Висновки

Домогосподарство як основна одиниця соціального і біологічного відтворення пов’язане із соцільно-економічною макроструктурою. Домашні господарства є постачальниками ресурсів, перш за все - робочої сили - ресурсу праці. Крім праці домогосподарства можуть постачати капітал і грошові ресурси. Вони купують акції великих промислових корпорацій і банків, кладуть гроші на ощадні рахунки, придбавають облігації.

Головне джерело доходів домогосподарств - це доходи від ресурсів, які вони поставляють суспільному виробництву, або ж доходи від факторів виробництва. Сукупний дохід домогосподарства не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум.

Споживання домогосподарства - це придбання товарів особистого користування. Якщо ціни зростають, а доходи залишаються сталими, то реальні доходи домогосподарств зменшуються, і вони купують менше товарів. За зниження ціни їх реальні доходи зростатимуть при сталості доходів.

Ефект заміни полягає в тому, що коли ціна на товар зростає, то споживачі намагаються замінити цей товар іншим, аби отримати бажане за нижчу ціну.

Основні поняття

Домогосподарство, прожитковий мінімум, споживання домогосподарств, ефект доходу, ефект заміни, заощадження.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність домогосподарств.

2. Визначте економічні функції домогосподарств.

3. Назвіть основні джерела доходів домогосподарств України.

4. Які складові споживання домогосподарств.

5. Поясніть сутність ефекту заміни для споживача.

6. Яким чином домогосподарство як споживач може забезпечити. максимілізацію граничної корисності

7. Які чинники спонукають домогосподарства до заощадження.

Література

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В.Д. Базилевича.– К.: Знання-прес, 2012, - 702с.

2. Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія : Навч. посіб. – К: Знання , 2007- 684с.

3. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.: За ред. К.Т. Кривенка, - К.: КНЕУ, 2005. – 508 с.

4. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. / За ред. В. О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2007. – 672 с.

5. Мельник Л.Ю., Макаренко Л.М. :Економічна теорія – політекономічний контекст – Навчальний посібник . К .: Кондор, 2008-524 с.

6. Федоренко В.Г., Діденко О.М., Руженський М.М. , Іткін О.Ф. Політична економія : Підручник/ За науковою ред.. доктора економічних наук, проф.. В.Г. Федоренка – К.- Алерта.2008-487 с

7. ЩетинінА.І. Політична економія. Підручник.- К.: Центр учбової літератури, 2011. 480с.

Тема № 10. Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток

Навчальна мета:

• з'ясувати сутність підприємства як основного суб'єкта ринкової економіки;

• розкрити сутність капіталу підприємства, його кругооборот та оборот, склад капіталу залежно від участі в обороті;

• проаналізувати сутність та основні види прибутку на капітал, з'ясувати його економічну роль;

• виявити відмінності між валовим доходом та прибутком.

План

1. Підприємство як основний суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.

2. Капітал підприємства, його кругооборот та оборот. Основний та оборотний капітал. Зношення основного капіталу. Амортизація.

3. Прибуток на капітал, його види, економічна роль.

4. Валовий дохід. Підприємницький дохід.

1. Підприємство як основний суб’єкт ринкової економіки.

Форми і види підприємств

Власність як фактор економічного розвитку реалізується через певний механізм господарювання.

Господарювання – це система відносин щодо організації виробництва для досягнення певних цілей. Господарювання завжди суб'єктизоване, тобто будь-який об'єкт має свого власника, господаря, інакше він нічийний.

Господарюючий суб'єкт – це носій господарської діяльності, спрямованої на виробництво і реалізацію продукції в своїх економічних інтересах. На мікрорівні головним господарюючим суб'єктом є підприємство або фірма.

Підприємство – це відособлена економічна структура, що виробляє та реалізує певні товари або послуги, виконує роботи з метою одержання прибутку.

Підприємство - це основна ланка економічної системи тому що:

• воно виробляє та реалізує продукцію, послуги;

• поєднує фактори виробництва;

• забезпечує економічне співробітництво людей та реалізує їх економічні інтереси.

Причини виникнення фірми розкрив американський економіст Р. Коуз у статті «Природа фірми» (1973 р.)

Суть відкриття Р. Коуза полягає в тому, що фірма як економічний інститут виникає у відповідь на дорожнечу ринкової координації.

Витрати, зумовлені налагодженням відносин та угод Р. Коуз назвав трансакційними (від латинського трансакція – угода):

• на збір та обробку інформації;

• на переговори та прийняття рішень;

• на контроль та юридичний захист контракту.

Якби кожен товаровиробник робив це самостійно, то багато з них збанкрутіли б. Фірма замінює стихію ринкового механізму системою адміністративного контролю. Таким чином ринок – це океан стихійної координації, а фірми – це острівці свідомого регулювання.