- •Тема 1. Сутність, принципи й роль страхування
- •1.1. Умови виникнення та розвитку страхування. Організаційні форми (способи) формування страхового фонду
- •1.2. Економічна сутність страхування. Взаємозв’язок страхування з іншими економічними категоріями та його специфічність
- •1.3. Функції страхування
- •1.4. Принципи страхування
- •Тема 2. Класифікація страхування
- •2.1. Поняття класифікації, її наукове та практичне значення. Основні класифікаційні ознаки у страхуванні
- •2.2. Класифікація страхування за предметом (об’єктами) договору страхування
- •2.3. Класифікація страхування за формами проведення. Специфічніособливості, на підставі яких реалізується добровільне та обов’язкове страхування
- •2.4. Класифікація страхування за економічними ознаками
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання
- •3. 1. Поняття ризику
- •3.2. Класифікація ризиків
- •3.3. Управління страховими ризиками
- •Тема 4.Страховий ринок
- •4.1. Поняття страхового ринку. Суб’єкти страхового ринку
- •4.2. Інфраструктура страхового ринку
- •4.3. Об’єкт купівлі - продажу страхового ринку та його особливості
- •4.4.Порядок укладання та ведення страхової угоди
- •4.5. Відродження тастановлення страхового ринку України
- •4.5. Сучасний стан страхового ринку України
- •Динаміка основних макроекономічних показників страхового ринку України
- •Тема 5. Страхова організація (самостійне вивчення)
- •Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності
- •6.1. Необхідність та значення державного регулювання страхової діяльності
- •6.2. Органи державного нагляду за страхової діяльністю в Україні
- •6.3.Порядок ліцензування страховиків
2.4. Класифікація страхування за економічними ознаками
Класифікація за економічними ознаками передбачає кілька підходів. Найважливішим з яких є наявність або відсутність у договорі страхування інвестиційної складової. З огляду на це у світовій практиці всю сукупність страхових послуг поділяють на дві великі групи.
► Перша група об’єднує ті договори страхування, які не лише задовольняють потреби страхувальників у страховому захисті, а й здатні забезпечити їхні інвестиційні інтереси. Такі договори охоплюються поняттям «Lifeassurance» - «страхування життя». Це довгострокові накопичені договори особистого страхування, які укладаються на 3, 5, 10, 20, 30 і більше років.
Страхові премії за договорами страхування життя зазвичай сплачуються в розстрочку протягом усього терміну дії договору з таким розрахунком, щоб на момент закінчення дії договору розмір нагромаджених страхувальником внесків дорівнював би страховій сумі за договором. Відбувається «накопичення» страхувальниками коштів. Принципова особливість даних видів страхування полягає у тому, що по закінченню дії договору страхувальник або застрахована особа отримують страхову суму, а інколи страхову суму та бонус.
► Друга група договорів — це ті договори, які обслуговують потреби виключно у страховому захисті, не торкаючись інвестиційних інтересів страхувальників. Вони об’єднуються поняттям «Non-life» або «загальне страхування». В українській практиці вживають термін «ризиковані види страхування», або «види страхування інші, ніж життя», або ж «загальні види страхування».
Загальне страхування включає всі ті види страхування, які не підпадають під ознаки договорів страхування життя.До таких видів страхування відносяться усі види майнового страхування, страхування відповідальності та договори страхування від нещасних випадків та медичного страхування.
Договори загального страхування є короткостроковими. Стандартний термін їх дії — рік. Іноді вони можуть укладатися навіть на кілька днів, наприклад при страхуванні вантажів — на період транспортування, а при страхуванні туристів, що виїздять за кордон, — на період перебування там. Страхові премії, як правило, сплачуються одноразово і становлять невеличкий відсоток від страхової суми. Вони не нагромаджуються і не повертаються страхувальникам по закінченні дії договору страхування. Договори загального страхування, таким чином, призначені лише для забезпечення компенсації збитків внаслідок страхових подій.
З огляду на ці розбіжності в більшості країн світу заборонено створювати компанії, які б одночасно здійснювали страхування життя і загальне страхування. У країнах Європейського Союзу, наприклад, така заборона діє з 1982 року. Страховий ринок чітко поділений на ринок страхування життя і ринок загального страхування. Відповідним чином будується і статистика страхування.
Українським Законодавством також з 1 січня 1997 р. забороняється страховикам, які отримали ліцензію на страхування життя, займатися іншими видами страхування. (Згідно статті 38 Закону України «Про страхування»).Тому необхідність класифікації (ділення) страховиків на дані 2 групи має дуже велике значення і глибокий зміст. Річ у тім, що фінансове управління компанією, яка здійснює страхування життя, відрізняється від управління компанією, що провадить загальні види страхування. Ці особливості фінансового управлення будуть розглянути у наступних темах.
Загальна кількість страхових компаній в Україні на 30.06 2013 р. – 415, у тому числі 62 компанії, які займаються страхуванням життя та 353 ризиковими видами.
До економічних ознак також відносять класифікацію страхування за статусом страховика.
Державне страхування здійснюють спеціалізовані державні страхові організації.
Комерційне страхування – різновид підприємницької діяльності, спрямованої на здійснення страхового захисту юридичних та фізичних осіб, яку здійснюють страхові організації, метою яких є отримання прибутку. Комерційне страхування здійснюється шляхом купівлі-продажу страхових полісів.В Україні, згідно з чинним законодавством, його здійснюють страхові компанії, створені у формі акціонерних товариств, повних, командитних товариств, товариств з додатковою відповідальністю.
Взаємне страхування здійснюють товариства взаємного страхування.