Тема 7. Судова влада і система правоохоронних органів України.

Категорії: Конституційний суд України, судова влада, суди, суди загальної юрисдикції, спеціалізовані суди, cудова інстанція, правоохоронний орган, апеляція, касація, судді.

Судова влада в Україні. Відповідно до Конституції України судова влада є самостійною гілкою влади, незалежної від законодавчої і виконавчої влади (ст.6). Судова влада в Україні існує у виді системи судів, основною ціллю і задачею яких є здійснення правосуддя. Жодний орган держави або громадської організації не може взяти на себе цю функцію. Суди і тільки суди мають право визнати особу винним і винести рішення про покарання. Вони здійснюють захист гарантованих Конституцією прав і свобод, компетенція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (це положення вперше з'явилося в новій конституції). Основи організації судової влади визначаються Конституцією України (розділ 8) і Законом України «Про судоустрій України» від 7.02.2002 р.,

Судова система України включає: Конституційний суд і суди загальної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції поділяють за принципом території і спеціалізації.

Важливим аспектом у здійсненні правосуддя є те, що судові рішення, що набрали законну силу, обов'язкові для виконання усіма без винятку органами державної влади, самоврядування, організаціями, підприємствами, посадовими особами, окремими громадянами на всій території України.

В даний час відповідно до закону «Про судоустрій» за принципом територіальності будується система загальних судів. Вони включають: місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд України, Касаційний Суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України. Вищим судом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний суд України. Вищим органом спеціалізованих судів - відповідні вищі спеціалізовані суди. Військові суди відносять до загальних судів і здійснюють правосуддя в Збройних силах України й інших військових формувань.

Суди загальної юрисдикції складають єдину систему судів. Єдність судової системи забезпечується єдиними принципами організації і діяльності судів, єдиним статусом судів, обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законодавством, забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції, обов'язковістю виконання на території України судових рішень, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів, фінансуванням судів винятково з Державного бюджету України, рішенням питань внутрішньої діяльності судів органами судового самоврядування.

Суди загальної юрисдикції створюються і ліквідуються Президентом України відповідно до законодавства по поданню Міністра юстиції України, узгодженим із Головою Верховного Суду України або з головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

Месцезнаходження і статус суду визначається з урахуванням принципів територіальності і спеціалізації.

Місцевими загальними судами є районні, районні в містах, міські і міжрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцеві загальні суди розглядають карні і цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Вони розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також іншої справи, віднесені процесуальним законом до їхньої підсудності.

Місцевими адміністративними судами є окружні суди, що створюються відповідно до законодавства. Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами в сфері державного керування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції в сфері військового керування, розгляд яких здійснюють військові суди.

Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцевий суд складається із судів місцевого суду, голови і заступника голови суду. У місцевому суді, у якому кількість судів перевищує п'ятнадцять, може бути призначене більше одного заступника голови суду.

У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні і спеціалізовані апеляційні суди.

Апеляційними загальними судами є апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва і Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів і апеляційний суд Воєнно-Морських Сил України, а також Апеляційний Суд України. У разі потреби замість апеляційного суду області можуть створюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області.

Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди й апеляційні адміністративні суди, що створюються в апеляційні округи відповідно до законодавства. До складу апеляційного суду входять судді, як правило обрані на посаду безстроково, голова суду і його заступників. У апеляційних судах створюються судові палати. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть створюватися судові палати по розгляду окремих категорій справ відповідно до встановленої спеціалізації в рамках відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Апеляційний суд діє в складі: 1) судової палати по цивільних справах; 2) судової палати по кримінальних справах; 3) військової судової палати. У апеляційних судах для рішення організаційних питань діє президія апеляційного суду відповідно до вимог законодавства.

До повноважень апеляційних судів відносять розгляд справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону, розгляд у першій інстанції справ, визначених законодавством (крім апеляційних господарських судів), ведення й аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики.

Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду України) діють суди присяжних.

