Вища математика
.pdf
|
|
|
1 > |
sin x |
> cos x. |
|
|
|
|
x |
|||
|
|
|
|
|
||
|
Ми вивели цю нерівність у припущенні, що х > 0; зауважуючи, |
|||||
що |
sin x |
і cos x — парні функції, маємо, що воно вірно й при х < 0. |
||||
x |
||||||
|
|
|
|
|
||
|
Але lim cos x = 1, lim 1 = 1. Отже, змінна sin x укладена між двома |
|||||
|
|
x→0 |
x→0 |
x |
величинами, що мають ту ж саму границю, рівну 1; таким чином, на
підставі теореми Гур’єва, lim sin x = 1.
x→0 x
Друга особлива границя
lim (1 + x)1/x = e = 2,718281828459… .
x→0
Без доведення.
3.2. НЕПЕРЕРВНІСТЬ ФУНКЦІЙ ТА ПОХІДНА
Розглянемо функцію y = f(x), задану на α;β.
Назвемо x = x1 – x2, де x1,x2α;β, приростом аргументу.
Приростом функції називається різниця y = y1 – y2 = f(x1) – f(x2).
51
Визначення
Функція y = f(x) називається неперервною у точці x = a, якщо: 1) функція y = f(x) визначена у точці x = a та її околі;
2) lim f(x) = f(a).
x→a
Маючи на увазі визначення границі функції, визначення неперервності можна записати таким чином:
ε > 0 δ(ε) > 0, x(a – δ;a + δ): f(x) – f(a) < ε.
Звідси можна вивести, що функція y = f(x) називається неперервною у точці a, якщо нескінченно малому приросту аргументу в цій точці відповідає нескінченно малий приріст функції.
Приклад |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перевіримо неперервність функції |
y = sin x |
у будь-якій точці |
||||||||
числовій осі. Надамо аргументу x приросту |
x, |
і |
знайдемо |
|||||||
відповідний приріст функції: |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
y = sin(x + |
|
|
|
x |
|
|
|
|||
x) – sin x = 2 cos x + |
2 sin |
2 . |
|
|
||||||
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Оскільки |
cos x + |
x |
≤ 1, а sin |
→ 0, |
то |
lim |
y |
= |
0. Таким |
|
|
2 |
|||||||||
|
|
2 |
|
|
|
x →0 |
|
|
|
чином, функція y = sin x неперервна у будь-якій точці R. 52
Аналогічно, можна перевірити, що будь-яка елементарна функція неперервна у будь-якій точці, де вона визначена.
Визначення
Функція y = f(x) називається неперервною на проміжку, якщо вона неперервна у кожній точці цього проміжку.
3.2.1. ТОЧКУ РОЗРИВУ ФУНКЦІЙ
Визначення
Точка a називається точкою розриву функції, якщо вона визначена в околі точці a, проте умови неперервності в цій точці не виконуються.
Наведемо класифікацію точок розриву функцій.
1.Функція y = f(x) у точці a має усувний розрив, якщо f(a–0) = f(a+0), проте f(a) не дорівнює жодному з цих значень, або навіть не існує.
2.Функція y = f(x) у точці a має розрив першого роду, якщо існують скінчені односторонні границі f(a–0) і f(a+0), але f(a–0) ≠ f(a+0).
3.Функція y = f(x) у точці a має розрив другого роду, якщо хоча б одна одностороння границя не існує, або дорівнює нескінченності.
53
3.2.2. ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ НЕПЕРЕРВНИХ ФУНКЦІЙ
Теорема Вейєрштрасса
Функція y = f(x), яка є неперервною на відрізку, є обмеженою на цьому відрізку.
Теорема про знак функції
Якщо функція y = f(x) неперервна в точці x = a і f(a) ≠ 0, то в достатньо малому околі функція зберігає знак.
Теорема про корінь функції
Якщо функція y = f(x) неперервна на [a;b], f(a) < 0, f(b) > 0, тоc[a;b], f(c) = 0.
Теорема про проміжне значення
Якщо функція y = f(x) неперервна на [a;b], f(a) = A, f(b) = B, тоC[A;B], c[a;b], f(c) = C.
Доведення
Побудуємо функцію F(x) = f(x) – C. Для неї:
54
F(a) = f(a) – C = A – C < 0,
F(b) = f(b) – C = B – C > 0,
Функція F(x) неперервна на [a;b] як різниця двох неперервних функцій, отже, F(x) задовольняє умовам теореми про корінь. Тоді c[a;b] таке, що f(c) – C = 0. Теорему доведено.
3.2.3. ПОХІДНА ФУНКЦІЇ
Розглянемо функцію y = f(x), визначену на α;β . Зафіксуємо точку x0 α;β і задамо приріст x.
Визначення
Похідною функції y = f(x) в точці x0 називається
f ′(x) = |
dy |
= lim |
y |
= |
lim |
f(x0+ x) – f(x0) |
|
dx |
x |
x |
. |
||||
|
x →0 |
|
x →0 |
|
З′ясуємо геометричний, механічний та економічний зміст похідної.
