1.2. Характеристика навчальної дисципліни Теоретичні основи формних процесів.

Завдання дисципліни – дати студентам знання в області теоретичних і практичних основ сучасних технологій формних процесів, у яких застосовуються фототехнічні, електрофотографічні, хімічні, електронно-гравіювальні, лазерні та цифрові методи.

Формні процеси – комплекс технологічних операцій, що ґрунтуються на використанні аналогових та цифрових технологій виготовлення друкарських форм, які є аналоговими носіями графічної інформації та призначена для поліграфічного відтворення.

Виготовлення друкарських форм – це процес обробки формного матеріалу для різних способів друку, який базується на використанні різноманітних технологічних принципів, що базуються майже на всіх областях фізики та хімії. Під виготовленням форм слід розуміти процеси, які слугують для отримання особливих носіїв інформації – друкарських форм. Друкарські форми передають інформацію, яка розміщена на їх поверхні на інший носій (наприклад, на матеріал для друкування) методом перенесення фарби. Поняття «виготовлення друкарської форми» об’єднує отримання оригіналів призначених для копіювання, які є додатковим носієм інформації для перенесення його на формний матеріал, досягнення характерних для друкарської форми властивостей і доведення форми до друкарської машини.

Друкарська форма – скомплектований типографський набір, пластина, циліндр тощо, поверхня яких містить друкуючі та пробільні елементи. Призначена для багаторазового одержання друкарських відбитків. Взаємне розташування друкуючих і пробільних елементів на друкарській формі визначає спосіб друку.

Залежно від розташування друкуючих і пробільних елементів на друкарській формі можна виділити 3 основні способи друкування:

• спосіб високого друку;

• спосіб плоского (офсетного) друку;

• спосіб глибокого друку.

Ці види друку називають основними чи класичними, вони поділяються на ряд способів друку. В основу їх класифікації покладені принципи, які забезпечують реалізацію процесу друкування.

Всі друкарські форми можна класифікувати за наступними ознаками:

• фарбовість(однофарбові і багатофарбові).;

• знакова природа інформації(текстові, ілюстраційні, текстово-ілюстраційні);

• спосіб друку(високий, плоский, глибокий, спец.види, типограф., вологий офсет, сухий офсет, із виготовленням друкарської форми, без виготовлення, флексографічний);

• спосіб запису інформації на форму(форматований, пошаговий).

Запис інформації на друкарські форми може відбуватися за допомогою таких методів: лазерного та електромагнітного гравіювання, електрохімічне травлення, форматований та пошаговий запис, копіювання з фотоформи, проекційне експонування, аналогові та цифрові способи, негативне і позитивне, з електрофотографічними або срібло-місткими шарами.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

- основні різновиди сучасних друкарських форм;

- основні різновиди сучасних формних пластин і методи визначення їх характеристик;

- технічні вимоги до формних матеріалів і готових форм;

- технологічні схеми виготовлення сучасних друкарських форм основних способів друку з використанням фотохімічних, електрофотографічних, електронно-гравіювапьних, лазерних і цифрових методів;

- загальні технологічні схеми сучасного формного обладнання, його застосування.

Вміти:

- аналізувати й оцінювати основні властивості формних матеріалів і здійснювати вибір цих матеріалів;

- вибирати оптимальні варіанти технологічних схем формних процесів для випуску конкретної друкованої продукції;

- здійснювати оцінку якості готових друкарських форм основних видів друку;

- аналізувати причини появи дефектів друкарських форм і визначати методи їх усунення;

- користуватися нормативно-технічною документацією та довідковою літературою з формних процесів.

Володіти:

- методами оцінювання якості форм плоского офсетного, високого і флексографського друку;

- методами визначення основних характеристик світлочутливих формних пластин;

- методами аналізу причин виникнення дефектів друкарських форм.