Касаційний суд України діє в складі судів, обраних на посаду безстроково, голови суду і його заступників. Розгляд справ у Касаційному суді здійснюється колегіями в складі не менше трьох судів. У складі Касаційного суду України діють судова палата по цивільних справах, судова палата по кримінальних справах, військова судова палата, для рішення організаційних питань утвориться президія. Касаційний суд України розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, передбачених процесуальним законом; веде й аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну допомогу по застосуванню законодавства суду нижчого рівня.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є: Вищий Господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що створюються Президентом України в порядку, установленому законом. Вищі спеціалізовані суди складаються із судів, обраних на посаду безстроково, голови суду і його заступників. У вищому спеціалізованому суді для вирішення організаційних питань діє президія суду в складі голови суду, його заступників, заступників голови палат, а також можуть створюватися судові палати по розгляді окремих категорій справ по визначеній спеціалізації в рамках відповідної спеціальної суднової юрисдикції. Для вирішення загальних проблем діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду, можуть створюватися науково-консультативні структури. Вищі спеціалізовані суди можуть мати друкарські органи.

Верховний суд України - найвищий судовий орган системи судів загальної юрисдикції. Верховний суд України здійснює правосуддя, забезпечує одноманітне застосування законодавства всіма судами загальної юрисдикції. Верховний суд України розглядає в касаційному порядку рішення загальних судів по справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає в порядку повторної касації всієї іншої справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках передбачених законом, розглядає іншої справи, пов'язані з винятковими обставинами, дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики й аналізу судової статистики; у разі потреби визнає недійсними роз'яснення Пленуму вищого спеціалізованого суду; робить висновок про наявність або відсутність у діях, у яких обвинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; подає по запиті Верховної Ради України уявлення про не можливість виконання президентом України своїх обов'язків по стані здоров'я; звертається в Конституційний суд України у випадках виникнення в судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також про офіційне трактування Конституції України і законів. Верховний суд України веде й аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову статистику, знайомиється в судах із практикою застосування законодавства.

До складу Верховного суду України входять Голова Верховного суду України, судді Верховного суду України, обрані на посаду безстроково. До складу судових палат, що здійснюють розгляд питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, що мають стаж судової діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років, або у відповідному апеляційному спеціалізованому суді не менше п'ятьох років.

У складі Верховного Суду діють: Судова палата по цивільним справам, Судова палата по кримінальних справам, Судова палата по господарським справам. У складі Верховного Суду України діє Військова судова колегія.

Для вирішення організаційних питань діяльності Верховного суду України діє Президія Верховного суду України в складі і порядку, визначеними Конституцією України та законами.

У Верховному суді України діє Пленум Верховного суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України і законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного суду України визначаються відповідно до закону. При Верховному Суді створюється Науково-консультативна рада, статус якого визначається відповідно до закону. Верховний суд України має офіційний друкарський орган і може бути співзасновником інших друкарських видань.

Конституційний Суд України. Конститу­ційний Суд України є єдиним органом кон­ституційної юрисдикції в Україні. Як конститу­ційний орган держави він не входить до системи судів загаль­ної юрисдикції. Специфіка його діяльності полягає в тому, що він вирішує не спори, а питання про конституційність законів та інших правових актів. Звідси випливає і основна мета діяльності Конституційного Суду України -гарантування верховенства Конституції на всій території держави.Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів, які призначаються на дев'ять років без права на переобрання. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають відповідно по шість суддів. На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду шляхом таємного голосування строком на три роки без права на переобрання із складу суддів Конституційного Суду оби­рається Голова Конституційного Суду. При здійсненні своїх повноважень судді є незалежними, підкоряються лише Кон­ституції України й керуються Законом "Про Конституційний Суд України", іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституцій­ного Суду України.

Встановивши факт невідповідності Конституції Укра­їни законів та інших нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів Укра­їни та Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Консти­туційний Суд ці акти скасовує.

Приймає акти у вигляді рішень, які є обов'язковими для виконання, а також дає висновки (у разі звернення до нього з відповідним проханням Президента України, парла­менту і уряду України), які носять характер рекомендацій.

Правоохоронні органи України.