1) Візьмемо на графіку функції y = f(x) точку M0(x0,y0), у якій існує похідна f ′(x). На тому ж графіку візьмемо точку M1(x0+ x,y0+ y). Через точки M0 і M1 проведемо січну, і кут нахилу її до додатного
55
напряму осі абсцис позначимо α. Спрямуємо точку M1 до M0 (тобто x→0). Граничне положення січної при M1 → M0 позначимо через T і
назвемо дотичною до графіку у точці M0, а кут між T та додатним напрямом осі абсцис позначимо ϕ (дивись малюнок 7). Геометричний зміст похідної полягає у тому, що похідна y = f(x) у точці M0 є тангенс кута ϕ.
Мал. 7
2)Механічний зміст похідної полягає у тому, що похідна — це швидкість руху тіла в даний момент часу, якщо відомий закон руху тіла s = s(t): v(t) = s′(t).
3)Нехай функція u = u(t) виражає кількість зробленої продукції u за час t. Необхідно знайти продуктивність праці в момент t0.
За період часу від t0 до t0 + t кількість зробленої продукції
зміниться від значення u0 = u(t0) до значення u0 + u = u(t0 + t). Тоді
56
середня продуктивність праці за цей період часу zср = u/ t. Очевидно, що продуктивність праці в момент t0 можна визначити як граничне значення середньої продуктивності за період часу від t0 до t0 + t при t → 0, тобто
z = lim zср = lim |
u |
= u′(t) |
|
t →0 |
t →0 |
t |
|
Таким чином, продуктивність праці є похідна обсягу зробленої продукції за часом.
Теорема
Якщо функція y = f(x) у точці M0 має похідну, то функція в цій точці неперервна.
Доведення |
|
|
|
Згідно з означенням, f ′(x) = lim f(x0+ |
x) – f(x0) |
. Тоді можна |
|
|
x →0 |
x |
|
записати: |
|
|
|
f(x0+ x) – f(x0) |
= f ′(x) + α(x, x), |
|
|
x |
|
|
|
де α → 0 при x → 0. Помножуючи обидві частини останньої рівності на x, отримуємо:
57
f(x0 + x) – f(x0) = (f ′(x) + α) x,
y = y′ x + α x.
Прямуючи тепер x → 0, маємо lim y = 0, тобто функція
x →0
y = f(x) у точці M0 неперервна. Теорему доведено.
3.2.4. ТАБЛИЦЯ ПОХІДНИХ ТА ПРАВИЛА ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ
Приклад
Знайдемо похідну функції y = sin x у точці x0 за означенням:
y′(x0) = lim sin(x0+ |
x) – sin(x0) |
= |
lim |
2 sin( x/2)cos(x0+ |
x/2) = cos(x0). |
x →0 |
x |
|
x →0 |
x |
|
Точку x0 на |
числовій |
|
осі |
було обрано |
довільно, тому |
(sin x)′ = cos x для будь-якого x R. Таким же чином можна знайти похідну будь-якої іншої елементарної функції. Результати зберемо у таблицю, що наведена далі. А зараз з’ясуємо деякі важливі властивості похідних.
Теорема
Якщо функції u(x) і v(x) мають похідні, то: (u ± v)′ = u′ ± v′. 58
Доведення теореми легко витікає з аналогічної властивості границі функції.
Теорема
Якщо функції u(x) і v(x) мають похідні, то: (u v)′ = u′v + u v′.
Доведення
y = u(x)v(x), y + y = u(x+ x)v(x+ x)
y = u(x+ x)v(x+ x) – u(x)v(x) =
= u(x+ x)v(x+ x) – u(x)v(x) + u(x+ x)v(x) – u(x+ x)v(x) =
= u(x+ x) [v(x+ x) –v(x)] + [u(x+ x) – u(x)]v(x).
y′ = lim |
y |
= u′v + u v′. Теорему доведено. |
x →0 |
x |
|
Теорема
Якщо функції u(x) і v(x) мають похідні і v(x) ≠ 0, то: |
u |
′ |
= |
u′v – u v′ |
. |
v |
|
v2 |
59
|
Зведемо усі отримані результати у таблицю: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
y′ |
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
y′ |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
c (константа) |
0 |
|
|
|
|
|
|
sin x |
|
cos x |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
xα, α R |
α xα – 1 |
|
|
|
cos x |
– sin x |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
tg x |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cos2x |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
2 x |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ax |
axln a |
|
|
|
ctg x |
– |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
sin x |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
e |
x |
|
|
e |
x |
|
|
|
arcsin x |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1–x2 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
logax |
1 |
|
|
|
|
|
|
arccos x |
– |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
x lna |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1–x2 |
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
ln x |
1 |
|
|
|
|
|
|
arctg x |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
1+x2 |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
arcctg x |
|
– |
1 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1+x |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
u′
u′
u v |
u′ v + u v′ |
uu′v – u v′
v v2
Окрім цих результатів нам знадобиться наступна теорема:
60