1.4. Принципи страхування

В основу надання страхових послуг покладено конкретні принципи страхування, до яких слід віднести:► вільний вибір; ► майновий економічний інтерес; ► максимальна сумлінність; ► безпосередньої причини або причино-наслідковий зв'язок подій; ► відшкодування у межах отриманих збитків, тобто відшкодування фактичних збитків; ► суброгація; ► контрибуція (принцип сприяння страховиків); ► диверсифікація та інші принцип.

Вільний вибір – цей принцип слід розглядати окремо для страхувальників та страховиків. Для страхувальників даний принцип означає свободу вибору виду страхування, якій він бажає укласти, вибірстраховика, з яким він може та бажає оформити договір страхування, дає можливість обговорити зі страховиком основні умови договору та вибрати саме те, що більше йму підходити. Однак слід відмітити, що даний принцип для страхувальника, як правило, властивий тільки при добровільної форми страхування.

Для страховика (страхової організації) даний принцип слід розглядати у двох напрямах. У першу чергу, страховик має право самостійно вибрати перелік конкретних видів страхування, які він бажає надавати клієнтам та витримати на це ліцензію. Також, згідно даного принципу, у окремих випадках при проведенні оцінки майбутнього ризику страховик має право відказати клієнту (потенціальному страхувальнику) в укладанні договору.

Принцип майнового економічного інтересу полягає у тому, що кожен страхувальник зацікавлений у збереженні об’єкта страхування. Тому, даний принцип пов’язаний з правом власності або володіння на будь-яких інших умовах (оренда, довіреність) страхувальником об’єкта страхування та збереженні життя та здоров’я застрахованої особи при настанні несприятливих подій.

Максимальна сумлінність або найвищий ступень довіри сторін передбачає, що сторони, які вступають у страхові відносини, повинні довіряти одна одній. А саме, у момент укладання договору страхова компанія зобов’язана дати страхувальнику повну інформацію про умови договору, тобто чітко вказати при настанні яких подій буде виплата, а коли страховик має можливість відмовити у виплаті та інші сторони договору, які інтересують клієнта. А страхувальник, у свою чергу, зобов’язаний дати дані про реальний стан об’єкта страхування, про стан здоров’я (у особистому страхуванні), щоб страховик мав можливість оцінити ступень ризику, який він приймає на страхування, а також інформацію про то у якої страхової компанії та на яку суму вже застрахований даний об’єкт та інше.Якщо у період дії договору страхування буде встановлено, що одна з сторін дала неправдиві дані, то договір може бути зупинений.

Принцип безпосередньої причиниабо причино-наслідковий зв'язок подійтісно пов’язаний з контрольною функцією страхування. Даний принцип полягає у визначенні фактичних причини настання подій, згідно даного принципу виплата відшкодування та страхової суми відбувається тільки у тому випадку, коли він є страховим.

Наприклад, громадянин уклав договір страхування домашнього майна тільки на випадок крадіжки. У період дії договору у громадянина у разі пожежі було знищене майно, він подав заяву на отримання відшкодування. У даному випадку знищення домашнього майна у разі пожежі не є страховим ризиком, тому страхова компанія не буде проводить виплату.

Відшкодування у межах отриманих збитків(відшкодування фактичних збитків)визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розмір реального збитку та давати можливість страхувальнику отримати прибуток, так як мета страхування – дати тільки допомогу страхувальнику при настанні надзвичайної події.За цим принципом матеріальний стан страхувальника після виплати відшкодування збитків має бути таким самим, як і до страхового випадку або менше. Даний принцип не відноситься до особистого страхування.

Принцип контрибуція є продовженням принципу відшкодування у межах отриманих збитків. Даний принцип визначає, що страхові компанії зобов’язані тісно контактувати одна з однією, що дає право страховику звернутися до інших страховиків, які також несуть відповідальність за даним об’єктом страхування з пропозицію розділити між собою розмір відшкодування. Згідно Закону України «Про страхування», якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

Принципсуброгації визначає що при отриманні страхового відшкодування страхувальник або інша особа передає страховику (страхової компанії) право на стягнення заподіяної шкоди у межах виплаченої суми з третій особи, яка відповідальна за заподіяний збиток. Наприклад, страхувальник уклав договір страхування домашнього майна, у період дії договору майно будо пошкоджено у результаті затоплення водою з верхнього поверху за провиною сусіду. Страхова компанія виплатить відшкодування страхувальнику, а потім у судовому порядку буде взивати з винуватого виплачену суму.

Принципдиверсифікації означає обмеження поширення активності страхових компаній за рамки основного бізнесу. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.