Прокуратура України. Прокуратура України виконує особливу, лише їй властиву унікальну функцію. Правовою основою діяльності прокуратури є Конституція України, Закон України «Про прокуратуру», інші законодавчі акти (кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, адміністративне, трудове законодавство). Цими законами визначаються повноваження прокурора, організація, основи та порядок діяльності прокуратури. Діяльність прокуратури регламентують також законодавчі акти, прийняті Верховної Радою України: Дисциплінарний статут прокуратури України, Положення про класні чини робітників органів прокуратури України.

Діяльність органів прокуратури будується на визначених принципах: принципи єдності і централізації органів прокуратури; принцип незалежності прокуратури від яких-небудь органів державної влади, посадових осіб, а також рішень суспільних об'єднань або їхніх органів; принцип рівного захисту прав і свобод громадян; принцип гласності; принцип пріоритету прав і свобод людини і громадянина; верховенство права; законність.

Відповідно до Конституції України на прокуратуру покладаються такі функції:

1. Підтримка державного обвинувачення в суді;

2. Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3. Нагляд за дотриманням законів органами, що проводять оперативно-пошукову діяльність, дізнання, досудібне слідство;

4. нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні мір примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Систему органів прокуратури складають: Генеральна прокуратура України, прокуратура АРК, прокуратури областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжнародні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. До органів військової прокуратури ставляться також військові прокуратури регіонів і військової прокуратури Чорноморського флоту і Воєнно-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських). У систему прокуратури входять також і інші спеціалізовані прокуратури: транспортні прокуратури, прокуратури за наглядом виконання законів у виправно-трудових заснуваннях, природоохоронні прокуратури, прокуратури по нагляду за виконанням законів в оборонній промисловості.

Відповідно до ст.122 Конституції України, прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, що призначається на посаду за згодою Верховної Ради України і звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокурору України, що спричиняє за собою його звільнення з посади. Термін повноважень Генерального прокурора 5 років. У своїй діяльності Генеральний прокурор не менше одного разу в рік звітує перед Верховної Радою України про діяльність органів прокуратури.

Прокуратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонних, районні в містах і інші прокуратури очолюють відповідні прокурори. Прокуратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняні до них прокуратури є прокуратурами другої ланки, і тому особливість їхньої діяльності складається в тому, що, з одного боку, вони виконують функції, що покладаються законом на органи прокуратури, а з іншого боку - здійснюють керівництво підпорядкованими прокуратурами.

Міські, районні, міжрайонні і прирівняні до них спеціалізовані прокуратури складають третю ланку прокурорської системи, що діє на всій території України. Міські прокуратури функціонують у межах окремих міст обласного підпорядкування. На сьогоднішній день їхня кількість складає 118; кількість районних прокуратур великих міст - 87, а найбільша група прокуратур сільських районів - 529. Міжрайонні прокуратури охоплюють своєю діяльністю або два сусідніх райони, або місто і сусідній район. Таких прокуратур нараховується 58.

Спеціалізовані прокуратури будуються по загальним для всіх органів прокуратури принципам, вони керуються тими ж законами, але в їхній системно-структурній будівлі, а також в об'єктах по здійсненню нагляду є визначені розходження.

Органи внутрішніх справ. Систему органів внутрішніх справ України складають заснування, організації і підрозділи Міністерства внутрішніх справ України (МВС України). Систему внутрішніх справ очолює Міністр, що призначається і звільняється з посади Президентом України. Міністр призначає начальників відділів МВС України в областях за узгодженням із місцевими державними адміністраціями. Начальники місцевих (районних) відділів призначаються начальниками відділівМВС України в областях.

Внутрішня структура МВС України складається з Міністра, першого заступника, заступників, колегії міністерства, головних відділів, відділів. Серед основних відділів можна назвати: Головне слідче керування; Головне керування охорони суспільного порядку (міліція); Головне керування внутрішніх і конвойних військ; Головне керування пожежної безпеки; Головне керування Державної автомобільної інспекції; Головне керування по боротьбі з організованою злочинністю; Головне керування МВС України на транспорті; Головне керування карного розшуку; Керування навчальних закладів МВС України; Керування позавідомчої охорони.

