Тема № 1. Предмет і метод політекономії Навчальна мета:

• проаналізувати процес виникнення та розвитку економічної теорії;

• з'ясувати предмет та об'єкт політекономії;

• показати місце політекономії в системі суспільних та економічних наук;

• розкрити функції політекономії, методи її вивчення.

План

1. Зародження та розвиток економічної теорії. Економічна думка в Україні.

2. Предмет і метод політекономії.

3. Економічні категорії і закони. Позитивна та нормативна політекономія.

4. Функції політекономії, методи її вивчення.

1. Зародження та розвиток економічної теорії.

Економічні знання з'явились у людей ще в рабовласницькому суспільстві. Вважається, що сам термін «економія» вперше застосував давньогрецький мислитель Арістотель, що в перекладі з грецької означає домоводство.

З розвитком суспільства йшов процес формування держав. Виникла необхідність застосувати економічні знання людей до господарства держави. Термін «економія» одержав ширше значення: «політекономія», Вперше його використав французький вчений Антуан Монкретьєн в своїй книзі «Трактат політичної економії» (1615 р.).

Поступово економічні знання узагальнювалися, систематизувалися, утворюючи певні напрямки економічної думки, тобто теоретичні школи.

Першою теоретичною школою був меркантилізм («меркантиліо» - «купець»). Меркантилісти вважали, що багатство суспільства це золото, гроші, і створюється воно в сфері обігу, тобто в торгівлі.

Поступово зростала роль виробництва в житті людей.

Меркантилістські погляди змінились фізіократичними («фізіо» - «природа», «кратос» - «влада»). Фізіократи на чолі з Ф. Кене вважали, що багатство суспільства створюється працею в сільському господарстві і походить від землі.

Виникнення політекономії як науки пов'язане із класичноюшколою. Її представникиАдам Сміт і Давид Рікардовперше прийшли до висновку, що багатство суспільства створюється працею в усьому суспільному виробництві. Цим було покладено початоктрудовій теорії вартості. Вони створили вчення про доходи, визначили принципи оподатковування.

На зміну класичній школі прийшов марксизм. К. Маркс і Ф. Енгельс створили вчення про додаткову вартість, про ренту, про експлуатацію.Марксизм - політекономія робітничого класу.Однак догматичне використання марксистського вчення в практиці соціалістичного будівництва завдало йому шкоди. Зараз воно використовується критично, поряд з іншими вченнями.

До сучаснихекономічних теорій належать ті, що виникли на рубежі XIX – XX століття. Їх можна звести дотаких основних напрямків:

• неокласичний;

• кейнсіанський;

• інституціональний;

• неокласичний синтез.

Всі вони стосуються проблем ринкової економіки, зокрема її державного регулювання.

Економічна думка в Україні.Найславетнішими постатями економічної думки в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст. були В. Вернадський, С. Подолинський, І. Франко, М. Туган-Барановський та ін.

С. Подолинський (1850 - 1891) виступав проти приватної власності, за побудову соціалізму, неминучість якого вбачав у несправедливості капіталізму – привласненні капіталістами продукту неоплаченої праці, розтрачанні ним природних ресурсів, а також у його природничо-наукових основах. Такими, на його думку, була енергія всесвіту, яка нерівномірно розподіляється між різними його частинами і під впливом людської праці зазнає позитивних змін щодо її найефективнішого використання для задоволення людських потреб, але найкраще може бути застосована при соціалізмі. Ф. Енгельс називав відкриттям ідею Подолинського про те, що людська енергія може довше утримуватись на поверхні землі і довше змушувати діяти енергію сонця (ніж без праці). Ця ідея наприкінці ХХ ст. була названа західними ученими видатним науковим відкриттям людства.

І. Франко(1856 - 1916) найважливішою умовою знищення експлуатації і подолання соціальної нерівності називав приватну власність. Він відстоював ідею встановлення суспільної власності на засоби виробництва нереволюційним шляхом. Предмет політичної економії спочатку визначав як “суспільні зв’язки між людьми”, а відтак як науку про економічні закони розвитку суспільства, відстоював теорію трудової вартості, ідею про неминучість руху суспільства від капіталізму до соціалізму.

М. Туган-Барановський(1865 - 1919) вперше у світовій літературі обґрунтував положення, згідно з яким фази промислового циклу визначаються законами інвестування, зробив спробу синтезу теорії трудової вартості (цінності) та граничної корисності (як це на Заході, але з урахуванням витрат виробництва, здійснював А. Маршалл), запровадив у науковий обіг поняття «вартість» (як витрати живої праці), поглибив теорію кооперації та соціалізму.

Є. Слуцький(1880 - 1948) розкрив зв'язок між функцією корисності та рухом цін і грошових доходів населення, внаслідок чого розвинув неокласичну теорію.

В теорії В. Вернадськогонайбільшу цінність має його концепція ноосфери.