Основні напрями подолання екологічної кризи:
техніко-технологічний – поліпшення стану довкілля за рахунок зміни структури економіки та екологізації продуктивних сил (безвідходні ресурсозберігаючі технології, альтернативна енергетика);
екологічний: інтеграція екологічних принципів у ринкові реформи, вдосконалення економічного механізму природокористування;
науково-теоретичний – фундаментальні наукові дослідження, наукове обґрунтування критеріїв екологічної безпеки, природоохоронне бізнес-планування.
адміністративно-правовий – удосконалення природоохоронного законодавства, посилення екологічної дисципліни та юридичної відповідальності за порушення природоохоронних норм, екологічні експертизи проектів.
еколого-просвітницький – еколого-правове виховання формування нового екологічного мислення та екологічної свідомості;
міжнародний – екологічне співробітництво, інтеграція сил, коштів, ресурсів на вирішенні екологічних проблем.
Все це має забезпечити сталий розвиток.
Під сталим розуміється тип розвитку, що не перекладає на майбутні покоління додаткові витрати: він мінімізує негативні зовнішні ефекти, забезпечує просте або розширене відтворення виробничого потенціалу, необхідність врахування довгострокових наслідків прийнятих рішень.
3. Міжнародне співробітництво у вирішенні глобальних проблем та участь у ньому України
Вирішення глобальних проблем можливе лише за умови невідкладності й рішучості дій, колективних і скоординованих зусиль світового співтовариства.
Основними сферами міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем є:
роззброєння і конверсія;
ліквідація зон екологічного лиха;
встановлення уніфікованих норм та правил природокористування;
сприяння країнам, що розвиваються у вирішенні проблем злиднів, голоду, хвороб, неграмотності;
освоєння інформаційних технологій, формування єдиного інформаційного простору.
Основні форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем:
обмін ініціативами у реальних універсальних міжнародних форумах, системи ООН/ЮНЕСКО, Ради Європи, ЄС тощо;
проведення міжнародних переговорів, зустрічей, випробування зброї, соціальні, екологічні та інші процеси;
реалізація спільних проектів і програм;
передача технологій;
виділення кредитів;
реформування системи ціноутворення на світові природні ресурси;
надання країнам, що розвиваються, доступу на світовий ринок;
загально планетарні та регіональні угоди під егідою ООН та інших міжнародних організацій.
Україна теж потерпає від глобальних проблем, зокрема екологічної. Разом з такими районами як Урал, Кузбас, Перська та Мексиканська затоки, Азовське, Чорне та Балтійське моря вона визнана зоною екологічного лиха.
Україна є учасницею понад 30 міжнародних багатосторонніх угод у сфері охорони довкілля. Наша держава уклала з державами-сусідами кілька десятків угод з регіонального співробітництва про спільні заходи щодо охорони довкілля в межах Карпатського регіону, басейнів річок Дунаю, Дніпра, Чорного моря тощо.
В нашій державі дуже гостро стоїть демографічна проблема: вона займає одне з перших місць у світі щодо захворювання на СНІД, онкологічних захворювань.
Прогрес у вирішенні глобальних проблем в Україні, як і загалом у всьому світі, упирається головним чином у ресурсне забезпечення програм, що розробляються міжнародними організаціями, в першу чергу ООН, МВФ, ВТО та ін. За масштабністю і комплексністю завдань, які передбачається вирішити, на перше місце висуваються, з одного боку, питання щодо джерел таких ресурсів, можливості їх одержання та використання, а з іншого – проблеми організації екологічно безпечного розширеного відтворення суспільного виробництва в усіх країнах світу.