МВС України є центральним органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Центральне місце серед заснувань МВС України займає міліція, що є державним збройним органом виконавчої влади, захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, навколишнє середовище, інтереси товариства і держави від протиправних зазіхань. Міліція --це єдина система органів, що входять у структуру МВС. У її входять такі підрозділи:

• Карна міліція;

• Міліція суспільної безпеки;

• Транспортна міліція;

• Державтоінспекція

• Міліція охорони;

• Спеціальна міліція.

Міністр внутрішніх справ керує всією міліцією України. У областях, містах, районах міліцією керують начальники керувань (відділів) внутрішніх справ.

Основними задачами міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів, попередження правопорушень, охорона і забезпечення суспільного порядку, виявлення і розкриття злочинів, розшук злочинців, забезпечення безпеки дорожнього прямування, захист власності від злочинних зазіхань, виконання карних покарань і адміністративних стягнень, участь у здійсненні соціальної і правової допомоги.

Адвокатури. Побудова сучасної правової держави неможливо без створення гарантій для захисту прав людини, без забезпечення такого специфічного демократичного інституту, яким є адвокатури. Адвокатура - це суспільна, самостійна організація фахових юристів, що виконує важливу суспільну функцію - захист прав і законних інтересів громадян і організацій.

Відповідно до ст.59 Конституції України кожний має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожний вільний у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення і надання правової помочі при рішенні справ у судах і інших державних органах в Україні діє адвокатури. Порядок організації і принципи діяльності адвокатури закріплені в Законі України «Про адвокатуру», а також у Положенні про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Адвокатури в Україні здійснює свою діяльність по принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму, конфіденціальності. Адвокати дають консультації і роз'яснення по юридичних питаннях, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги й інші заяви правового характеру; свідчать (завіряють) копії документів у справах, що вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами і юридичними особами; надають юридичну поміч підприємствам, заснуванням, організаціям; виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства в процесі дізнання і попереднього слідства.

Органи юстиції. Це система органів виконавчої влади, що очолює Міністерство юстиції України і до якої належить Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК; Обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції. До заснувань юстиції відносять підприємства, заснування й організації, що належать до сфери управління органів юстиції, зокрема, органи нотаріату, реєстрації актів цивільного стану, державна виконавча служба, служба громадянства і реєстрації фізичних осіб, науково-дослідні інститути судових експертиз.

Правовою основою діяльності органів юстиції є:

• Положення про міністерство юстиції України;

• Положення про Головне Керування юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласні, Київське і Севастопольські керування юстиції;

• Положення про районних, районних у містах, міські (міст обласного значення) керування юстиції.

У своїй діяльності органи юстиції керуються Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра юстиції України

Нотаріат. Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов 'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України “Про нотаріат”, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування. Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.

Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, Закон України «Про нотаріат», інші законодавчі акти України. Законодавством про нотаріат передбачено 20 видів нотаріальних дій, перелік яких не є вичерпаним. Законодавством України на нотаріусів може бути покладено вчинення й інших нотаріальних дій.

Нотаріальні дії забезпечують охорону та захист безспірних прав та інтересів громадян і юридичних осіб у тому разі, коли ці дії здійснюються відповідно до встановлених законом правил. Між учасниками нотаріального провадження виникають взаємні права та обов'язки, які складають зміст нотаріальних правовідносин. Права та обов'язки учасників цих правовідносин, з одного боку, гарантують захист прав і охоронюваних законом інтересів громадян та організацій при здійсненні нотаріальних дій, а з іншого - забезпечують реалізацію нотаріальних функцій.

Служба безпеки України. 25 березня 1992 року Верховна Рада затвердила Закон "Про Службу Безпеки України", що став ще одному підтвердженням непорушності курсу на побудову правової, демократичної держави. Співробітники молодої української спецслужби, на відміну від своїх попередників, одержали можливість діяти, спираючись на чітку правову основу - закони України "Про Службу безпеки України", "Про оперативно- пошукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про державну таємницю", "Про боротьбу з корупцією" та інші.

