.Л. Богачова ; В.А. Бігун ; Ю. П. Битяк ; та інші ; За ред. Вячеслав Васильович Комаров ; Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - X. : Б.в., 2001. -260 с.

Основи права України : Навч. посібник для неюрид. спец, вищих навч. закладів / Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; О. В. Грищук ; та інші ; За ред. В. Л. Ортинський. - 2-ге вид., доп. і перероб.. - Львів : Оріяна-Нова, 2005 - 368 с.

Основы государства и права Украины : Учебник / Н. А. Бахтин ; П. Н. Говенко ; И.И. Каракаш ; и др. ; Под ред. Н. Пахомов. - 2-е изд., испр. и доп.. - X. : Одиссей, 2001 - 320 с.

Правоведение : Учебник / С. 3. Демский ; В. С. Ковальский ; А. Н. Колодий ; и др . ; Под ред. Владимир Владимирович Копейчиков. - К. : Юринком Интер ; X. : Фолио , 2002-752 с.

Правознавство : Підручник / С. Е. Демський ; В. С. Ковальський ; Анатолій Миколайович Колодій ; та інші ; За ред. В. В. Копєйчиков. - 7-е вид., стереотип. . - К. : Юрінком Інтер, 2003 - 736 с. -

Правознавство : Навч. посібник для неюридичних спец. / Й. Г. Богдан ; Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; та інші ; За ред. Пилип Данилович Пилипенко. - Львів : Новий Світ-2000, 2003-592 с, іл. - (Вища освіта в Україні)

Гражданское право Украины. Ч.1. Под ред. проф. Пушкина А.А.- Х.: "Основа", 1996.

Степченко С.А., Кройтор В.А. Гражданское право Украины. Ч.1. Учебное пособие для подготовки к зачетам и экзаменам. – Х.: "Эскада", 2000.

Цивільне правоУкраїни: Академічний курс. Частина 1-2. Підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К., 2004 .

Цивільний кодекс України: Коментар. – Т.1-2. Х.: Одисей, 2003. -

Цивільне право України: Підручник у 2 т. /За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Я. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: учебник. – Х.: Одиссей, 2005. - 960 с.

Харитонов Є.О., Дрішлюк А.І., Калітенко О.М. Цивільне право України (в запитаннях та відповідях): Навчальний посібник. – Х.: «Одіссей», 2005. – 576 с.

Цивільний кодекс України: Коментар /За заг. ред. Харитонова Є.Ю., Калітенко О.М. – Х.: Одіссей, 2003. – 856 с.

Котюк В.О. Основи держави і права; навчальний посібник для абітурієнтів, студентів, учнів середніх шкіл і ліцеїв. – К.: Вентурі, 1997.