Серед них - захист державного суверенітету, конституційного порядку, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного, оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувальної діяльності іноземних спецслужб, підривних зазіхань із боку окремих організацій і осіб. Виконується цілеспрямована робота щодо запобігання, виявлення і розкриття злочинів проти світу і безпеки людства, тероризму, корупції й організованої злочинної діяльності в сфері керування, економіки й інших протиправних дій, що безпосередньо створюють погрозу життєво важливим інтересам України.

Відповідно до закону здійснюється інформаційно- аналітична діяльність із метою сприяння керівництву України в реалізації зовнішнього і внутрішньополітичного курсу в напрямки розвитку держави, зміцнення його обороноздатності й економічного потенціалу, розширення міжнародного співробітництва. Інформаційно-аналітичне забезпечення вищих і місцевих органів державної влади України є одним із пріоритетних напрямків діяльності Служби безпеки. Оцінки, пропозиції і прогнози аналітиків СБУ стали важливою складовою частиною системи інформаційно-інтелектуальної підтримки державних рішень, а також основою відомчої системи виявлення і протидії внутрішнім і зовнішнім погрозам національної безпеки.

Питання до самоконтролю:

1. Які суди входять до судової системи України?

2. Судові інстанції.

3. Конституційний суд України, його формування і повноваження.

4. Прокуратура України, її повноваження.

5. Органи внутрішніх справ.

6. Адвокатура.

7. Нотаріат.

8. Органи юстиції.

Теми рефератів:

1. Суди загальної юрисдикції в Україні.

2. Спеціалізовані суди України.

3. Конституційний суд України.

4. Система органів прокуратури в Україні.

5. Органи юстиції в Україні.

6. Адвокатура України.

7. Система органів внутрішніх справ.

8. Нотаріат в Україні. Повноваження нотаріусів.

Нормативні акти:

Література:

Конституція України 1996р. зі змінами 2004 р. – К., 2005

Конституційне право України: Навчальний посібник / Савгиря О.В., Шукліна Н.Г. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с.

Конституційне право України: Підручник / За ред.. Колісника В.П., Барабаша Ю.П. – Харків, 2008. – 416 с.

Конституційне право України: Навч. Посібник / Кравченко В.В. – Вид.6-е, доп. - К.:Атіка, 2007. – 592 с.

Коментар до закону «Про судоустрій України» / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К.: Юрінком Інтер.- 2003. – 452с.

Семерик О. Судові і правоохоронні органи України. Навчальний посібник. – Ужгород. – 2002.

Мельник М., Хавронюк М. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Посібник. – К.:Атіка, 2002. – 346 с.

Касынюк Л. А. Основи конституционного права Украиньї : Учеб. пособие для вузов Украины и преподавателеи основ конституционного права Украины / Л. А. Касынюк ; Ин-т содерж. и методов обучения ; Харьк. гос. техн. ун-т строительства и архитектурьі. - 3-є изд., перераб. и доп.. - X. : Одиссей, 2003-256 с.

Основи держави і права : Навч. посібник / Л.Л. Богачова ; В.А. Бігун ; Ю. П. Битяк ; та інші ; За ред. Вячеслав Васильович Комаров ; Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - X. : Б.в., 2001. -260 с.

Основи права України : Навч. посібник для неюрид. спец, вищих навч. закладів / Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; О. В. Грищук ; та інші ; За ред. В. Л. Ортинський. - 2-ге вид., доп. і перероб.. - Львів : Оріяна-Нова, 2005 - 368 с.

Основы государства и права Украины : Учебник / Н. А. Бахтин ; П. Н. Говенко ; И.И. Каракаш ; и др. ; Под ред. Н. Пахомов. - 2-е изд., испр. и доп.. - X. : Одиссей, 2001 - 320 с.

Правоведение : Учебник / С. 3. Демский ; В. С. Ковальский ; А. Н. Колодий ; и др . ; Под ред. Владимир Владимирович Копейчиков. - К. : Юринком Интер ; X. : Фолио , 2002-752 с.

Правознавство : Підручник / С. Е. Демський ; В. С. Ковальський ; Анатолій Миколайович Колодій ; та інші ; За ред. В. В. Копєйчиков. - 7-е вид., стереотип. . - К. : Юрінком Інтер, 2003 - 736 с. -

Правознавство : Навч. посібник для неюридичних спец. / Й. Г. Богдан ; Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; та інші ; За ред. Пилип Данилович Пилипенко. - Львів : Новий Світ-2000, 2003-592 с, іл. - (Вища освіта в Україні

ТЕСТИ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ 1.

1. Який критерій лежить в основі поділу норм права на конституційні, адміністративні, цивільні, кримінальні, трудові:

1) можлива поведінка;

2) галузева належність;

3) права сторін.

4) обов'язки сторін.

2. З якого віку настає повна дієздатність:

1) з 16 років;

2) з 14 років;

3) з 18 років.

4) з 15 років

3. Дайте відповідь, якими правилами регулювалися відносини в первісно­му суспільстві:

1) правом;

2) звичаями;

3) владними приписами.

4) релігійними нормами

4. Який метод правового регулювання заснований на рівності сторін, дого­ворі:

1) диспозитивний;

2) імперативний;

3) історичного матеріалізму.

4) хронологічний.

5. Дайте відповідь до якої правової системи належить Україна:

1) англо - саксонської;

2) романо - германської;

3) системи звичаєвого права.

4) мусульманської.

6. Яке поняття визначається як відносини, в рамках яких здійснюються прийняті у державі норми права:

1) моральні відносини;

2) соціальні відносини;

3) правові відносини.

4) культурні відносини.

7 .Який елемент правопорушення визначається як діяння (дія чи бездіяль­ність), суспільне небезпечні наслідки, які воно спричинило та причинний зв'язок між ними:

1) суб'єкт;

2) об'єкт;

3) суб'єктивна сторона;

4) об'єктивна сторона.

8. Який нормативне — правовий акт має найвищу юридичну силу:

1. Указ Президента;

2)Постанова Кабінету Міністрів;

3) Конституція;

4) Закон.

9. Який критерій лежить в основі поділу правовідносин на правоутворюючі, правозмінюючі, правозамінюючі?

1. порушення права;

2. характер правових наслідків;

3. досягнення повноліття.

4. соціальний стан особи, що вступила у правовідносини.

10. Дайте відповідь, що саме є основним джерелом, формою існування пра­ва в романо - германській системі:

1) правовий договір;

2) нормативно - правовий акт;

3) звичай;

4) судовий прецедент.

11. Яке поняття визначається як міра необхідної поведінки, приписаної су­б'єкту правовідносин державою: 1)юридичний обов'язок, 2) суб'єктивне право; 3) правовий метод, 4) звичай.

12.Що саме розуміється під зовнішньою систематизацією нормативних ак­тів:

1) консолідація;

2. інкорпорація;

3. модифікація

4. кодифікація

13. Яке поняття визначається як життєві обставини, які є результатом воле­виявлення людей:

1) події;

2) дії;

3) договір;

4) факт.

14. Якими ознаками характеризується право? Підкресліть вірні варіанти:

1) нормативність;

2) системність;

3) демократичність;

4) актуальність;

5) державність;

6) всеосяжність;

7) дискримінаційність.

15. Які суб'єкти правовідносин є індивідуальними? Підкресліть вірні варіан­ти:

І) громадяни України

2) господарські товариства;

3) підприємства:

4) іноземці; 5) особи без громадянства.

16. Який, елемент правопорушення визначається як матеріальні чи нематері­альні блага, у зв'язку з отриманням яких особа здійснила правопорушення:

1) суб'єкт правопорушення;

2) об'єкт правопорушення;

3) суб'єктивна сторона правопорушення;

4) об'єктивна сторона правопорушення.

17. Дайте відповідь. Система права - це:

1) сукупність нормативне - правових актів і норм мо­ралі;

2) сукупність таких елементів як галузь, інститут, но­рма права;

3) сукупність норм моралі та звичаїв;

4) сукупність правоохоронних органів.

18. В якій послідовності треба розмістити нормативно-правові акти в залежності від їх юридичної сили? Почніть з актів, які мають найвищу юридичну силу:

І) локальні підзаконні акти;

2) підзаконні акта міністерств, відомств;

3) закони;

4) укази президента.

19. Що відрізняє право від моралі? Підкресліть вірні варіанти:

1) мораль існує в формі нормативно - правових актів;

2) мораль існує в свідомості людей;

3) норми моралі виконуються добровільно;

4) виконання норм моралі стимулюється державними влад­ними органами.

20. Який об'єкт відноситься до особистих немайнових прав:

1) майно;

2) предмети матеріального світу,

3) ім'я, честь, достоїнство;

1. поведінка.

21. Яке поняття визначається як вид соціальноі відповідальності, який вияв­ляється у вигляді примусових мір держави до особи, яка вчинила правопо­рушення:

1) юридична відповідальність;

2) політична відповідальність;

3) моральна відповідальність;

4) безвідповідальність.

22. Який структурний елемент норми права визначається як частина право­вої норми, яка вміщує перелік умов, при яких норма права діє:

1) гіпотеза;

2) диспозиція;

3) санкція;

4) функція.

23. Що є підставою притягнення особи до юридичної відповідальності:

1. вчинення правопорушення;

2. порушення норм моралі;

3. невикористання політичних прав

4. невикористання економічних прав.

24. Яке поняття визначається як допущення, у відповідності з яким особа вважається невинною до моменту встановлення судом її вини:

1. презумпція вини;

2. презумпція невинності;

3. юридичний факт

4. судовий прецедент.

25. Конституція України була прийнята:

1) всенародним референдумом;

2) Верховною Радою;

3)Конституційним Судом.

26)Україна є державою:

1) унітарною.;

2) федеративною.;

3) конфедеративною.

27) Повна загальна середня освіта є:

1) обов'язковою;

2) необов'язковою.

28) Чи має право громадянин України звертатися за захистом своїх прав і свобод у міжнародні організації?

1) так;

2) немає.

29) Затримана особа негайно звільняється, якщо їй не вручене мотивоване рішення суду про утримання під вартою протягом:

а) 12 годин;

б) 24 годин

в) 72 годин

30) Чи може бути громадянин України позбавлений права переменити громадянство?

1) так;

2) ні

31). Чи може бути яка-небудь релігія визнана державою як обов'язкова?

1) так;

2) ні

32) Всеукраїнський референдум призначається:

1) Верховною Радою;

2) Президією Верховної Ради;

3) Президентом.

33) Народним депутатом може бути громадянин України:

1) з 21 року;

2) що має право голосу;

3) що досяг 25 років;

4) що проживає в Україні протягом останніх 5 років.

34). Присягу народних депутатів зараховує:

1) Голова Верховної Ради;

2) Президент;

3) старший за віком народний депутат.

35). Чи гарантується народним депутатам депутатська недоторканість?

1) так;

2) ні.

36). Верховна Рада є повноважною за умови обрання:

1) не менш третини її конституційного складу;

2) не менш половини її конституційного складу;

3) не менш двох третин її конституційного складу.

37). Верховна Рада збирається на першу сесію не пізніше чим:

1) на 10-й день після офіційного оголошення результатів виборів;

2) на 20-й день після того ж строку;

3) на 30-й день.

38). Повноваження народного депутата припиняються достроково у випадку:

1) досягнення їм 70 років;

2) по його особистій заяві;

3) у випадку розірвання ним шлюбу.

39).Єдиним органом законодавчої влади в Украий є:

1) Верховна Рада;

2) Президент;

3) Кабінет Міністрів.

40) У складі Верховної Ради:

1) 400 депутатів;

2) 450 депутатів;

3) 500 депутатів.

41) Депутати Верховної Ради обираються строком:

1) на 3 роки;

2) на 4 роки;

3) на 5 років.

42) Президент України обирається строком:

1) на 4 роки;

2) на 5 років;

3) на 7 років.

43). Президентом може бути обраний громадянин України:

1) що досяг 35 років;

2) що володіє державною мовою;

3) не старш ніж 65 років.

РОЗДІЛ 3.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.